Справа № 308/1588/18
28 лютого 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 при секретарі - ОСОБА_2 , за участі особи на яку може бути накладено грошове стягнення - ОСОБА_3 та її адвоката - ОСОБА_4 розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12017070000000160 - заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ІКПП НОМЕР_1 за невиконання процесуальних обовязків, -
Прокурор у кримінальному провадженні №12017070000000160 - заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ІКПП НОМЕР_1 за невиконання процесуальних обовязків.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 , державний службовець 9 рангу, як виконувач обов'язків начальника відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, будучи відповідальною за діяльність відділу, достовірно знаючи в силу своїх службових обов'язків про порядок виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, перебуваючи на посаді державного кадастрового реєстратора, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, використала службове становище всупереч інтересам служби 14.06.2017 особисто здійснила виправлення неіснуючої помилки, допущеної у кадастрі, внаслідок нібито помилкових перенесень земельних ділянок та здійснила несанкціоновані зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, єдиній державній геоінформаційній системі - Державному земельному кадастрі шляхом безпідставного видалення відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:42:001:0072 з Державного земельного кадастру.
ОСОБА_6 достовірно знала, в силу своїх службових обов'язків, що ОСОБА_7 , видано державний акт на право власності серії ЗК №057171 на підставі рішення 22 сесії 4 скликання Ужгородської міської ради №153, у відповідності до якого йому належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0900 га по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2110100000:42:001:0072. Зазначений Державний акт зареєстровано в Книзі державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки в томі №1, аркуш №207, номер запису 1653, реєстраційний номер 0105070000769, оскільки сама Книга державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки зберігається у відділі в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області.
Крім цього, 29.06.2017 особисто здійснила виправлення неіснуючих помилок, допущених у кадастрі, внаслідок нібито помилкових перенесеньземельних ділянок та здійснила несанкціоновані зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі, єдиній державній геоінформаційній системі - Державному земельному кадастрі шляхом безпідставного видалення відомостей про земельні ділянки з кадастровими номерами 2110100000:42:001:0068 та 2110100000:42:001:0067 із Державного земельного кадастру.
При цьому, ОСОБА_6 було достовірно відомо, що ОСОБА_8 видано державний акт на право власності серії ЗК №050971 на підставі рішення 22 сесії 4 скликання Ужгородської міської ради №153, у відповідності до якого їй належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0900 га. по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 2110100000:42:001:0068. Зазначений Державний акт зареєстровано в Книзі державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки в том №1, 207 аркуш, номер запису 1648, реєстраційний номер 0105070000764, оскільки сама Книга державної реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки зберігається у відділі в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області.
Крім цього, їй було достовірно відомо, що в архіві відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області зберігається Проект землеустрою про оформлення права власності на земельну ділянку згідно матеріалів інвентаризації ОСОБА_9 , в АДРЕСА_2 , з кадастровим номером 2110100000:42:001:0067, надруковано та видано державний акт на право власності серії ЗК №050427 на підставі рішення 22 сесії 4 скликання Ужгородської міської ради №153, у відповідності до якого йому належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0900 га по АДРЕСА_2 .
Таким чином, всупереч ст. ст. 152, 153, 154 Земельного Кодексу України, які регламентують гарантії права власності на землю, Закону України «Про державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051 внаслідок умисних дій службової особи ОСОБА_6 державного кадастрового реєстратора відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області відомості про існування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0900 га з кадастровим номером 2110100000:42:001:0068, ринковою вартістю 635 856, 00 гривень, земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0900 га з кадастровим номером
2110100000:42:001:0067 ринковою вартістю 635 856, 00 гривень та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0900 га. з кадастровим номером 2110100000:42:001:0072,ринковою вартістю 633 906, 00 гривень незаконно були видалені із Державного земельного кадастру, чим спричинено тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам громадян ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 .
Крім цього, ОСОБА_6 як виконувач обов'язків начальника відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області відповідальна за діяльність відділу, незважаючи на неодноразові звернення посадових осіб Ужгородської міської ради та правоохоронних органів, починаючи з липня 2017 року, достовірно знаючи, що в силу своїх службових обов'язків про порядок виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, перебуваючи на посаді державного кадастрового реєстратора, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, використала службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, всупереч вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр'та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 №1051 не сформувала та не зареєструвала повідомлення про земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:00:000:0499, щодо якоь відсутні будь - які відомості та документи про її формування, відсутні записи у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, та державний акт не друкувався.
ОСОБА_6 , всупереч пункту 156 Порядку, яким передбачено, що у разі виявлення технічної помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель, Державний кадастровий реєстратор виправляє таку помилку у день її виявлення, умисно, діючи в інтересах юридичної особи, не здійснила таке виправлення, чим самим забезпечила існування в Державному земельному кадастрі права приватної власності на земельну ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 1,3984 га ринковою вартістю 27 191 061, 98 гривень у власності ТОВ «Дукат - Ужгород», чим спричинено охоронюваним законом державним інтересам Ужгородської міської ради тяжкі наслідки.
У сукупності своїми умисними діями ОСОБА_6 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 362 КК України. 07.02.2018 їй повідомлено про підозру у вчиненні вказаних правопорушень.
13.02.2018 року для проведення слідчої дії допиту свідка у кримінальному провадженні викликано керівника ОСОБА_6 начальника Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області ОСОБА_3 , виклик направлено поштою, через канцелярію установи, в якій вона працює, запропоновано з'явитися на допит 16.02.2018 на 10 годину.
У клопотанні прокурор вказує, що допит ОСОБА_3 є важливим у кримінальному провадженні, оскільки їй безпосередньо відомо про всі обставини вчиненого кримінального правопорушення.
13.02.2018 року до прокуратури надійшов лист за підписом ОСОБА_3 в якому вона повідомляє, що не з'явиться для допиту свідком, оскільки виконує спільно важливий обов'язок і просить її з цього приводу більше не турбувати.
Прокурор у клопотанні вказує на те, що у відповідності до ст. 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є затримання, тримання під вартою або відбування покарання; , обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення , обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо , тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про викли к, інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Зазначений перелік є вичерпним, а ОСОБА_3 не наведено в своєму листі жодної із зазначених причин, що свідчить про те, що свідок, який був у встановленому Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин.
16.02.2018 року на зазначений у виклику час ОСОБА_3 до прокурора не з'явилася.
Враховуючи викладене, норми ст. 139 КПК України прокурор просить слідчого суддю постановити ухвалу про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_3 за невиконання процесуальних обов'язків у вигляді прибуття на виклик прокурора для дачі показів у кримінальному провадженні у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судове засідання прокурор не з'явилася, хоча про час та місце розгляду клопотання була повідомлена належним чином.
Захисник свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання вказавши, що за неявку ОСОБА_3 до прокурора для проведення допиту в якості свідка, прокурор звернулася до слідчого судді із клопотаннями про застосування приводу до ОСОБА_3 та про накладення грошового стягнення . Слідчим суддею було задоволено клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_3 приводу. Зазначив, що у разі задоволення клопотання прокурора про накладення на ОСОБА_3 грошового стягнення, ОСОБА_3 двічі буде притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить приписам ст. 61 Конституції України і ст. 4 Протоколу №7 до Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала доводи захисника.
Заслухавши доводи захисника, дослідивши матеріали додані до клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 146 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим провести судове засідання у відсутність не з'явившихся осіб - прокурора, на підставі наданих доказів.
Кримінальним процесуальним законодавством передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 65 КПК України передбачено, що свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Особу, яка перебуває у статусі свідка законодавцем наділено, як правами, так і обов'язками, серед яких прибуття за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (п.1 ч. 2 ст. 66 КПК України).
Згідно ст. 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 139, ч. 3 ст. 146 КПК України грошове стягнення може бути накладено на свідка у разі неявки без поважних причин або неповідомлення про причини свого неприбуття, але лише за умови його виклику у встановленому КПК порядку, зокрема, за наявності підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Згідно ст. 146 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Водночас, слідчим суддею встановлено, що за невиконання ОСОБА_3 покладеного на неї процесуального обов'язку без поважних причин, слідчим суддею на підставі ухвали від 20.02.2018 року задоволено клопотання прокурора про привід свідка у кримінальному провадженні та ухвалено здійснити привід свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення допиту у процесуальному статусі свідка.
Так, відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що притягнення ОСОБА_3 за одне й те саме порушення порушує її права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з встановлених обставин, засад змагальності та диспозитивності кримінального процесу, приходить до висновку про відсутність підстав згідно ст.ст.132, 144, 146 КПК України для застосування накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_3 , а відтак у задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.61 Конституції України, ст. 139 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12017070000000160 - заступника начальника відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_5 , про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , ІКПП НОМЕР_1 за невиконання процесуальних обовязків - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено і проголошено о 08 год. 25 хв. 05.03.2018 року.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1