Справа № 206/5842/17
Провадження № 2/206/152/18
(заочне)
05 березня 2018 року
Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді Зайченко С.В., при секретареві Дубовик Г.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -
Звернувшись до суду з позовом, ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що відповідно до укладеного договору від 30.12.2005 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 2300 грн. Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт надає банку право в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між ним і банком договір, про що свідчить його підпис у заяві. Банк виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. У свою чергу відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 19.10.2017року має заборгованість у загальній сумі 17400,81 грн., з яких: 2130,61 грн. заборгованість за кредитом; 8673,63 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом; 5291,77 грн. - заборгованість за пенею ; штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. фіксована частина та 804,80 грн. процентна складова. Вказані суми та судовий збір ПАТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача на свою користь.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив справу розглядати у його відсутність, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, тому суд на підставі ч.1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у ній доказів (ухвалює заочне рішення).
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 30.12.2005 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 2300 грн.
Судом також встановлено, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Із заяви відповідача вбачається, що він ознайомився та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Умовами укладеного сторонами кредитного договору передбачено сплату позичальником пені у разі несвоєчасного погашення заборгованості, а також штрафів при порушенні строків платежів по будь-якому з зобов'язань.
Зокрема, пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ПАТ КБ "Приватбанк", станом на 19.10.2017 року заборгованість відповідача за кредитом складає 2130,61 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 8673,63 грн., заборгованість за пенею 5291,77 грн. Крім того, у зв'язку з порушенням позичальником строків платежів по грошовому зобов'язанню банком нараховані відповідачу штрафи: 500 грн. - фіксована частина та 804,80 грн. - процентна складова.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, суд вважає, що позов ПАТ КБ "ПриватБанк" у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у розмірі 2130,61 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 8673,63 грн., а всього 10804,24 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, то суд виходить з наступного:
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати.
Як встановлено судом, заборгованість відповідача за кредитом складає 2130,61 грн.
Також позивачем було нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 5291,77 грн.
Разом з тим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Отже, приймаючи до уваги розмір завданих збитків, стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, виходячи із засад справедливості та розумності, суд вважає, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, слід зменшити до 2000,00 грн., що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 3 вересня 2014 року по справі № 6-100цс14.
Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення з відповідача штрафів за порушення строків виконання зобов'язання за кредитним договором задоволенню не підлягають, оскільки пеня та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому одночасне застосування пені та штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року по цивільній справі № 6-2003-цс15.
Таким чином позов ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню.
Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрат по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Керуючись ст.ст. 263-265,282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30.12.2005 року, яка станом на 19.10.2017 року склала 12804,24 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 2130,61 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 8673,63 грн.; заборгованість за пенею - 2000,00 грн. та судові витрати понесені по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.
В іншій частині позову про стягнення пені та штрафів відмовити.
Повний текст судового рішення складено 05 березня 2018 року.
Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С.В. Зайченко