Справа № 307/71/18
Провадження № 2/307/460/18
06 березня 2018 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М. , при секретарі Цех Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, мешканця, ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В позовній заяві зазначила, що шлюб між нею і відповідачем зареєстровано у виконкомі Солотвинської селищної ради Тячівського району за актовим записом №10. Від шлюбу мають одну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає з нею та знаходиться на її повному утриманні та вихованні. З кінця 2016 року вони з відповідачем разом не проживають і з того часу відповідач не надає жодної матеріальної допомоги на утримання доньки та не турбується про її матеріальне становище. Відповідач на даний час має тимчасові заробітки, офіційно ніде не працює, а виїжджає на сезонні роботи за межі України, тому його дохід має мінливий нерегулярний характер. Вона самостійно не має можливості забезпечити дитині належні умови для проживання і розвитку, оскільки ніде не працює , так як веде догляд за неповнолітньою дитиною. Крім того, вказує, що вона власного майна не має, а живе з донькою в будинку батьків, підприємницькою діяльністю не займається. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1500 гривень щомісячно до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст.274 ЦПК України справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, так як представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи в його та позивачки відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить позов задоволити, а тому суд в порядку ст. 223 ч.1 п.1 ЦПК України розглянув справу у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи , а тому суд в порядку ст. 223 ч.1 п.1 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ст. 247 ч.2 ЦПК України , у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб , які беруть участь у справі , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши всі обставини справи , суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно до даних свідоцтв про народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 її матір'ю значиться позивачка ОСОБА_1, а батьком відповідач ОСОБА_2 (а.с.4).
Неповнолітня перебуває на утриманні у позивачки, що підтверджується актом обстеження матеріально побутових умов та довідкою виконкому Солотвинської селищної ради від 04.01.2018 року за №37 ( а.с.6,8).
Згідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, що стверджується письмовою заявою позивачки.
Враховуючи наведене, суд вважає , що є підстави для застосування до відповідача примусового порядку стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України). В інших випадках аліменти визначаються у частці від заробітку платника (ч. 1 ст. 183 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років становить 1860,00 гривень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Під час вирішення будь яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей (ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України).
Згідно із ч.1ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує майновий стан сторін, де позивачка здійснює догляд за неповнолітньою донькою, а відповідач має працездатний вік і даних про наявність у нього інших утриманців немає. А тому , із урахуванням середньомісячної заробітної плати по району та розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суд вважає, що вимоги позивачки слід задовольнити і стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі по 1500 гривень щомісячно на утримання доньки і до її повноліття, так як виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, постійного зростання цін на споживчі товари і послуги, така сума є найбільш наближено достатньою для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
При цьому, оскільки позивачка пред'явила позов 10.01.2018 року, то в силу ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти слід стягувати із цієї дати, а на підставі ст.. 430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст 5, 12, 81, 209, 223, 247, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 84, 180 - 185 СК України , суд ,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 України, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6 України, ідентифікаційний код НОМЕР_1, аліменти на утримання неповнолітніьої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі по 1500 гривень щомісячно починаючи з 10 січня 2018 року і до її повноліття.
Стягнути з з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 України на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету 704 гривень 80 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Головуючий : М.М.Розман