6.2.1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
05 березня 2018 року СєвєродонецькСправа № 812/511/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: 92300, АДРЕСА_1) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Луганській області щодо нерозгляду листа від 14.12.2016 про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 щодо його поновлення, зареєстрованого Головним управління Держгеокадастру у Луганській області 16.12.2016 за № ДС-3-2105/0/20-16;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 05.01.2018 № 6-сг про припинення договору оренди землі;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області укласти з громадянином ОСОБА_1 додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 07.10.2011, зареєстрованого 10.02.2012 за № 442330004000950 щодо земельної ділянки площею 154,0891 га, кадастровий номер НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Можняківській сільській раді Новопсковського району Луганської області терміном на 7 років з встановленням орендної плати у розмірі 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справи адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати у зв'язку з чим виник спір та на захист яких прав особа звернулася до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої).
Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Оскільки у даній справі спір виник з земельних правовідносин внаслідок невнесення змін до договору оренди землі від 07.10.2011 щодо його поновлення, зареєстрованого Головним управління Держгеокадастру у Луганській області 16.12.2016 за № ДС-3-2105/0/20-16, видання наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 05.01.2018 № 6-сг про припинення договору оренди землі та неукладання між сторонами додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 07.10.2011, зареєстрованого 10.02.2012 за № 442330004000950 щодо земельної ділянки площею 154,0891 га, кадастровий номер НОМЕР_1, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Можняківській сільській раді Новопсковського району Луганської області, терміном на 7 років з встановленням орендної плати у розмірі 8 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, спірні правовідносини не є публічно-правовими, що виключає можливість їх розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Внаслідок того, що у спірних правовідносинах стороною договору оренди землі є фізична особа, яка не є підприємцем, зазначена справа підлягає розгляду загальними судами у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: 92300, АДРЕСА_1) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Центральний, буд. 17, корп. 2) про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, роз'яснивши позивачеві право звернутися з даними позовними вимогами до загального суду у порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяТ.І. Чернявська