ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" березня 2018 р. справа № 809/134/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
29.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі УПФУ в м.Івано-Франківську) про визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у призначенні і виплаті пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язання призначити та виплачувати пенсію.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.04.1988 по 05.08.1992 позивач приймав безпосередню участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі ЧАЕС), що підтверджується посвідченням та копією трудової книжки. 27.09.2017 ОСОБА_1 звернувся в УПФУ в м.Івано-Франківську із заявою про призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 10.12.2017 позивачу відмовлено у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років з мотивів ненадання ним довідки встановленої форми, а також інших первинних документів для призначення пенсії. Вважає такі дії відповідача протиправними. Зазначив, що довідка встановленої форми, а також інші документи для призначення пенсі, які вимагає УПФУ в м.Івано-Франківську, є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не підтвердженням такого статусу. Не погоджуючись з такими діями УПФУ в м.Івано-Франківську, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 21.02.2018. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві зазначив, що відповідно до ст.55 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років мають особи, які працювали у зоні відчуження у 1988 році не менше 30 календарних днів. Позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком у віці 55 років, оскільки, відповідно до наявних документів неможливо встановити та підтвердити участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вважає позов безпідставним та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши відповідно до вимог ст.ст.260-263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 27.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Івано-Франкіську із заявою про призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.16).
На час звернення до відповідача ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , виповнилося 55 років, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.21).
На підтвердження підстав, які дають право на призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років, позивач надав: копію трудової книжки, в якій зазначено, що останній 01.04.1988 був прийнятий на роботу механістом штукатурної станції четвертого розряду Чорнобильського участка в Управління «Укенергомеханізація», що знаходиться у м.Українка, Київської області; довідку №16/82 від 16.02.1994, видану Управлінням «Укренергомеханізація», про те, що за роботу в населеному пункті м.Припять, м.Чорнобиль зони відчуження в період з 01.04.1988 по 30.06.1988 позивачу виплачено заробітну плату в розмірі 1408,99 крб. з урахуванням коефіцієнта 5,2 відповідно до постанови Ради міністрів УРСР та Укрпрофради №207-7 від 10.06.1986р. (а.с.32); копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії за №082488 від від 18.02.1994 року (а.с.8).
Відповідач листом №19/03 від 10.12.2017 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з тих підстав, що останній не надав довідку встановленої форми, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях №122 від 09.03.1988 року, та інших первинних документів, виданих у 1988 році (а.с.17-18).
Вважаючи дії УПФУ в м.Івано-Франківську протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991р. (далі Закону №796-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону №796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України (ст.10 Закону №796-ХІІ).
Відповідно до абз.4 п.1 ч.1 ст. 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році мають право на зниження пенсійного віку на 5 років.
Згідно із ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до ч.1 ст.65 Закону №796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом (ч.3 ст.65 Закону №796-ХІІ).
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4 ст.65 Закону №796-ХІІ).
Постановою Кабінету Міністрів України №51 від 20 січня 1997 року затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51).
Вказаним Порядком №51 визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.
Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А (п.5 Порядку №51).
Відповідно до п.10 Порядку №51 посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Отже, при видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорії 3) 18.02.1994р. та перереєстрації його 07.04.1998р., відповідною комісією були встановлені та перевірені всі документи, необхідні для встановлення вказаного статусу.
Як встановлено судом, позивач має посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1994 році (категорія 3) серії НОМЕР_2 , видане Івано-Франківською обласною державною адміністрацією 18.02.1994р. (перереєстроване 07.04.1998р.), в якому зазначено, що пред'явник посвідчення має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для осіб, які брали участь у роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988-1990 роках.
Відповідно до п.12 Положення про Пенсійний фонд України , затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" правління Пенсійного фонду України прийняло постанову N 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В розділі ІІ вказаного Порядку визначено документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Так, відповідно до абз.7 п.п.5 п.2.1 розділу ІІ даного Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ).
Відтак, вказаним підзаконним актом передбачено подання особою окрім посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ще ряду документів: або довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідки військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідки архівної установи, або інших первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року №690/23/15-а.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, слід зазначити, що при зверненні позивача 27.09.2017 із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до УПФУ в м.Івано-Франківську він надав ряд документів, а саме: копію трудової книжки, в якій зазначено, що останній 01.04.1988 був прийнятий на роботу механістом штукатурної станції четвертого розряду Чорнобильського участка в Управління «Укенергомеханізація», що знаходиться у м.Українка, Київської області; довідку №16/82 від 16.02.1994, видану Управлінням «Укренергомеханізація», про те, що за роботу в населеному пункті м.Припять, м.Чорнобиль зони відчуження в період з 01.04.1988 по 30.06.1988 позивачу виплачено заробітну плату в розмірі 1408,99 крб. з урахуванням коефіцієнта 5,2 відповідно до постанови Ради міністрів УРСР та Укрпрофради №207-7 від 10.06.1986р. (а.с.32); копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії за №082488 від від 18.02.1994 року (а.с.8).
Тобто, окрім основного документу - посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії позивач надав відповідачу і первинні документи - трудову книжку та довідку про отримання заробітної плати з урахуванням коефіцієнта 5,2 відповідно до постанови Ради міністрів УРСР та Укрпрофради №207-7 від 10.06.1986р., які, на думку суду, є достатніми підставами для призначення йому пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України N 22-1 від 25.11.2005р.
Крім того, факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та виконання робіт у зоні відчуження (30-кілометровій зоні ЧАЕС) підтверджується і відомостями довідки Управління «Укренергомеханізація» за №10-1820 від 12.10.1993, долученій до позовної заяви, про те, що ОСОБА_1 з 21.07.1986 по 01.08.1988, з 01.09.1986 по 23.09.1986, з 01.04.1988 по 15.04.1988, з 03.05.1988 по 16.05.1988 з 01.06.1988 по 15.06.1988, з 01.07.1988 по 15.07.1988, з 01.08.1988 по 15.08.1988, з 01.09.1988 по 15.09.1988, з 01.11.1988 по 15.11.1988 та з 01.12.1988 по 15.12.1988 був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених п.8 Постанови Ради Міністрів СССР від 05 червня 1986 року, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності до списку №1 (а.с.19).
Поряд з цим, у листі від 10.12.2017 за №19/03, відповідач зазначив, що на його запити про витребування довідки встановленої форми повідомлено, що Управління «Укренергомеханізація», яке перейменоване у ВАТ «Укренергомеханізація», є недіючим підприємством, територія його продана, а документи в архів не передавалися.
Однак, незабезпечення збереження первинних документів не з вини позивача за умови наявності інших доказів не може свідчити про правомірність позбавлення ОСОБА_1 права користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, а саме: призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років.
Враховуючи наведене, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ.
В той же час, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідач вчинив дію, а не бездіяльність, а тому належним способом захисту права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Стосовно позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію позивачеві з дати звернення - з 27.09.2017, то належним способом захисту права позивача у спірних правовідносинах є задоволення вимоги про зобов'язання відповідача призначити позивачеві пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років, здійснити нарахування та виплату невиплачених сум, починаючи з дати звернення - з 27.09.2017. Крім того, під призначенням пенсії особі розуміється початок її виплати і виплату у майбутніх періодах на строк, на який вона призначена, оскільки відповідно до ст.1 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09.07.2003р. пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. А тому позовна вимога в частині зобов'язання виплачувати пенсію повністю охоплюється вимогою про зобов'язання призначити пенсію.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.9 КАС України).
Відтак, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 704,80 грн..
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20550895) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) пенсію із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснити нарахування та виплату невиплачених сум, починаючи з 27 вересня 2017.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 20550895) за рахунок бюджетних асигнувань даного суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) АДРЕСА_1 ;
Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895) вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76000.
Суддя Лучко О.О.