06 березня 2018 року справа № 810/387/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ГУ ДФС у Київській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у сумі 146 480,83 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 відкрито спрощене провадження у даній справі.
Представник відповідача 13.02.2018 звернувся до суду із письмовим клопотанням про розгляд даної адміністративної справи у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 15.02.2018 відмовлено у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 28.02.2018.
До судового засідання представники сторін, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули.
Представник відповідача звернувся до суду із письмовою заявою, в якій вказав, що відповідачка визнає позовні вимоги, проти задоволення адміністративного позову не заперечує, та просить розстрочити виконання рішення суду на шість місяців.
Представник позивача звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Також зазначив, що при вирішенні клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду покладається на розсуд суду.
На підставі частини третьої статті 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що згідно даних податкового обліку за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку у сумі 146 480,83 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку вказаної суми податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач є платником єдиного податку як фізична особа-підприємець.
Як убачається із довідки (а.с. 6) та розрахунку податкового боргу (а.с. 7) за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 146 480,83 грн.
Підстави виникнення податкового боргу, наявність несплаченого податкового боргу у визначеному позивачем розмірі, а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню податкового боргу в судовому порядку підтверджуються: копією облікової картки платника податків (а.с. 10), копією податкової вимоги від 23.05.2017 № 2466-17 та доказами її надсилання відповідачу (а.с. 11), копіями податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2016 рік, І-й квартал 2017 року, І-ше півріччя 2017 року (а.с. 12 - 17).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань, а передбачені чинним законодавством заходи не призвели до погашення вказаного податкового боргу.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом в строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно із підпунктом 16.1.14 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язується сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як передбачає пункт 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до частини першої статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем визнано позовні вимоги і у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, суд керується наступним.
Статтею 378 КАС України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
У той же час, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості заявленого клопотання про розстрочення виконання судового рішення, зокрема, обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
При цьому, суд зазначає, що після набрання даним рішенням законної сили, відповідач має право звернутись до суду із обґрунтованим клопотанням про відстрочення або розстрочення судового рішення у порядку, визначеному КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 372, 378 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 146 480 (сто сорок шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. 83 коп.
У задоволенні заяви представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розстрочення виконання даного рішення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лисенко В.І.