27 лютого 2018 року Справа № 808/11/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1) до Міністерства оборони України (03168, м.Київ, пр.Повітрофлотський, буд.6) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
02 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства оброни України (далі - відповідач, МО України), в якому позивач просить суд:
визнати неправомірним рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат щодо призначення одноразової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 прапорщику в запасі ОСОБА_1 (Запорізький ОВК), звільненому 27.04.2015, який є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, у зв'язку зі зміною причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серія АВ №0679341 від 28.11.2016 та серія АВ №0825605 від 28.03.2017 - у розмірі різниці між 150 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 138500,00 грн. (Протокол №48 від 19.05.2017);
зобов'язати Міністерство оборони України у відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» від 06.04.2017 призначити і виплатити позивачу, який є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, одноразову грошову допомогу на підставі довідок МСЕК серія АВ №0679341 від 28.11.2016 та серія АВ №0825605 від 28.03.2017 - у розмірі різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, з урахуванням сплаченої йому одноразової грошової допомоги в сумі 160000,00 грн.
Ухвалою суду від 05.01.2018 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства оборони України залишено без руху.
Ухвалою суду від 05.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі, відповідно до приписів статті 263 КАС України.
Відповідно до приписів статті 262 КАС України адміністративну справу розглянуто в порядку письмового провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19 травня 2017 року комісія МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних виплат дійшла висновку про наявність підстав для призначення одноразової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прапорщику в запасі ОСОБА_1 у розмірі різниці між 150 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 138500 грн. Разом з тим, на думку позивача, комісією МО України протиправно не було враховано, що на момент призначення йому одноразової допомоги набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», яким було встановлено права позивача, як інваліда ІІІ групи, на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, а саме в розмірі 289000,00 грн. Вказує, що на численні звернення до МО України позивачу було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, з урахуванням виплачених сум. Просить задовольнити позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності, через захворювання пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідками МСЕК АВ №0679341, АВ №0825605, АВ №0840069, та має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Судом встановлено, що рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.01.2017 №5 вирішено призначити одноразову грошову допомогу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прапорщику у запасі ОСОБА_1 (Запорізький ОВК), звільненому 27.04.2015, який є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, на підставі довідки МСЕК серія АВ №0679341 від 28.11.2016 - у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 101500,00 грн.
Грошові кошти в розмірі 101500,00 грн. зараховані на особистий картковий рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» 20.03.2017.
Крім того, рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.05.2017 №48 вирішено призначити одноразову грошову допомогу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прапорщику у запасі ОСОБА_1 (Запорізький ОВК), звільненому 27.04.2015, який є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, у зв'язку зі зміною причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серії АВ №0679341 від 28.11.2016 та серії АВ №0825605 від 28.03.2017 - у розмірі різниці між 150 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 138500,00 грн.
Грошові кошти в розмірі 138500,00 грн. зараховані на особистий картковий рахунок позивача в АТ «Ощадбанк» 13.07.2017.
Позивач, не погодившись з рішенням відповідача про виплату йому різниці між 150 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму замість різниці між 250 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, звернувся з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі (далі - Закон №2011).
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону №2011 одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктами 4, 5 частини 2 статті 16 Закону №2011 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Згідно пп.«б» ч.1 ст.16-2 Закону №2011 (в редакції до 07.05.2017) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Відповідно до ч.2 ст.16-2 Закону №2011 одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Згідно ч.6 ст.16-3 Закону №2011 одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Частиною 9 статті 16-3 Закону №2011 визначено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Пунктом 3 Порядку №975 визначено, що Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Судом встановлено, що 28 листопада 2016 року за результатами проведеного медичного огляду позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, причина інвалідності - захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0679341 від 28.11.2016.
Відповідно до пп.2 п.6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі: 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Під час, судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивачем було реалізовано право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому інвалідності 28.11.2016, що підтверджується Витягом з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.01.2017 №5, за яким позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму.
В подальшому, 28 березня 2017 року позивач пройшов повторний огляд МСЕК та йому було встановлено ІІІ групу інвалідності з причини - захворювання, так, пов'язане з захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0825605.
Відповідно до пп.1 п.6 Порядку №975 (в редакції до 24.05.2017) одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
При цьому, пунктом 8 Порядку №975 передбачено, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
На підставі п.8 Порядку №975 та у зв'язку із зміною причини встановлення ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, МО України прийнято рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі різниці між 150 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, що підтверджується Витягом з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19.05.2017 №48.
Суд зазначає, що 06 квітня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», який набув чинності з 07.05.2017.
Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», серед іншого у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» текст статті 16-2 викладено в такій редакції:
"1. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
а) 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;
б) 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Тобто, з 07.05.2017 на рівні Закону закріплено право на одержання військовослужбовцем одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у підпункті 4 пункту 2 статті 16 Закону №2011.
Разом з тим, як зазначалось судом раніше порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.16-3 Закону №2011).
При цьому, суд зазначає, що дійсно Кабінет Міністрів України реалізуючи положення Закону №2011 не має право звужувати зміст гарантій визначених Законом, зокрема і в частині розміру одноразової грошової допомоги яка прямо закріплена в Законі.
Проте, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (із змінами та доповненнями) установлено, що допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
За пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Суд зазначає, що днем виникнення права ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги є 28.11.2016, відповідно до довідки МСЕК серії АВ №0679341.
Позивач реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги, про що свідчить Витяг з протоколу засідання комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 20.01.2017 №5, за яким позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму - 101500,00 грн.
Суд враховує ту обставину, що в подальшому було змінено причини отримання ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0825605 від 28.03.2017, та відповідно позивач отримав право на одержання доплати до раніше виплаченої за протоколом від 20.01.2017 №5 одноразової грошової допомоги, відповідно до ч.3 ст.16-3 Закону №2011 та пункту 8 Порядку №975.
Разом з тим, відповідна доплата проводиться в розмірах визначених чинним законодавством України станом на дату встановлення іншої причини інвалідності, в даному випадку станом на 28.03.2017.
Згідно із ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Роз'яснення вказаної норми наведено в рішенні Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року, зі змісту якого слідує, що ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватись до правовідносин, які існували раніше.
Відповідно до практики Європейського Суду, у рішенні від 10.12.2009 року у справі «Михайлюк та Петров проти України» зазначає, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності за захворюванням пов'язаним з захистом Батьківщини (пп.4 ч.2 ст.16 Закону №2011) було встановлено 28.03.2017, тобто до ухвалення та набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей», у зв'язку з чим зазначені положення не можуть розповсюджуватись на позивача.
Також, суд звертає увагу і на ту обставину, що за пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що дія цього Закону не поширюється на осіб, стосовно яких до набрання чинності цим Законом прийнято рішення про призначення та виплату їм одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або які отримали замість зазначеної допомоги інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» позивачу було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, яка пов'язана з проходженням військової служби.
Зміна ж підстави інвалідності не скасовую наявність факту отримання позивачем грошової допомоги, а лише надає право на її перерахунок, з урахуванням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги, у зв'язку зі зміною причинного зв'язку інвалідності, на підставі довідок МСЕК серія АВ №0679341 від 28.11.2016 та серія АВ №0825605 від 28.03.2017 - у розмірі різниці між 150 та 70 кратним розміром прожиткового мінімуму, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з урахуванням всіх обставин, які мають значення під час прийняття рішень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд.6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 05.03.2018.
Суддя М.С. Лазаренко