27 лютого 2018 року о 16 год. 25 хв.Справа № 808/363/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
30 січня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком, з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27 липня 2017 року з урахуванням положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років;
стягнути з Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати, а саме: 1500,00 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою суду від 01.02.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 27.02.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було неправомірно відмовлено йому у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27 липня 2017 року з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що вимоги позивача про проведення перерахунку пенсії є безпідставними, оскільки позивач не надав до Пенсійного фонду заяви про обчислення пенсії за ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» його пенсія обчислена на загальних підставах за ч.1 ст.27 вказаного Закону. Зазначає, що оскільки позивачу пенсію призначено за ч.1, а не ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у позивача відсутнє право на застосування ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Позивач є особою яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 06.02.2008, перебуває на обліку в Енергодарському об'єднаному УПФУ в Запорізькій області та з грудня 2005 року отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), як особа яка потерпіла від наслідків аварії на ЧАЕС.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія із зниженням загальновстановленого пенсійного віку на 10 років, що передбачено ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка працювала у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1086 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 по 31 грудня 1986 - не менше 5 календарних днів.
27 грудня 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою перерахувати йому пенсію з моменту призначення, відповідно до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796), за умови стажу роботи не менш як 20 років для чоловіків, із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75% заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85% заробітку.
Листом №685/0-1 від 10.01.2018 Енергодарське об'єднане УПФУ в Запорізької області відмовило в задоволенні зазначеної заяви з посиланням на те, що відповідно до чинного законодавства України виплата пенсії позивачу проводиться відповідно до норм Закону №1058 та розрахована відповідно до статей 27, 28 вказаного Закону. Крім того, зазначив, що позивач обґрунтовує свої позовні вимоги старою редакцією п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в якій не було зазначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4…. у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зокрема, зазначає про відсутність заяви від позивача про обчислення пенсії за ч.2 ст.27 Закону №1058, що вважає обов'язковою умовою для порахунку пенсії.
Позивач вважає такі дії відповідача неправомірні, оскільки, відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058 за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи, державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом №796-XII визначено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Тобто, вищевказаною нормою особам надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-ХІІ.
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Пунктом 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зміни внесено згідно із Законом №2148-VIII від 03.10.2017)
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, водночас, ознакам, передбаченим вказаною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016 року у справі №21-1255а16.
Щодо заперечень відповідача про відсутність заяви від позивача про обчислення пенсії за ч.2ст.27 Закону №1058, суд зазначає наступне.
Відповідач посилаючись на відсутність заяви, не зазначає, яким саме нормативним актом передбачена відповідна форма заяви. В редакції ч.2 ст.27 Закону №1058 зазначено «за бажанням застрахованої особи», тобто своє бажання щодо визначення розміру пенсії застрахована особа може виявити шляхом написання заяви у довільній формі.
Таким чином, заява від 27.12.2017 і є бажанням позивача щодо перерахунку пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням положень п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, суд зазначає, що відповідач вважає, що якщо пенсіонер не виявив бажання розраховувати пенсію на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» то він взагалі позбавлений права на перерахунок пенсії на вище зазначених умовах.
Судом встановлено, що позивач звернувся 27.12.2017 тобто після змін у частині 2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких перерахунок проводиться у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак, це не спростовує висновки суду зроблені вище, а саме, що для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок перерахунку має пільговий характер, який визначений в частині другій ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З аналізу вище наведених норм діючого законодавства, вбачається, що пенсіонер якому стаж обраховувався з урахування норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може подати заяву про перерахунок пенсії на вище зазначених умовах, у будь-який момент, відповідно з моменту звернення, відповідач повинен перераховувати пенсію.
Зміни у частині 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не звузили права пенсіонерів, які раніше не подавали таку заяву, а лише підтвердили вже існуючу умову для перерахунку, а саме бажання пенсіонера про проведення такого перерахунку, про що вже було зазначено у частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Будь-яких обмежень щодо подання такої заяви, або позбавлення права пенсіонера на подачу такої заяву, як що вона не була подана до зазначених змін у ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у вище наведених нормах не встановлено. Тому відмова відповідача є протиправною та такою, що прийнята з формальних підстав, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії за віком з 27.07.2017, суд зазначає, що доказів звернення позивача із заявою саме цією датою суду надано не було, протиправними дії відповідача щодо відмови не визнавалися, тому датою звернення позивача із заявою до відповідача є 27.12.2017.
Вирішуючи питання щодо дати, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.45 Закону №1058-IV, якою встановлено, що перерахунок пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа.
Оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою 27.12.2017 року, перерахунок призначеної йому пенсії за віком необхідно здійснити з 01.01.2018 року.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право на збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд вважає, що відсутні підстави задоволення позову в цій частині, у зв'язку з наступним.
В матеріалах справи містяться документи про понесенні позивачем витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.
В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копіїю договору про надання правової допомоги №667 від 16.01.2018; розрахунок витрат на правову допомогу (складання адміністративного позову 1500 грн.), копію квитанцій від 25.01.2018.
Згідно ч.ч.1, 2, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Перелік послуг які були надані адвокатом це лише складання адміністративного позову. Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду безпосередньо позивачем, а не його представником, що не підтверджує співмірність витрат на оплату послуг адвоката, як того вимагає п.5 ст.134 КАС України.
Отже, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо негайного виконання, відповідно до ч.1 п.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства, негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за місяць.
В даному випадку суд не присуджує виплату пенсії, а вирішує питання про право позивача на отримання іншого розміру пенсії, тому відмовляє у цій частині позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.
Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011. Оскільки позивачем судовий збір не сплачувався, необхідності в вирішенні питання щодо розподілу судових витрат не має.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (71502, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71503, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Українська, буд.4А, офіс 2, код ЄДРПОУ 41249795) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області щодо відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії за віком, у відповідності до п.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Енергодарське об'єднане управління Пенсійного фонду України Запорізької області, починаючи з 01 січня 2018 року перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в частині збільшення пенсії за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.
В частині позовних вимог про перерахування пенсії з 27.07.2017, стягнення з Енергодарського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізької області витрат на професійну правову допомогу та звернення постанови до негайного виконання відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 01.03.2018.
Суддя М.С. Лазаренко