06 лютого 2018 року Справа № 808/1934/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.,
за участю секретаря Батигіна О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Жовтоножко Д.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 28.03.2017 №№ 0002711304, 0002701304.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0002711304, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 19451,66 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати заробітної плати, а також податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017 №0002701304, яким відповідач визначив позивачу грошове зобов'язання з військового збору за штрафними санкціями у сумі 4546 грн. 35 коп. за несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати. Стверджує, що приймаючи податкові повідомлення-рішення 28 березня 2017 року та враховуючи встановлені ст.86 ПК України підстави та строки прийняття таких рішень, відповідач безпідставно використав результати документальної перевірки, проведеної державною податковою інспекцією, яка з 01.01.2017 позбавлена контрольно - перевірочної функції. Крім того, спірними рішеннями відповідач, з посиланням на пункт 127.1 статті 127 ПК України, застосував до позивача штрафи за несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати. Однак у статті 127 Податкового кодексу України відсутня така диспозиція правопорушення як несвоєчасне перерахування податку до бюджету. Крім того, під час перевірки фахівцем податкового органу допущено у таблиці 19 акту перевірки помилки, що призвело до безпідставного нарахування штрафу (з військового збору) за жовтень, листопад, грудень 2015 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов та додаткових поясненнях (вх. №36659 від 20.12.2017).
В обґрунтування заперечень зазначає, що з 01 січня 2017 року організацію та проведення документальних та фактичних перевірок платників податків можуть здійснювати лише контролюючі органи обласного та центрального рівнів. Відповідно до Листа ДФС від 17.01.2017 №1005/7/99-99-14-03-03-17 «Про організацію перевірок у 2017 році» рішення про визначення грошових зобов'язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) державними податковими інспекціями до 01.01.2017 та строк винесення рішення по яких не настав, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного контролюючого органу обласного рівня. Щодо визначених позивачу грошових зобов'язань спірними рішеннями вказує, що при виплаті авансу податковий агент зобов'язаний здійснити утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб і військового збору за першу половину місяця, крім того за даними особової картки платника податків позивача за 2015 рік військовий збір у сумі 640 грн. 30 коп. із заробітної плати за жовтень 2015 року по терміну сплати 05.11.2015 не нарахований та не сплачений до бюджету. Таким чином вважає спірні рішення правомірними.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 (код НОМЕР_3), зареєстрований як фізична особа-підприємець 07.03.1994, перебуває на податковому обліку в Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.
В період з 21.11.2016 по 09.12.2016 фахівцями Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, відповідно до плану -графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2016 року, наказу на проведення планової документальної виїзної перевірки від 03.11.2016 №805 та направлення виданого Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 21.11.2016 №485, проведено планову документальну виїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.
За результатами перевірки складено Акт від 16.12.2016 №70/08-29-13-04/НОМЕР_3.
Перевіркою встановлено, серед іншого, наступні порушення, вчинені суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4:
-пп. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету під час виплати заробітної плати у січні 2014 року несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 775 грн., у січні 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 1970 грн., у лютому 2014 несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі1824 грн., у березні 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 1989 грн. 17 коп., у квітні 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 2064 грн. 17 коп., у травні 2014 несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 1554 грн. 17 коп., у червні 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 1470 грн. 82 коп., у липні 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 1620 грн. 82 коп., у серпні 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 1187 грн. 21 коп., у листопаді 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 967 грн. 12 коп., у грудні 2014 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 938 грн. 35 коп., у січні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 788 грн. 35 коп., у лютому 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 863 грн. 35 коп., у квітні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі1026 грн. 20 коп., у травні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі1036 грн. 20 коп., у червні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 886 грн. 20 коп., у липні 2015 несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі811 грн. 20 коп., у серпні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 811 грн. 20 коп., у вересні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 901 грн. 20 коп., у жовтні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 811 грн. 20 коп., у листопаді 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі 703 грн., у грудні 2015 р. несвоєчасно перераховано ПДФО у сумі736 грн. 20 коп.
-пп. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати у серпні 2014 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 576 грн., у вересні 2014 несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 538 грн. 50 коп., у жовтні 2014 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 530 грн. 80 коп., у листопаді 2014 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 491 грн. 39 коп., у грудні 2014 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 508 грн. 11 коп., у січні несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 493 грн. 11 коп., у лютому 2015 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 500 грн. 61 коп., у березні 2015 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 329 грн. 61 коп., у жовтні 2015 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 594 грн. 16 коп., у листопаді 2015 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 1029 грн. 61 коп., у грудні 2015 р. несвоєчасно перераховано військовий збір в сумі 1033 грн. 40 коп.
На підставі Акту перевірки було прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.01.2017 №000003/1304, №000004/1304, №000005/1304, №000006/1304, №000006/1304, №000007/1304, №000008/1304.
За результатом розгляду скарг позивача, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області від 22.03.2017 №662/14/08-01-10-01-13 частково задоволено їх, скасовано вказані вище податкові повідомлення-рішення та зобов'язано Запорізьку ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області забезпечити винесення нових податкових повідомлень-рішень.
28.03.2017 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області прийнято нові податкові повідомлення-рішення №0002691304, №0002701304, №0002711304, №0002731304, №0002741304, №0002721304.
Рішенням ДФС України від 29.05.2017 №6904/Ж/99-99-11-02-01-14 скарги ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення, а вищевказані рішення ГУ ДФС у Запорізькій області без змін.
Позивач звернувся до суду із цим позовом не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями:
- від 28.03.2017 №0002711304, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 19451,66 грн. за несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб під виплати заробітної плати за період: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, а також податкове повідомлення-рішення від 28.03.2017
- від 28.03.2017 №0002701304, яким відповідач визначив позивачу грошове зобов'язання з військового збору за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 4546 грн. 35 коп. за несвоєчасне перерахування військового збору до бюджету під час виплати заробітної плати за період: серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року та січень, лютий, березень, жовтень, листопад, грудень 2015 року.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).
Стосовно посилання позивача на те, що ГУ ДФС у Запорізькій області приймаючі податкові повідомлення- рішення безпідставно використало результати документальної перевірки проведеної Запорізькою ОДПІ, яка з 01.01.2017 року позбавлена контрольно-перевірочної функції, суд зазначає наступне.
Так, Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі - Закон N 1797), який набрав чинності з 1 січня 2017 року (за виключенням окремих статей) внесено зміни до Податкового кодексу України, що стосуються контрольно-перевірочної роботи.
Пунктом 8 розділу І Закону N 1797 доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Отже, з 01.01.2017 р. організацію та проведення документальних і фактичних перевірок може бути здійснено (в т.ч. видано наказ про проведення, оформлено направлення (посвідчення), складено акт (довідку) та податкові повідомлення-рішення, вимоги (рішення) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ), за їх результатами) лише зазначеними вище органами.
Листом ДФС України №1005/7/99-99-14-03-03-17 від 17.01.2017 «Про організацію перевірок у 2017 році», були надані роз'яснення про те, що рішення про визначення грошових зобов'язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) державними податковими інспекціями до 01.01.2017 р. та строк винесення рішення по яких не настав, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного контролюючого органу обласного рівня.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України, (в редакції, чинній на час існування спірних відносин) податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Згідно п. 86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.
Враховуючи, що позивачем були надані заперечення на акт перевірки вих. №121 від 29.12.2016 станом на час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень сплинув встановлений Законом строк прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки №70/08-29-13-04/НОМЕР_3 від 16.12.2016. Отже прийняття відповідачем відповідних податкових повідомлень-рішень після спливу строку для їх винесення є неправомірним.
Щодо правомірності застосування податковим органом до підприємства штрафних санкцій спірними рішеннями.
Згідно з пп.164.2.1 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Стаття 168 ПК України визначає порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.
Відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України).
Згідно з п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
У пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Відповідно до абз "а" п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Таким чином, податковий агент зобов'язаний перераховувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України), а у разі якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України).
Щодо військового збору, то відповідно пп.1.1-1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені п.162.1 ст.162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
В свою чергу, у п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України встановлено, що платниками податку, зокрема, є: податковий агент.
Відповідно до положень п.163.1 ст.163 ПК України об'єкт оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Таким чином, податкові агенти, які виплачують фізичній особі дохід у вигляді заробітної плати, є платниками також військового збору, об'єктом оподаткування яким є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Доводи позивача стосуються правомірності застосування податковим органом до підприємства штрафних санкцій саме на підставі ст.127 ПК України.
У відповідності до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 ПК України (на підставі якої відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:
дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Як зазначено в акті перевірки від 16.12.2016, у ході перевірки встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору під час виплати заробітної плати за першу половину місяця (аванс) у січні - грудні 2014 року та у січні - грудні 2015р., що знайшло відображення на стор. 21-28, 44-45 акта перевірки від 16.12.2016 № 70/08-29-13/-04/НОМЕР_3.
Так, наприклад, у таблиці 17 (стор. 22 акта) зазначено, що 15.01.2014р. при виплаті працівникам позивача авансу у сумі 39800,00 грн. податок з доходів фізичних осіб за розрахунками податкового інспектора мав складати 5970,00 грн., однак у цей день перерахована до бюджету сума 4000,00 грн., різниця становить суму 1970,00 грн. В той же час 31.03.2014р. при виплаті заробітної плати за другу половину січня 2014р. податок нарахований у сумі 2578,96 грн., а перерахована до бюджету у цей же день сума податку 4619,79 грн., що в цілому за січень місяць становить переплату податку у сумі 70,83 грн. Отже, сума податку 1970,00 грн., що недоплачена 15.01.2014р., фактично сплачена до бюджету 31.01.2014р. із затримкою 16 днів.
Актом перевірки також встановлено аналогічну затримку сплати до бюджету військового збору.
Відповідно до статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та /або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового 5оргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, встановивши несвоєчасну сплату до бюджету частини податку на доходи фізичних осіб та військового збору, тобто затримку сплати податку та збору, відповідач проте застосовує до позивача відповідальність, визначену ст. 127 ПК України, в той час як несплату (неперерахування) податку та збору до бюджету перевіркою не встановлено.
Більш того, нараховуючи суму податку на доходи фізичних осіб на авансові платежі відповідач застосовує ставку податку у розмірі 15 відсотків, в той час як у зв'язку із застосуванням встановленої законом соціальної пільги розмір податку, наприклад у січні 2014 року, становить 7,35 відсотків. Отже із суми авансу 39800,00 грн. необхідно було сплатити податок у сумі 2925,30 грн., а фактично 15.01.2014р. сплачено до бюджету суму 4000,00 грн. податку. За вказаних обставин при виплаті заробітної плати за першу половину місяця (аванс) позивач фактично сплачував до бюджету значно більшу суму податку, ніж передбачено законом.
Під час проведення перевірки податковий інспектор допустив ряд помилок, на що позивач звертав увагу контролюючого органу ще при поданні заперечень на акт перевірки. Так, у таблиці 19 акту перевірки (стор. 27) вказано, що із заробітної плати за жовтень перераховано до бюджету 0 грн., в той же час як 02.11.2015р. фактично перерахована сума збору 640,30 грн. Ця помилка перевіряючого призвела до безпідставного нарахування штрафу за жовтень, листопад, грудень 2015 року.
За вказаних обставин штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб та військового збору застосовані по позивача безпідставно.
У п.127.1 ст.127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Отже, вказаною нормою, у контексті спірних правовідносин, передбачена відповідальність податкового агенту за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб лише у випадку, коли такі ненарахування, неутримання, несплата мали місце до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.
З огляду ж на те, що в акті перевірки не зафіксовано факту ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб підприємством, як податковим агентом, до або під час виплати доходу (заробітної плати) працівникам, застосування п.127.1 ст.127 ПК України є безпідставним.
При цьому суд зауважує, що положення п.127.1 ст.127 ПК України не передбачають відповідальності за порушення строків сплати податку, встановленого п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 розділу ІV ПК України, оскільки обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.
Таким чином, за наявності факту несвоєчасно сплаченої узгодженої суми грошового зобов'язання з певного податку (збору), мають застосовуватись санкції, передбачені положеннями ст.126 ПК України, розмір яких залежить від часу затримки сплати такого грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 10.11.2015 у справі № 813/6793/13-а.
За наведених обставин застосування контролюючим органом до підприємства штрафних санкцій у відповідності до ст.127 ПК України у розмірі 19541грн.66 коп. згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням № 0002711304 від 28.03.2017 та у розмірі 4546 грн. 35 коп. згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням № 0002701304 від 28.03.2017 є безпідставним.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх рішень.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управління ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №0002711304 від 28 березня 2017 року та № 0002701304 від 28 березня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.
Рішення складено у повному обсязі 16.02.2018.
Суддя Н.В. Стрельнікова