01 березня 2018 року м.Житомир справа № 274/5283/17
категорія 10.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В.,
секретар судового засідання Степанчук С.В.,
за участю: представника позивача Семенюка К.В.,
представника відповідача Літвіна С.М.,
представника Житомирського ОВК Іваненка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Бердичівський об'єднаний міський військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Бердичівського міськрайонного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати Рішення Міністерства оборони України, оформлене листом №248/3/6/2781 від 10.08.2017 про відсутність підстав для розгляду Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум документів щодо призначення і виплати мені, ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги як інваліду 3-ї групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії;
- зобов'язати Міністерство оборони України розглянути документи щодо виплати мені, ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням III групи інвалідності з 07.06.2016 внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", подані відповідно до заяви від 03.07.2017 та прийняти передбачене законодавством рішення.
В обґрунтування позову зазначає, що звернувся з пакетом документів до Бердичівського ОМВК, який у свою чергу передав їх до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який і направив їх за належністю до Дерпартаменту фінансів Міністерства оборони України. Також позивач посилається на те, що Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25 грудня 2013 року №975 йому гарантовано право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, а тому вважає відмову Міністерства оборони України у здійсненні призначення та виплати вказаної допомоги необґрунтованою та протиправною. Однак, Департаментом фінансів МОУ було повернуто документи ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що відсутній документ, якій свідчить про причини та обставини травми та неможливість подальшої їх передачі до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням пенсії і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. Позивач вважає, що при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги порушено процедуру розгляду документів, невірно встановлено обставини отримання позивачем поранень, групи інвалідності, зроблено невідповідні їм висновки, і як наслідок, прийнято необґрунтоване і незаконне рішення.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.12.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 січня 2018 року адміністративну справу передано на розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.
Адміністративна справа надійшла д Житомирського окружного адміністративного суду 13 лютого 2018 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2017 визначено головуючого суддя Лавренчук О.В..
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року прийнято справу до спрощеного позовного провадження та призначено відкрите судове засідання у справі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві (вх. №4700/18). Пояснив, що подання документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) зокрема те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Зазначив, що даний документ не було надано позивачем. Вважає дії Міністерства оборони правомірними, а тому просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Протокольною ухвалою в судовому засіданні відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у запереченні на позовну заяві (а.с. 39-42). Вказує, що подання до уповноваженого органу документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) є обов'язковою умовою, а акт огляду МСЕК, який складено зі слів позивача, вказує лише на імовірність спричинення рубців на тілі пораненням у зазначений обстеженим (позивачем) строк, він не може бути належним документом, який підтверджує обставини отримання поранень та підставою для задоволення вимог позивача.
Представник Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату в судове засідання не прибув. Надав до суду клопотання (за вх. №4686/18), в якому просить розглядати справу за відсутності представника. Просить залишити без задоволення позовні вимоги позивача (а.с. 65).
В судовому засіданні 01.03.2018 суд поставив на обговорення питання щодо можливості розгляду справи без участі представника Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату. Протокольною ухвалою суд ухвалив проводити судове засідання за відсутності представника Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Встановлено, що позивач у період з 04 лютого 1987 року до 18 лютого 1989 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях. Нагороджений медаллю "От благодарного афганского народа", "За боевые завлуги"(мова оригіналу), нагрудним знаком "Відмінник радянської армії" (а.с. 19) 04 лютого 1987 року до 18 лютого 1989 року позивач проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях. Нагороджений медаллю "От благодарного афганского народа","За боевые завлуги"(мова оригіналу), нагрудним знаком "Відмінник радянської армії" (а.с. 19)
У військовому квитку міститься запис датований 22.12.1988 наступного змісту: "имеет осколочное ранение правого предплечья" (а.с. 19).
Згідно Акту судово-медичного обстеження Бердичівського міжрайонного відділення судмедекспертизи від 18 березня 2016 року №117, лікарем судово-медичних експертиз, котрий має вищу кваліфікаційну категорію, 3-й кваліфікаційний клас експерта та стаж роботи за фахом 43 роки та відповідний до нього ранг провів судово-медичне обстеження гр. ОСОБА_1 . Згідно заключення, у гр. ОСОБА_1 виявлені рубці в тімяній частині голови, в ділянці правого плеча, лівого гомілкового ступного суглоба, на передній поверхні, в середній третині, правої гомілки. Виявлені рубці могли виникнути на місці загоювання ран, які могли виникнути від дії осколків гранати і по давності їх утворення можуть відповідати строку, вказаному освідуємим (1987-1989 роках).
Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 30 березня 2016 року №1379 «Множинні вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки, нижніх кінцівок (контузія головного мозку 1981 - 1989 рр.) старшого сержанта у відставці ОСОБА_1 , наслідки таких рубців шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджується актом судово-медичного дослідження 18.03.2016 №117 Бердичівського міжрайонного відділення судмедекспертизи, що в подальшому призвело до розвитку: "Залишкових явищ ЗЧМТ, післятривматичної дисциркуляторної енцефалопатії ІІ ст. з вестибуло-атектичним порушенням, вегето-судинною нестійкістю, церебростенічного та цефалгічного синдромів, вертебро-базилярної недостатності, міокардіодістрофії змішаного генезу. СНО.", що підтверджується військово-обліковими та медичними документами." (а.с. 25)
Згідно довідки до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 07 червня 2016 року позивачу встановлено третю групу інвалідності з 26 травня 2016 року. Комісією встановлено, що поранення (контузія) та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 23).
26 липня 2016 року Бердичівським управлінням праці та соціального захисту населення Житомирської області позивачу встановлений статус інваліда війни ІІІ групи (а.с. 16).
Встановлено, що 03 липня 2017 року позивач звернувся до Бердичівського об'єднаного міського військового комісаріату з заявою та надав: копію військового квитка, копію довідки МСЕК, витяг ЦВЛК, акт СМЕ, довідку про участь в бойових діях, копію паспорта, копію коду, банківські реквізити.
Вказані документи Бердичівським ОМВК було направлено до Житомирського обласного військового комісаріату.
Житомирський ОВК надіслав до Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 та пакет документів щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням з 07.06.2016 ІIІ групи інвалідності внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), проте позивачу листом №248/3/6-2781 від 10.08.2017 (а.с. 14) було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги із посиланням на те, що ним не надано документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку від 25 грудня 2013 року №975.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частиною 2 п. 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п. 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що Міністерство оборони України посилається на те, що пунктом 11 Порядку призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві від 25 грудня 2013 року №975, передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога в разі настання інвалідності мають подати до уповноваженого органу визначені цим пунктом документи, серед яких має бути також документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Проте такого документу позивачем надано не було.
Проте вказані доводи представника Міністерства оборони України є хибними з огляду наступне
Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402 (далі - Положення №402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).
Також відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).
Таким чином, при наданні висновку про причинний зв'язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання так пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Так, в матеріалах справи міститься витяг із протоколу засідання Центральної військово- лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва у колишнього військовослужбовця, протокол №1379 від 30.03.2016, що здійснювалось для визначення причинного зв'язку отриманих травм, контузій під час військової служби у країнах, де велись бойові дії. Як вбачається з даного витягу, у позивача було виявлено вогнепальні осколкові поранення голови, правої руки, нижніх кінцівок (контузія головного мозку - 1981-1989 рр) наслідком яких стали рубці шкіри у зазначених анатомічних областях (а.с. 25).
На підставі вищезазначеного, суд дійшов висновку, що рішення Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України №1379 від 30.03.2016, яким встановлено, що отримані позивачем поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та акт судово-медичного дослідження (обстеження) №117 від 18.03.2016 засвідчили в діях позивача відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Суд відмічає, що у вказаному протоколі не зафіксовано, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Таких доказів не надав суду і відповідач.
Отже, на законодавчому рівні форма документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження не визначена, не встановлена та не затверджена, а тому вимога відповідача щодо необхідності надати позивачу докази того, що він отримав травму та йому встановлена ІІІ група інвалідності при обставинах, які не пов'язані з вчиненням ним злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження є такою, що не відповідає вимогам закону та не може бути підставою для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вказаний витяг з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв свідчить, що в діях позивача були відсутні протиправні діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
Під час розгляду справи в судовому засіданні судом встановлено та підтверджено належними і достатніми доказами у справі факт того, що захворювання, через яке позивачу встановлено інвалідність ІІІ групи, настало внаслідок поранення, контузії, отриманого під час виконання обов'язків військової служби у країнах, де велися бойові дії, а також встановлено, що позивачем для отримання цієї виплати надано Міністерству оборони України повний необхідний для цього пакет документів.
Щодо повноважень у прийнятті рішення за наслідком розгляду заяви позивача.
На виконання наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби» (далі - Наказ № 168) у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.
У відповідності до пункту 2 Наказу № 168, голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що в силу положень Наказу №168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.
За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).
Встановлено, що листом №248/3/6/2781 від 10.08.2017 Департамент фінансів МОУ повідомив ОСОБА_1 про те, що оскільки копію документу, який свідчить про причини та обставини травми не надано, матеріали не можуть бути подані на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (а.с. 14).
Враховуючи викладене, суд вважає, що розгляд заяви позивача разом із доданими до неї документами, поданими військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, обов'язок прийняття якого покладено саме на Міністерство оборони України, однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.
Разом з тим, суд відмічає, що лист Департамент фінансів МОУ №248/3/6/2781 від 10.08.2017 не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовна вимога про скасування Рішення Міністерства оборони України, оформлене листом №248/3/6/2781 від 10.08.2017 не підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача - Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган. Приймаючи рішення може здійснювати з певною свободою розсуду- тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що для належного способу відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем - Міністерством оборони України, у спірних правовідносинах, необхідно вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум вирішити питання щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності з 07.06.2016 внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, у відповідності до вимог закону, подані відповідно до заяви від 03.07.2017 та прийняти передбачене законодавством рішення.
Керуючись статтями9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.
Зобов'язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) вирішити питання щодо призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності з 07.06.2016 внаслідок поранення, контузії, захворювання пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, у відповідності до вимог закону, подані відповідно до заяви від 03.07.2017 та прийняти передбачене законодавством рішення.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Лавренчук
Повне судове рішення складене 06 березня 2018 року