28 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/394/18
категорія 12.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.,
секретаря судового засідання Коваля О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Маланкевича Я.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості за неотримане речове майно, -
встановив:
24.01.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому він просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на його користь суму заборгованості за неотримане речове майно згідно з довідкою №321 від 11.12.2017 у розмірі 13339,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він проходив військову службу та 11.12.2017 його було виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . При звільненні з військової служби відповідачем не було виплачено йому грошову компенсацію замість речового майна, що підлягає видачі у розмірі 13339,78 грн, чим порушено ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанову Кабінету Міністрів України за №178 від 16.03.2016. Просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за речове майно.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 відкрите провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 28.02.2018 на 11 год. 30 хв.
23.02.2018 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.24-27).
Позивач у судовому засіданні 28.02.2018 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.02.2018 проти заявлених вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.
В обґрунтування заперечень він пояснив, що застосування ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на яку посилається позивач, регулює виключно забезпечення військовослужбовців, і жодним чином не стосується звільнених осіб, які перебувають в запасі, або у відставці.
Разом з тим, позивач, що був звільнений 11.12.2017 на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №261, звернувся до командування Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії з вимогою щодо погашення заборгованості за неотримане (невикористане) речове майно вже після звільнення з військової служби та виключення його із списків особового складу Військової частини - 12.01.2018. Таким чином, на момент свого звернення він вже не мав статусу військовослужбовця, отже, як висновок положення ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо грошової компенсації вартості за неотримане речове майно на нього не розповсюджується.
Щодо підстав застосування п.3 Порядку виплати грошової компенсації представником відповідача пояснено, що положення зазначеної норми передбачають, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна, відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби або загибелі (смерті) військовослужбовця.
По-перше, зазначений пункт також регулює виплату грошової компенсації виключно військовослужбовцям, і жодним чином не стосується звільнених осіб, які перебувають в запасі або у відставці, а по-друге, мова в ньому йде про те, що отримати грошову компенсацію позивач міг лише у статусі військовослужбовця (перша умова) з моменту виникнення права (друга умова) у разі звільнення (третя умова).
Разом з тим, на момент свого звернення 12.01.2018 він вже не був військовослужбовцем, право на отримання грошової компенсації фактично ним було втрачено і його звільнення уже відбулося.
Таким чином, положення п.3 Порядку виплати грошової компенсації на позивача також не розповсюджується.
Щодо підстав застосування п.242 Положення про проходження військової служби, представником відповідача зазначено, що положення зазначеної норми передбачають, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Таким чином, у вказаній нормі ні про яку грошову компенсацію за неотримане/невикористане речове майно чи погашення заборгованості (як зазначає позивач) мова взагалі не йде. Законодавцем чітко зафіксовано вичерпний перелік видів забезпечення, яким має бути забезпечена звільнена особа - грошове, продовольче, речове і все, тому вказана норма поширюється лише на осіб, що звільнені з військової служби. Саме на виконання вказаної норми позивачу і було видано довідку №321 належного до видачі, але неотриманого речового майна, отже зазначена довідка не свідчить про заборгованість відповідача перед позивачем.
Крім того, представником відповідача пояснено, що Військова частина необхідне речове майно не закуповує за бюджетні кошти, а отримує по накладним як структурний підрозділ, або зі складу Головного управління Національної гвардії України, або зі складу самого Міністерства внутрішніх справ України. Таким чином по обліку фінансової служби, і по обліку речової служби перед звільненим військовослужбовцем рахується лише заборгованість у вигляді майна, а не у вигляді якоїсь грошової суми і той факт, що ОСОБА_1 протягом служби не отримав повністю належне йому за строком носіння майно і, таким чином, «зекономив» перед звільненням певну кількість неотриманого майна, на думку представника відповідача, не дає йому права вимагати погашення заборгованості за це майно.
Вислухавши позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Наказом командувача Національної гвардії України від 06.12.2017 №174 о/с ОСОБА_1 звільнено у запас Збройних Сил України (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) на підставі п. «г» ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 11.12.2017 №261, старшого лейтенанта ОСОБА_1 , офіцера, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення і зараховано до завершення особливого періоду на службу у військовий оперативний резерв першої черги (а.с.9).
11.12.2017 Військовою частиною НОМЕР_1 видано довідку №321 про вартість речового майна, що належить до видачі старшому лейтенанту ОСОБА_1 , відповідно до якої сума грошової компенсації складає 13339,78 грн (а.с.10).
12.01.2018 позивачем командиру Військової частини НОМЕР_1 пред'явлено вимогу про погашення заборгованості у розмірі 13339,78 грн за довідкою №321 від 11.12.2017 протягом 7 днів з моменту отримання такої вимоги (а.с.11).
16.01.2018 командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 за результатами розгляду вимоги надіслано лист №1/47-30 на адресу ОСОБА_1 , яким повідомлено заявника про те, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України є розпорядником бюджетних коштів, яка згідно законодавства здійснює видатки тільки у межах відповідних асигнувань, встановлених на поточний рік.
Крім того у вказаному листі повідомлялось про те, що у кошторисі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії на 2018 рік видатки на грошову компенсацію за неотримане речове майно відсутні, у зв'язку із чим до Північного Київського територіального управління Національної гвардії України було надіслано запит від 14.12.2017 №1/27-1845 з клопотанням перед вищестоящим командуванням про виділення коштів на виплату вищевказаної грошової компенсації (а.с.12).
Не отримавши грошової компенсації, позивач звернувся до суду.
Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до зазначеної норми, Кабінет Міністрів України постановою за №178 від 16.03.2016 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, який визначає механізм такої виплати (далі - Порядок №178).
Виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу (абзац перший п.2 Порядку №178).
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця (п.3 Порядку №178).
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації (п.4 Порядку №178).
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п.5 Порядку №178).
Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26.05.2016 за №768/28898 встановлено, що військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Порядок виплати грошової компенсації здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178 “Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно”.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Перелік предметів із визначенням заготівельної вартості на початку кожного року ДДЗ та ПМР надає до ЦУРЗ.
ЦУРЗ відповідно до наданих цін ДДЗ та ПМР складає довідник цін, який доводиться до військових частин і установ для проведення розрахунків виплати грошової компенсації.
Оплата вартості пошиття предметів обмундирування та взуття, а також виплата грошової компенсації здійснюються за рахунок відповідних статей кошторису Міністерства оборони.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що військовослужбовці, які звільнилися в запас, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна у разі звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця. Така компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації та виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Відповідно до п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 №1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Абзацом третім п.242 вищезазначеного Положення встановлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Таким чином, позивач, як військовослужбовець, звільнений в запас, на час підписання наказу про звільнення, мав право на грошову компенсацію вартості речового майна, яку він не отримав в період проходження військової служби.
З матеріалів справи видно, що у день звільнення позивачу була видана довідка про вартість речового майна, що належить йому до видачі від 11.12.2017, згідно з якою сума грошової компенсації за таке майно становить 13339,78 грн (а.с.10).
Позивач своєю вимогою від 12.01.2018 висловив бажання щодо отримання грошової компенсації за неотримане ним під час військової служби речове майно.
Факт невидачі речового майна, його номенклатура, вартість доведені під час розгляду справи і ніким не оспорюється.
Згідно ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено неправомірність вимог позивача у адміністративній справі.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за неотримане речове майно у розмірі 13339,78 грн., з огляду на що позов задовольняє у повному обсязі.
Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250-251 КАС України, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за неотримане речове майно - задовольнити.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість за неотримане речове майно відповідно до довідки №321 від 11.12.2017 у розмірі 13339,78 грн.
Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Єфіменко
Повне судове рішення складене 05 березня 2018 року