Справа № 522/23140/17
Провадження № 2/522/10643/17
01 березня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.
за участю секретаря Скибінської Є.С.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, згідно якої просила розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, який був укладений 30 грудня 1999 року, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центральної районної адміністрації виконкому Одеської області, актовий запис № 2580.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що спільне життя у подружжя не склалося, причиною припинення шлюбних відносин стали втрата почуття поваги, взаєморозуміння та любові. У подружжя виявилися різні погляди на сімейні відносини та обов'язки. За час шлюбу народилася донька ОСОБА_3, що народилася 13 липня 2000 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився про день, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно зі ст. ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Тоді суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 15 листопада 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції (актовий запис № 2465). Свідоцтво про шлюб № 223094. З свідоцтва вбачається, що дошлюбне прізвище відповідачки ОСОБА_4.
Від даного шлюбу сторони мають спільну доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з відповідачкою. Фактичні шлюбні відносини припинені з квітня 2017 року, що зазначено в позовній заяві, однією сім'єю сторони не проживають, спільне домогосподарство не ведеться.
На час розгляду справи майнові вимоги, будь-кого з сторін, суду не пред'явлені. Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між ними неможливе.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у звязку з чим, є неможливим.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Коституції України, ст.ст.. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 241,ч. 2 ст. 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України; ст. ст. 104, 105, 110, 112,113 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (паспорт серії КЕ 471006 виданий 05.12.1996 року Центральним РВ м. Одеси, адреса: АДРЕСА_2) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 адреса: АДРЕСА_3) та ОСОБА_2 (паспорт серії КЕ 471006 виданий 05.12.1996 року Центральним РВ м. Одеси, адреса: АДРЕСА_4), зареєстрований 30.12.1999 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центральної районної адміністрації виконкому Одеської області (актовий запис № 580) - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище - «Ляшенко».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: А.Ю. Бойчук