Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"07" червня 2007 р. Справа № АС-42/720-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоконь Н.Д. , суддя Лакіза В.В.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Кобилінської О.К., довіреність № 188/10/10-025 від 12.01.2007 р., Данько Л.В., довіреність № 26/10/1-025 від 09.01.2007 р.
першого відповідача - Антоненка Д.О. довіреність без номеру від 12.10.2006 р.
другого відповідача - не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1114 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.07 р. по справі № АС-42/720-06
за позовом державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до 1) приватного підприємства "Фатон", м. Харків 2) приватного підприємства "Клас А", м. Харків
про визнання недійсним правочину та господарського зобов"язання
встановила:
Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсними на підставі ст. 203 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України правочину та господарського зобов»язання приватного підприємства «Клас А»і приватного підприємства «Фатон», які виникли на підставі податкових накладних на загальну суму 26326968,87 грн, а також застосувати наслідки визнання недійсними господарських зобов"язань, які передбачені статтею 208 Господарського кодексу України.
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачам в межах суми позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.02.2007 р. у справі № АС-42/720-06 (суддя Яризько В.О.) в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.
Позивач із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з»ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та задовольнити клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать відповідачам в межах суми позовних вимог.
Представник першого відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу- без змін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Позивач в клопотанні про забезпечення позову просив суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідачів, обгрунтовуючи його тим, що невжиття таких заходів ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення по справі, оскільки дії другого відповідача по укладенню правочинів з першим відповідачем не могли бути спрямовані на виконання законодавства в сфері оподаткування та підприємницької діяльності.
Однак, Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно чи грошові кошти відповідача.
Крім того, позивач при поданні клопотання про забезпечення позову взагалі не навів, та з матеріалів справи не вбачається обставин, на підставі яких можна припустити, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди державі в разі невжиття заходів до забезпечення позову в даній справі про визнання недійсними правочинів та господарських зобов"язань, або без вжиття таких заходів до ухвалення рішення, в разі задоволення позову стане неможливим визнати недійсними правочини та господарські зобов"язання відповідачів чи застосувати наслідки визнання недійсними господарських зобов"язань, передбачені ст. 208 Господарського кодексу України.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що відстуність другого відповідача за юридичною адресою надає йому можливість здійснювати неконтрольовану державою господарську діяльність, що є достаттньою підставою для вжиття заходів до забезпечення позову.
Колегія суддів вважає зазначені доводи необгрунтованими, оскільки вони не дають підстав для обгрунтованого припущення щодо того, що відповідачі здійснюють дії по продажу свого майна чи знімають грошові кошти з рахунків, які в подальшому можуть привести до відсутності в них коштів в межах заявленої в позові суми.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про необгрунтованість клопотання відповідача про вжиття заходів до забезпечення позову та правомірно відмовив в його задоволенні, у зв"язку з чим оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись п. 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 08.02.2007 р. у справі № АС-42/720-06 залишити без змін.
Головуючий суддя (підпис) Фоміна В.О.
Суддя (підпис) Білоконь Н.Д.
Суддя (підпис) Лакіза В.В.