Іменем України
27 лютого 2018 року Справа № 927/5/18
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниці» ПАТ «Українська залізниця», вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012
до Державного підприємства «Холминське лісове господарство», вул. Центральна, буд. 60, смт. Холми, Корюківський район, Чернігівська область, 15331
про стягнення 262 066 грн. 68 коп.
Представники сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: ОСОБА_1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1875/10 від 22.02.2001; ОСОБА_2 довіреність №1 від 09.01.2018;
встановив :
До Господарського суду Чернігівської області звернувся позивач - Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниці» ПАТ «Українська залізниця» з позовом до Державного підприємства «Холминське лісове господарство» про стягнення з відповідача плати за користування вагонами у сумі 175 418 грн. 52 коп., збору за зберігання вантажу у вагонах у сумі 86208 грн. 96 коп. та збір за повідомлення (телеграфне) у сумі 439 грн. 20 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані додатковими витратами позивача, пов'язаними з перевезенням та затримкою вантажу з вини відповідача по станції Роздільна-Сортувальна, а саме тим, що на підставі клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Борисова В.І., задоволеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 05.01.2017 по справі № 522/312/17-к, якою на підставі ст. 234 КПК України надано дозвіл на проведення обшуку значної кількості залізничних вагонів, зокрема і вагону №67867176, з метою виявлення та вилучення ділової деревини (кругляк) хвойних порід, вказаний вагон з деревиною було затримано, і для засвідчення факту простою вагону працівниками станції Роздільна-Сортувальна був складений акт загальної форми №2/П від 06.01.2017.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.01.2018, з урахуванням ухвал цього ж суду про виправлення описок від 04 та від 30 січня 2018 року, відкрито спрощене позовне провадження у справі №927/5/18, та розгляд справи по суті призначено на 30.01.2018.
22.01.2018 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність доказів наявності вини відправника, а також зазначаючи, що після здійснення поставок на умовах FCA - склад ДП «Холминське лісове господарство», які відбулися 28.12.2016, всі інші витрати несе покупець згідно п Б.6 Інкотермс-2000, який є власником товару, завантаженого у вищевказаний вагон.
30.01.2018 та 20.02.2018 відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви в судовому засіданні до 20.02.2018 та 27.02.2018 відповідно.
Від відповідача на адресу суду надійшли додаткові документи та заява від 30.01.2018 про застосування строку позовної давності.
20.02.2018 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі у яких відповідач щодо позовних вимог заперечив та зазначив про наявність судових рішень з розгляду аналогічних ситуацій, яка склалася між сторонами.
Також, 20.02.2018 позивачем суду подана відповідь на відзив відповідача від 15.02.2018.
У судове засідання 27.02.2018 прибули повноважні представники відповідача у справі.
Позивач явку у засідання суду не забезпечив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Від позивача на адресу суду надійшли заперечення №НЮ-14/429 від 27.02.2018 на заяву про застосування строку позовної давності від 30.01.2018 у якій просив у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності від 30.01.2018 відмовити зазначивши, що лист претензія №42 від 20.09.2017 отримана відповідачем 21.09.2017 та залишена без відповіді. Строк для надання відповіді закінчився 21.10.2017, а тому саме з 21.10.2017 починається перебіг строку позовної давності, передбачений п. Б ст. 137, ч. 4 ст. 315 Статуту Залізниці України.
Відповідачем суду подані письмові пояснення від 27.02.2018 по суті спору яких щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що 13.01.2015 між ДП «Холминське лісове господарство» (продавець) та фірмою-нерезидентом SC «Prolisok» S.R.L. (покупець) було укладено контракт №4/15-HL, відповідно до умов п. 1.1. якого (з урахуванням доповнення №6 від 15.12.2016) продавець продає та відвантажує, а покупець купує і приймає в цілому дрова паливні у вигляді колоди хвойних порід (сосна, ялинка) на умовах FCA - Корюковка у відповідності Інкотермс 2000.
ДП «Холминське лісове господарство» на виконання вимог вищевказаного контракту здійснило завантаження лісопродукції в залізничний вагон №67867176, наданий на замовлення фірми SC «Prolisok» S.R.L перевізником ТОВ «Каргологістік», оформило митну декларацію ЕК 10 АА 102070002/2016/232146 від 28.12.2016, та накладну ЦИМ/СМГС №454017 від 29.12.2016, за якою відправник - ДП «Холминське лісове господарство», а одержувач - SC «Prolisok» S.R.L, Сучавська область, смт. Шкея, вул. Гуморулуй, 39, Румунія.
Згідно з Інформацією з перевізного документа №454017, виданою станцією Корюківка, платником по вказаному відправленню є ТОВ «Каргологістик».
В ході замитнення на підставі п. 2 ст. 338 МК України працівниками Чернігівської митниці ДФС проведено митний огляд завантаженого вагону №67867176, про що складено Акт огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.12.2016.
Згідно експертного висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Торгово-промислової палати України ЧК-6659 від 28.12.2016 в технічно справні вагони №67867176 фактично завантажена деревина паливна (дрова) хвойних порід - сосна діаметром 7-45 см, довжиною 3 м, об'ємом 57,150 куб.м.; у відповідності з Українською класифікацією товарів зовнішньо-економічної діяльності деревина паливна хвойних порід (сосна) діаметром 7-45 см., довжиною 3 м. класифікується у товарній підкатегорії 4401 10 00 00. По якісним показникам лісоматеріали відповідають дровам паливним за ГОСТ 3243-88 «Дрова. Технические условия», які використовуються в якості палива та не можна використовувати в якості технологічної сировини.
Також до матеріалів справи додано рахунок-фактура №298 від 27.12.2016.
За клопотанням слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження №42016230000000238 від 15.09.2016 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (за фактом виготовлення та видачі сертифікатів про проходження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів та підробних товарно-транспортних накладних з метою здійснення експортних операцій по реалізації половника сосни, що спричиняє знані збитки державі) Приморським районним судом м. Одеси було винесено ухвалу по справі №522/312/17-к (1-кс/522/350/17) від 05.01.2017, та надано дозвіл на проведення обшуку, зокрема, залізничного вагону №67867176 на залізничній станції Роздільна-Сортувальна регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з метою виявлення та вилучення ділової деревини (кругляк) хвойних порід, експорт якої з 01.01.2017 заборонений.
Для засвідчення факту простою вагону працівниками станції Роздільна-Сортувальна був складений акт загальної форми №2/П від 06.01.2017.
Про факт затримки вагонів ст. Роздільна-Сортувальна направила на адресу станції відправлення Корюківка телеграму №138 від 06.01.2017, а 02.03.2017 ст. Роздільна на адресу ст. Корюківка було направлено телеграму №84, якою просила через станції відправлення відповідача вжити заходів по відправленню затриманих вагонів.
01.06.2017 на адресу філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» надійшов лист від слідчого управління ГУ Національної поліції в Одеській області вих. №4/7575 від 31.05.2017, яким повідомлено, що в ході досудового розслідування по кримінальним провадженням №42016230000000238 та №1201716000000023 з метою встановлення осіб, причетних до скоєння правопорушення, накладено арешт на 88 вагонів, в тому числі й №67867176, та просила з метою недопущення вивозу за меді України вагонів направити зазначені вагони на ст. Одеса-Застава-1 Одеської залізниці одержувачу ТОВ «Віматекс».
01.06.2017 на адресу філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» надійшов лист ТОВ «Віматекс» вих. №54-17 від 31.05.2017, яким останній підтвердив готовність прийняття зазначених вагонів на свою адресу та гарантував оплату залізничного тарифу.
21.06.2017 вагон №67867176 був переадресований на адресу ТОВ «Віматекс», що підтверджується наказом на переадресування вагонів №314 від 21.06.2017.
Час затримки вагона на станції Роздільна-Сортувальна засвідчений актом загальної форми №35 від 21.06.2017.
Матеріали справи містять лист станції Корюківка №42 від 20.09.2017 з проханням повідомити відповідача щодо оплати витрат, нарахованих за затримку вагону №67867176, який був залишений ДП «Холминське лісове господарство» без відповіді.
Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що відповідач у добровільному порядку відмовляється оплачувати витрати, нараховані за затримку вагону №67867176, у зв'язку із чим він звернувся до суду і просив стягнути з ДП «Холминське лісове господарство» плату за користування вагонами у сумі 175 418 грн. 52 коп., збір за зберігання вантажу у вагонах у сумі 86 208 грн. 96 коп. та збір за повідомлення (телеграфне) у сумі 439 грн. 20 коп.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що дії позивача з нарахування витрат за користування вагонами, збору за зберігання вантажу у вагонах та збору за повідомлення (телеграфне), не відповідають умовам договору, суперечать Угоді про міжнародне вантажне сполучення (далі - СМГС) та вимогам чинного законодавства України.
Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з таких підстав.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Положеннями ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Пунктом 25.1. Розділу 5 та Розділу 3 Службової інструкції СМГС встановлено, що акти загальної форми є документами перевізника, який оформлюється для посвідчення обставин, які впливають або можуть впливати на перевезення вантажів.
За приписами ст. 908 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Статут залізниць України (далі - Статут залізниць), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом залізниць регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць іншими видами транспорту (пункт 2 Статуту).
Відповідно до статті 4 Статуту залізниць перевезення залізницею вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) - це міжнародна угода про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. УМВС є чинною з 01.11.1951, а для України з 05.06.1992.
Відповідно до параграфу 1 статті 3 УМВС дана угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.
Параграфом 6 статті 28 СМГС встановлено, що якщо перешкода з перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, які не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, які понесені ним у зв'язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
Відповідно до статті 32 СМГС перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, які не передбачені тарифами, що діють і які викликані причинами, що не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 31 «Сплата провізних платежів та неустойок».
Статтею 31 СМГС передбачено, що якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов'язком: 1) відправника на користь перевізників, які приймають участь у перевезенні, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке ними здійснюється; 2) отримувача - перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке ним здійснюється. Щодо неустойок діє такий же порядок. Провізні платежі і неустойки сплачуються перевізнику у порядку, встановленому національним законодавством держави, у якій здійснювалось перевезення.
При цьому, відповідно до параграфу 3 ст. 22 СМГС відправник несе відповідальність перед перевізником за наслідки, що виникають в результаті відсутності, недостатності або неправильності супровідних документів.
13.01.2015 між ДП «Холминське лісове господарство» (продавець) та фірмою-нерезидентом SC «Prolisok» S.R.L. (покупець) було укладено контракт №4/15-HL, відповідно до умов п. 1.1. якого (з урахуванням доповнення №6 від 15.12.2016) продавець продає та відвантажує, а покупець купує і приймає в цілому дрова паливні у вигляді колоди хвойних порід (сосна, ялинка) на умовах FCA - Корюковка у відповідності Інкотермс 2000.
ДП «Холминське лісове господарство» на виконання вимог вищевказаного контракту здійснило завантаження лісопродукції в залізничний вагон №67867176, наданий на замовлення фірми SC «Prolisok» S.R.L перевізником ТОВ «Каргологістік», оформило митну декларацію ЕК 10 АА 102070002/2016/232146 від 28.12.2016, та накладну ЦИМ/СМГС №454017 від 29.12.2016, за якою відправник - ДП «Холминське лісове господарство», а одержувач - SC «Prolisok» S.R.L, Сучавська область, смт. Шкея, вул. Гуморулуй, 39, Румунія.
Згідно з Інформацією з перевізного документа №454017, виданою станцією Корюківка, платником по вказаному відправленню є ТОВ «Каргологістик».
Як зазначалося вище, за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження №42016230000000238 від 15.09.2016 за ознаками кримінальних порушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України (за фактом виготовлення та видачі сертифікатів про проходження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів та підробних товарно-транспортних накладних з метою здійснення експортних операцій по реалізації половника сосни, що спричиняє знані збитки державі) Приморським районним судом м. Одеси було винесено ухвалу по справі №522/312/17-к (1-кс/522/350/17) від 05.01.2017, та надано дозвіл на проведення обшуку, зокрема, залізничного вагону №67867176 на залізничній станції Роздільна-Сортувальна регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» з метою виявлення та вилучення ділової деревини (кругляк) хвойних порід, експорт якої з 01.01.2017 заборонений.
Для засвідчення факту простою вагону працівниками станції Роздільна-Сортувальна був складений акт загальної форми №2/П від 06.01.2017.
01.06.2017 на адресу філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» надійшов лист від слідчого управління ГУ Національної поліції в Одеській області вих. №4/7575 від 31.05.2017, яким повідомлено, що в ході досудового розслідування по кримінальним провадженням №42016230000000238 та №1201716000000023 з метою встановлення осіб, причетних до скоєння правопорушення, накладено арешт на 88 вагонів, в тому числі й №67867176, та просила з метою недопущення вивозу за меді України вагонів направити зазначені вагони на ст. Одеса-Застава-1 Одеської залізниці одержувачу ТОВ «Віматекс».
Крім того, 01.06.2017 на адресу філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» надійшов лист ТОВ «Віматекс» вих. №54-17 від 31.05.2017, яким останній підтвердив готовність прийняття зазначених вагонів на свою адресу та гарантував оплату залізничного тарифу.
21.06.2017 вагон №67867176 був переадресований на адресу ТОВ «Віматекс», що підтверджується наказом на переадресування вагонів №314 від 21.06.2017.
Час затримки вагона на станції Роздільна-Сортувальна засвідчений актом загальної форми №35 від 21.06.2017.
Відповідно до п. 1.10 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 передбачено, що з відправника стягуються лише платежі та збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника.
Згідно з п. 2.10. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерством транспорту України № 644 від 21.11.2000, усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку.
Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що вагон №67867176 був затриманий не з вини відправника, а за вказівкою органів досудового розслідування.
Відповідно до п. 5 ст. 338 Митного кодексу України передбачено, що огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі, в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.
З метою проведення огляду (переогляду) товарів, посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов'язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.
Відповідно до п. 3 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 № 334 та Зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за № 567/6855 «акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності».
Однією з таких підстав, як зазначено в п. 3 Правил є «затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням вантажу, а також затримки через недодання чи неналежне оформлення відправником документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил».
При цьому суд зазначає, що п.1.10 зазначених Правил передбачено, що з відправника стягуються лише платежі та збори, які виникли через затримку вагонів (контейнерів) з вантажами під час перевезення з вини відправника, тобто, у даних спірних правовідносинах, наявність/доведеність вини відправника є однією із ключових підстав стягнення коштів.
В свою чергу, під час розгляду даної справи позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні закону щодо наявності вини відправника у простої вагонів.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженої наказом Державної митної служби України, Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.09.2008 № 1019/1143 (далі - Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 за № 1157/15848, де зазначено, що документом, який засвідчує факт затримки вагонів та її причину є акт загальної форми. В даному випадку, таким актом є акт загальної форми № 2/П від 06.01.2017.
Відповідно до п. 3.1 розд. 3 службової інструкції до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (надалі - УМВС) акт загальної форми є документом перевізника, який оформляється для засвідчення обставин, які впливають або можуть вплинути на перевезення вантажів.
Факт та причину затримки вагону №67867176 06.01.2017 на станції Роздільна-Сортувальна засвідчено актом загальної форми № 2/П від 06.01.2017, в якому працівниками позивача зазначено, що вказаний вагон затриманий на підставі ухвали судді Іванова В.В. для вирішення питання щодо подальшого слідування.
Враховуючи вищевикладене, підстави для стягнення з Державного підприємства «Холминське лісове господарство» витрат, пов'язаних із затримкою вищевказаного вагону, відсутні, оскільки вказане затримання було здійснено не з вини відправника, про що свідчать вищеперілчені докази, надані сторонами.
Аналогічної позиції дійшов й Вищий господарський суд України у постанові від 29.11.2017 №910/23746/16.
Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, суд констатує, що враховуючи обставини спору в сукупності, оскільки суд дійшов до висновку про відмову у позові по суті, строк позовної давності застосуванню не підлягає.
Судовий збір покладається судом на позивача відповідно до приписів ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 74, 76-80,129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 27.02.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
2. Згідно зі cт. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписаний 05.03.2018.
Суддя М.О. Демидова