26 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2079/17
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судового засідання Одеського апеляційного господарського суду № 7
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів: Жекова В.І., Лашина В.В.
секретар судового засідання - Безпалюк А.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017 р.
по справі № 916/2079/17
за позовом Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району
до Приватного підприємства “Артек - Союз” м. Одеса
про стягнення 1853,48 грн.
суддя суду першої інстанції: Демешин О.А.
час та місце ухвалення рішення: 19.10.2017 р., 13:00 год., м. Одеса, пр. -т. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області, зал судових засідань № 17
повний текст складено та підписано: 23.10.2017 р.
за участю представників сторін:
від Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району: не з'явився;
від Приватного підприємства “Артек - Союз” м. Одеса: Теплицький М.І. - за довір.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району на рішення Господарського суду Одеської області 19.10.2017 р. по справі № 916/2079/17.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 р. розгляд апеляційної скарги Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району призначено на 13 лютого 2018 р. на 10:30 год.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційна скарга Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.
В серпні 2017 р. Білгород - Дністровська квартирно - експлуатаційна частина району звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства “Артек - Союз” м. Одеса про стягнення збитків на загальну суму 1853,48 грн. за спожиті комунальні послуги з водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на п. 6.4.11 договорів від 30.03.2015 р. № 286/2/15/5, від 18.08.2015 р. № 286/15/56, від 18.11.2015 р. № 286/2/15/99, від 25.03.2016 р. № 286/2/16/8, укладених між Міністерством Оборони України та відповідачем, яким визначено обов'язок Приватного підприємства “Артек - Союз” м. Одеса здійснювати оплату за отримані комунальні послуги та енергоносії на підставі договорів, укладених виконавцем з прямими постачальниками цих послуг, у разі технічної неможливості укладення прямих договорів вони укладаються з КЕВ (КЕЧ районів).
Також позивач, посилаючись на Закон України „Про житлово-комунальні послуги” вважає, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, а тому, посилаючись на та ст. 11, 14, 175, 193, 202, 509, 526, 538, 626 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 1853,48 грн. збитків за надані послуги з водовідведення та водопостачання, спожиті в процесі надання послуг з харчування.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2017 р. у задоволенні позову Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району відмовлено у поновному обсязі.
Судове рішення мотивоване тим, що між сторонами відсутні договірні зобов'язання.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що виставлені позивачем рахунки за спожиті Приватним підприємством „Артек-Союз” м. Одеса послуги з водопостачання та водовідведення розраховані на підставі тарифів, які не затвердженні уповноваженим органом.
Не погодившись з наведеним судовим рішенням, Білгород - Дністровська квартирно - експлуатаційна частина району оскаржила його до Одеського апеляційного господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.
Також позивач посилається на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, щодо відсутності договірних зобов'язань, оскільки збитки, завдані відповідачем Білгород - Дністровській квартирно - експлуатаційній частині району, виникли в результаті неналежного виконання Приватним підприємством „Артек-Союз” м. Одеса умов договорів від 30.03.2015 р. № 286/2/15/5, від 18.08.2015 р. № 286/15/56, від 18.11.2015 р. № 286/2/15/99, від 25.03.2016 р. № 286/2/16/8.
Приватне підприємство „Артек-Союз” м. Одеса в проданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Міністерством оборони України та Приватним підприємством „Артек-Союз” м. Одеса укладалися договори про закупівлю послуг щодо забезпечення харчування за контрактом (послуги щодо забезпечення харчуванням, продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) від 30.03.2015 р. № 286/2/15/5, від 18.08.2015 р. № 286/15/56, від 18.11.2015 р. № 286/2/15/99, від 25.03.2016 р. № 286/2/16/8.
Відповідно до п. 1.1 наведених договорів виконавець зобов'язується у 2015 р. та у 2016 р. надати Міністерству оборони України послуги щодо забезпечення харчуванням за контрактом (послуги щодо забезпечення харчуванням, продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, інших осіб, які згідно з законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин), зазначені у специфікації договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цих договорів.
Згідно з п. 6.4.11 виконавець зобов'язаний протягом 20 діб з після підписання цього договору укласти прямі договори з постачальними організаціями, а у разі технічної неможливості укладення прямих договорів, укласти з балансоутримувачем фондів договори про відшкодування вартості комунальних послуг та енергоносіїв, спожитих в процесі надання послуг з харчування.
Приписами п. 6.5.4 визначено, що виконавець має право користуватися комунальними послугами та енергоносіями на підставі договорів, укладених з відповідними квартирно- експлуатаційними органами (КЕЧ, КЕВ) районів.
Як зазначає позивач, звітом Південного територіального управління внутрішнього аудиту департаменту внутрішнього аудиту від 21.04.2017 р. № 234/3/б/29/аз про результати аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності Білгород-Дністровської КЕЧ району за період з 01.07.2013 р. по 31.12.2016 р. встановлено, що на території військового містечка № 14 с. Тузли у період з 02.12.2015 р. по 31.12.2016 р. Приватне підприємство „Артек-Союз” м. Одеса в порушення п. 6.4.11 договорів здійснювало діяльність щодо надання послуг з харчування особовому складу військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться на квартирно-експлуатаційному забезпеченні Білгород-Дністровської КЕЧ району - без укладених договорів про відшкодування вартості спожитих енергоносіїв та комунальних послуг.
Відшкодування за спожиті комунальні послуги у процесі надання послуг з харчування в період з 02.12.2015 р. по 31.12.2016 р. не проводилось.
У зв'язку з відсутністю засобів обліку на об'єктах надання послуг з водопостачання та водовідведення військової частини А 1516, позивачем розрахунковим способом визначена вартість спожитої питної води за період з грудня 2015 р. по грудень 2016 р., виходячи з нормативної потреби споживання питної води однією людиною на добу, що становить 1853,48 грн.
13.05.2017 р. Білгород - Дністровська квартирно - експлуатаційна частина району звернулась до Приватного підприємства „Артек-Союз” м. Одеса з листом № 877, в якому повідомила про встановлення Південним територіальним управлінням внутрішнього аудиту департаменту внутрішнього аудиту факту бездоговірного споживання комунальних послуг та енергоносіїв у військовій частині НОМЕР_1 та надала на оплату рахунок - фактуру № 209 на суму 1853,48 грн., який залишений відповідачем без оплати.
Таким чином, підставою звернення Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району до господарського суду стало безоплатне споживання Приватним підприємством „Артек-Союз” м. Одеса комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, в результаті чого позивачу завдано збитки в сумі 1853,48 грн.
За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 19 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг.
Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Статтею 14 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначений розподіл житлово-комунальних послуг за порядком затвердження цін/тарифів.
Згідно з приписами наведеної норми залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Як вбачається з позовної заяви Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району, розрахунок вартості спожитих комунальних послуг останнім здійснювався виходячи з нормативної потреби споживання питної води однією людиною на добу, без визначення тарифу, за яким обчислена заявлена в позові сума.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачу для виконання умов укладених з Міністерством оборони України договорів були створені умови, які передбачають споживання комунальних послуг (передані приміщення, кухні, їдальні, обладнання, тощо).
Разом з тим, матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем відсутні будь - які договірні домовленості щодо однієї з істотних умов договору, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, а саме вичерпного переліку житлово-комунальних послуг, тарифів та їх складових.
Відсутність договірних відносин щодо надання послуг з водопостачання підтверджується також звітом Південного територіального управління внутрішнього аудиту департаменту внутрішнього аудиту від 21.04.2017 р. № 234/3/б/29/аз.
Враховуючи той факт, що матеріали справи не містять доказів затвердження уповноваженим органом у встановленому порядку тарифів на послуги водопостачання та, у зв'язку з відсутністю договорів між позивачем та відповідачем, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом також і щодо того, що позивачем не доведено факт понесення ним збитків, в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до приписів наведеної норми збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Тобто Білгород - Дністровською квартирно - експлуатаційною частиною району не надано будь - яких доказів того, що позивач поніс втрати, витрати або навпаки міг одержати доходи в результаті неправомірних дій відповідача.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, щодо відсутності підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.
З огляду на викладене, підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017 р. по справі № 916/2079/17, у суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2017 р. по справі № 916/2079/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Білгород - Дністровської квартирно - експлуатаційної частини району без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2018 р.
Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко
Судді: В.І. Жеков
В.В. Лашин