вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"05" березня 2018 р. Справа№ 910/20321/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Пашкіної С.А.
Сітайло Л.Г.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: Грищенко Д.С. - адвокат
від відповідача: Абросімов С.С. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017, повний текст якого складений 14.12.2017,
у справі № 910/20321/17 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича
про визнання грошових вимог кредитора, включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів та визнання за кредитором права
Позов заявлено про:
- визнання грошових вимог позивача до боржника - Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» на загальну суму 15 369 548,58 грн. такими, що підлягають позачерговому задоволенню, що забезпечені заставою майна боржника (відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), що виникли за договором №11/59-2-2/109 про підтримку членства банку в асоціації Visa International укладеним між сторонами 01.02.2011 в новій редакції, в процедурі ліквідації ПАТ «Діамантбанк»;
- включення грошових вимог позивача до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк» на загальну суму 15 369 548,58 грн. такими, що підлягають позачерговому задоволенню, що забезпечені заставою майна боржника (відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»);
- визнання за позивачем права на списання грошових коштів на загальну суму 15 369 548,58 грн. з рахунку Гарантійного грошового покриття ПАТ «Діамантбанк» №1602041 у AT «Райффайзен Банк Аваль», в рахунок повного погашення позачергових грошових вимог банку в сумі 15 369 548,58 грн. за зобов'язаннями ПАТ «Діамантбанк», згідно договору №11/59-2-2/109 про підтримку членства банку в асоціації Visa International від 01.02.2011 в процедурі ліквідації ПАТ «Діамантбанк» (відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем було включено кредиторські вимоги позивача, що виникли за спірним договором, не в повній сумі, а також не включено кредиторські вимоги позивача, що виникли за вказаним договором до реєстру акцептованих вимог кредиторів, як такі, що підлягають позачерговому задоволенню, забезпечені заставою майна боржника, а також не надано погодження на проведення позивачем списання грошових коштів у сумі заборгованості відповідача, що виникла за договором з рахунку гарантійного грошового покриття ПАТ «ДіамантБанк» №1602041 відкритого у позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2017, повний текст якого складений 14.12.2017, у справі № 910/20321/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що:
- в силу ч. 3 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються па погашення вимог заставодержателя в розмірі, не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням, разом із нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна, а решта коштів включається до ліквідаційної маси банку. У разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- як вбачається з наявного в матеріалах справи листа відповідача №2033/25.1/3л від 13.11.2017, адресованого позивачеві, відповідач повідомляє, що станом на 13.11.2017 триває формування ліквідаційної маси ПАТ «ДіамантБанк», після завершення якої у відповідача виникне право на звернення з клопотанням до Фонду щодо позачергового задоволення вимог позивача за рахунок заставного майна, а саме, грошових коштів, розміщених на рахунку гарантійного покриття;
- отже відповідач діяв відповідно до вимог та згідно повноважень, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», здійснивши акцептування вимог позивача в сумі 15 362 981,94 грн., не порушивши при цьому право позивача на задоволення їх як таких, що забезпечені заставою майна боржника згідно ч. 3 ст. 52 вказаного закону;
- як вбачається з умов договору №11/59-2-2/109 про підтримку членства банку в асоціації Visa International, укладеного між сторонами 01 лютого 2011 року в новій редакції, та умов Договору застави, за позивачем закріплено право на договірне списання грошових коштів з рахунку гарантійного покриття в рахунок погашення заборгованості за Договором. Доказів оспорювання відповідачем зазначеного права позивача суду не надано;
- з приводу не включення відповідачем до реєстру акцептованих кредиторів вимог позивача на суму 6 566, 65 грн., суд першої інстанції зазначив про те, що відповідні заяви про додаткові грошові вимоги кредитора до боржника на адресу відповідача 04.09.2017, 18.09.2017, 29.09.2017 та 05.10.2017 позивачем направлено після закінчення 30-ти денного строку для звернення з грошовими вимогами, а отже не включення їх відповідачем до реєстру акцептованих кредиторів, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є обґрунтованими.
- позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт не включення його грошових вимог, або їх включення до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ДіамантБанк» з порушенням положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже - позивачем не доведено факту порушення його прав.
Не погоджуючись з рішенням, 11.01.2018 Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/20321/17 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник зазначив про те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 73-74, 76, 86 ГПК України та положень ст.ст. 48-50, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не забезпечено всебічну та повну оцінку всіх обставин по справі, проігноровано доводи позивача та положення вказаного закону, що належним доказом на підтвердження включення грошових вимог позивача, що підлягають першочерговому задоволенню, є саме Рєєстр (перелік) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ДіамантБанк», затверджений рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.09.2017 за № 4077.
Ухвалою від 11.01.2018 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2017 у справі № 910/20321/17, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 25.01.2018.
Станом на 29.01.2018 до Київського апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу від відповідача та жодних клопотань від учасників справи не надходило, з огляду на що ухвалою суду від 29.01.2018 справу призначено до розгляду на 12.02.2018.
Після винесення ухвали від 29.01.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (направлений на адресу суду 25.01.2018 - примітка суду), в якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з посиланням на те, що:
- грошові вимоги позивача на суму 6 566, 65 грн. були заявлені позивачем після закінчення встановленого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 30-ти денного строку для звернення з грошовими вимогами, а відтак, такі вимоги вважаються погашеними;
- позивачем не доведено, в чому саме та з яких підстав його права та законні інтереси є порушеними з боку відповідача, адже вимоги на суму 15 362 981,94 грн. є акцептованими та визнані такими, що підлягають позачерговому задоволенню за рахунок предмета застави (додаток № 6 до відзиву на позовну заяву).
В судове засідання 12.02.2018 позивач та відповідач представників не направили, про причини неявки суду не повідомили, з огляду на що, ухвалою від 12.02.2018 розгляд справи відкладено до 05.03.2018.
Водночас колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Вронської Г.О., суддів: Мамалуя О.О., Студенця В.І. від 06.02.2018 у справі № 910/8132/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Держаний експортно-імпортний банк України» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії вказану справу разом із касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та доданими до них документами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
При цьому у вказаній ухвалі зазначено про те, що:
- зі змісту постанов Верховного Суду України, у яких наведені різні правові позиції щодо юрисдикції адміністративних судів з розгляду спорів, що стосуються оскарження дій, бездіяльності, рішень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку та зобов'язання її вчинити дії, вбачається відсутність правової визначеності з наведеного питання;
- суд дійшов висновку, що розмежування юрисдикції адміністративних та господарських судів щодо наведених спорів, які виникають під час ліквідації банку, є виключною правовою проблемою, вирішення якої є необхідним для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на що дана справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин 5 та 6 статті 302 ГПК України.
Отже, за наслідками вирішення касаційних скарг Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у справі № 910/8132/17 буде розмежовано юрисдикції адміністративних та господарських судів у спорах, що стосуються оскарження дій, бездіяльності, рішень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку та зобов'язання її вчинити дії.
Предметом спору у справі № 910/20321/17 є саме зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича вчинити дії.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 278 ГПК України:
- судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу;
- порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20 - 23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги (ч. 2 ст. 313).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За правилами п. 7 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, враховуючи, що за наслідками вирішення касаційних скарг у справі № 910/8132/17 буде розмежовано юрисдикції адміністративних та господарських судів у спорах, що стосуються оскарження дій, бездіяльності, рішень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку та зобов'язання її вчинити дії, в той час як порушення правил юрисдикції господарських судів за приписами ГПК України є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги, наявні підстави для зупинення провадження у справі № 910/20321/17 до перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 910/8132/17.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235, 288 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Зупинити провадження у справі № 910/20321/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича про визнання грошових вимог кредитора, включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів та визнання за кредитором права до перегляду Великою Палатою Верховного суду справи № 910/8132/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
2. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді С.А. Пашкіна
Л.Г. Сітайло