вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"27" лютого 2018 р. Справа№ 910/15191/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання Каніковський А.О.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства "САНТЕХ - СВІТ" з іноземною інвестицією
на рішення господарського суду міста Києва
від 16.11.2017 (повний текст рішення складено 21.11.2017)
у справі №910/15191/17 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією (нова назва - Підприємство "САНТЕХ - СВІТ" з іноземною інвестицією)
до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
про визнання недійсним договору застави автотранспортних засобів від 30.09.2013 №03/13
Підприємство "Гассіб" з іноземною інвестицією звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсними договору застави автотранспортних засобів від 30.09.2013 №03/13, що укладений між підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією та публічним акціонерним товариством " Комерційний банк "Хрещатик" та договорів про внесення змін до договору застави.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що директор Підприємства "Гассіб" не мав необхідного обсягу повноважень для укладення та підписання договору застави автотранспортних засобів від 30.09.2013 №03/13 та договорів про внесення змін до договору застави, посилаючись на те, що загальними зборами підприємства не було надано директору підприємства відповідного дозволу; підприємством не було вчинено дій, які б свідчили про подальше схвалення договору застави та договорів про внесення змін до договору. Також позивач стверджує, що умови договору суперечать інтересам підприємства, оскільки в них міститься потенційна можливість позбавлення підприємства його майна, що є предметом договору.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.11.2017 в позові відмовлено.
Відмовляючи в позові суд виходив з того, що при укладанні спірного договору сторонами було дотримано норми чинного законодавства. Крім того судом застосовано позовну давність.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Підприємство "САНТЕХ - СВІТ" з іноземною інвестицією звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15191/17 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржником викладено обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, аналогічні тим, які викладено в позовній заяві.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2017 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тарасенко К.В., Гончаров С.А.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства "САНТЕХ - СВІТ" з іноземною інвестицією до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.01.2018.
Згідно останнього розпорядження Київського апеляційного господарського суду у справі №910/15191/17 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/15191/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2018 (у складі: головуючого судді: Іоннікової І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Підприємства "САНТЕХ - СВІТ" з іноземною інвестицією на рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15191/17; призначено справу до розгляду на 27.02.2018.
В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з'явились.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
30.09.2013 між підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією, як заставодавцем, та публічним акціонерним товариством " Комерційний банк "Хрещатик", як заставодержателем, був укладений договір застави автотранспортних засобів №03/13 на забезпечення виконання зобов'язань за укладеними між сторонами кредитними договорами. Договір посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О. О., зареєстрований в реєстрі за № 2802.
Спірний договір був підписаний директором Підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту підприємства.
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору, заставодавець, з метою забезпечення виконання власних зобов'язань, що випливають з генерального кредитного договору №06/12 від 27 лютого 2012 року та укладених в його рамках: кредитного договору №06/12-2 від 22 серпня 2012 р., кредитного договору №06/12-4 від 21 грудня 2012 року, кредитного договору №06/12-5 від 27 серпня 2013 року; з генерального кредитного договору №03/13 від 31 січня 2013 р. та укладених в його рамках: кредитного договору №03/03-1 від 31 січня 2013 року, кредитного договору №03/13-2 від 30 вересня 2013 року, передає, а заставодержатель приймає в заставу транспортні засоби, перераховані в п. 1.2.договору від 30.09.2013.
Згідно п. 1.2. договору від 30.09.2013 №03/13, заставодавець передає в заставу майно, а саме: сідловий тягач Mersedes Benz Axor 1840 LS 2007 року випуску; напів причіп Wielton PTS34.100 2007 року випуску; сідловий тягач Е Mersedes Benz Axor 1840 LS 2007 року випуску; напів причіп бортовий Е Wielton Tkailer 2007 року випуску; сідловий тягач Е Mersedes Benz Axor 1840 LS 2007 року випуску; напів причіп бортовий Е Wielton Tkailer 2007 року випуску; сідловий тягач Е Mersedes Benz Axor 1840 LS 2007 року випуску; напів причіп бортовий Wielton NS34.100 2007 року випуску; сідловий тягач Е Mersedes Benz Actros 1841 2007 року випуску; напів причіп бортовий Fliegl SDS 350 2008 року випуску; сідловий тягач Е Mersedes Benz Actros 1841 2007 року випуску; напів причіп бортовий Fliegl SDS 350 2008 року. випуску.
Відповідно до п. 1.6 вказаного договору при невиконанні зобов'язань, забезпечених заставою, заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна.
Крім того, до договору від 30.09.2013 №03/13, між сторонами було укладено ряд договорів про внесення до нього змін.
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати недійсними договір застави автотранспортних засобів від 30.09.2013 №03/13, що укладений між підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією та публічним акціонерним товариством " Комерційний банк "Хрещатик", та договори про внесення змін до договору застави, посилаючись на те, що спірні договори підписані директором підприємства ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, оскільки укладення та підписання спірних договорів не було погоджено загальними зборами підприємства та не було надано попереднього письмового дозволу загальних зборів про уповноваження директора на укладення спірних договорів. Також позивач стверджував, що умови договору суперечать інтересам підприємства, оскільки в них міститься потенційна можливість позбавлення підприємства його майна, що є предметом договору.
Відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона ( представник ) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства ( ч.3 ст. 237 ЦК України ).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним ( оспорюваний правочин ).
Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Посилання позивача щодо перевищення повноважень директором підприємства ОСОБА_3, при підписанні спірних договорів, посилаючись на відсутність попереднього письмового дозволу загальних зборів підприємства, колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, такими, що не підтверджуються належними доказами. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутня копія статуту підприємства "Гассіб" з іноземною інвестицією, що виключає можливість встановлення судом обсягу повноважень директора підприємства та загальних зборів підприємства.
Відповідно до частин першої - третьої ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Водночас, колегією суддів встановлено, що підписанню кредитного договору та договору застави автотранспортних засобів передувало засідання чергової загальної асамблеї компанії "Меркурі Трейдинг Компані" від 11 березня 2010 р.
На вказаному засіданні власники компанії вирішили надати згоду на отримання підприємством "Гассіб" кредиту на суму до 20 млн.євро та уповноважили директора підприємства "Гассіб" самостійно визначити всі істотні умови кредитних угод та угод щодо забезпечення та підписати всі необхідні документи.
Крім того, 17.03.2010 відбулось засідання чергової загальної асамблеї компанії " Гассіб лімітед " s.a.r.l, на якому власники компанії вирішили надати згоду на отримання підприємством " Гассіб" кредиту на суму до 20 млн. євро та уповноважили директора підприємства "Гассіб" самостійно визначити всі істотні умови кредитних угод та угод щодо забезпечення та підписати всі необхідні документи.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, при укладанні спірного договору сторонами було дотримано норми чинного законодавства, а саме: зміст правочину не суперечить законодавству, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі; спірний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими особами та завірений печатками, у відповідності до законодавства; правочин спрямований на реальне настання правових наслідків.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав визнання договору застави автотранспортних засобів від 30.09.2013 №03/13, що укладений між підприємством "Гассіб" з іноземною інвестицією та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" та договорів про внесення змін до договору застави недійсними.
За результатам розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про застосування позовної давності, яка викладена у відзиві на позовну заяву, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
За змістом частини першої статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі права чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. (п. 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013).
Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не встановлено порушення прав позивача, у позові відмовлено з підстав його необґрунтованості, заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про застосування позовної давності не підлягає задоволенню.
Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.
Відповідно до ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосуванню закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права щодо застосування позовної давності, а тому мотивувальна частина рішення суду підлягає зміні щодо результатів розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про застосування позовної давності, з урахуванням обставин та висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Підприємства "САНТЕХ - СВІТ" з іноземною інвестицією залишити без задоволення.
Мотивувальну частину рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2017 у справі №910/15191/17 змінити щодо результатів розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про застосування позовної давності, з урахуванням обставин та висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи №910/15191/17 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко
повний текст постанови складено 05.03.2018