вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
"21" лютого 2018 р. м. Київ Справа№ 910/12620/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Шаптали Є.Ю.
при секретарі судового засідання Григораш Н.М.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 21.02.2018
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 (повний текст підписано 27.09.2017)
у справі №910/12620/17 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта"
про стягнення 93826,95 грн.
В судовому засіданні 21.02.2018 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
У липні 2017 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрпошта») про стягнення 93826,95 грн. заборгованості за договором оренди нерухомого майна № Ш-9792-15 від 14.09.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № Ш-9792-15 від 14.09.2015, не виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість на суму 93 826,95 грн.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача визнати недійсним п. 5.1 договору оренди № Ш-9792-15 від 14.09.2015 в частині орендної плати та в позові відмовити.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/12620/17 позов задоволено.
Стягнуто з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 93 826,95 грн. боргу та 1600,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняте нове про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи.
Апелянт зазначає, що оскільки даний спір виник у зв'язку з діяльністю Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта", спір повинен був бути переданий до Господарського суду Львівської області.
На думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що правонаступником Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» є Публічне акціонерне товариство «Укрпошта».
Апелянт вказує, що розмір оренди згідно п. 5.1 та 5.2 договору оренди №Ш-9792-15 від 14.09.2015 визначається з урахуванням чинної та час укладання договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, яка розроблена на основі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 та не може їй суперечити, а також звужувати права третіх осіб чи іншим чином погіршувати їх становище. Згідно п. 10 зазначеної Методики розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, зокрема державними та комунальними телерадіоорганізаціями, редакціями державних в комунальних періодичних видань, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують становить 1 грн.
Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваному рішенні не зазначено та не взято до уваги той факт, що відповідач посилався на вимушеність дій орендаря під час укладання спірного договору оренди, що підтверджується листом позивача №2302-вих. 2077 «Про необхідність підписання договорів оренди нерухомого майна» із застосуванням орендної ставки 1.5% від вартості орендованого майна виключно до 14.09.2015, а у випадку не підписання договорів оренди до вказаного терміну буде застосовуватись орендна ставка 5% на весь термін дії договору.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано оцінки тому факту, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами для приведення договору у відповідність до вимог чинного законодавства України та недопущення порушень стосовно вжиття вичерпних заходів, спрямованих на відновлення порушених прав національного оператора поштового зв'язку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача 20.10.2017 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.11.2017.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.11.2017, у зв'язку перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, для розгляду заяви сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі №910/12620/17 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання 29.11.2017 режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю у справі повноважень ОСОБА_3, за підписом якого подано клопотання, на представлення інтересів позивача у даній справі.
У відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою представників сторін, останній раз на 21.02.2018, судове засідання призначено в режимі відеоконференції.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.02.2018, у зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Скрипка І.М., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №910/12620/17 колегію суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018 у справі №910/12620/17 замінено відповідача у справі - Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Укрпошта".
Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 21.02.2018, як до Київського апеляційного господарського суду так і до Львівського апеляційного господарського суду, якому згідно ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 було доручено забезпечення проведення відеоконференції, не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. 3 ст. 120 ГПК України).
Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази (а.с.179-180).
Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників сторін обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Пунктом 9 ч.1 Перехідних положень ГПК України, що набрав чинності 15.12.2017, роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.09.2015 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради ( позивачем, орендодавцем ) та Українським державним підприємством поштового зв'язку " Укрпошта " в особі Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (відповідачем, орендарем) був укладений договір оренди №Ш - 9792-15.
На підставі вказаного договору позивач передав відповідачу у строкове платне користування нерухоме майно, яке знаходиться на балансі ЛКП " Збоїща - 408 " та знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 257, загальною площею 203,2 кв.м.
Розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на час укладення цього договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затвердженої ухвалою міської ради від 07.06.2007 № 897 (із змінами та доповненнями), та ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015 № 4966 і складає:
- 2874,99 грн. без ПДВ за перший місяць оренди терміном на 1 рік з дати укладення цього договору оренди до 14 вересня 2016 включно;
- 9583,30 грн. без ПДВ - з 15 вересня 2016 до закінчення терміну дії цього договору (п. 5.1 договору).
Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік) (п. 5.2 договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць (п.5.3 договору).
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України (п. 5.4 договору).
Згідно п. 5.6 договору оренди № Ш - 9792-15 від 14.09.2015 орендну плату орендар зобов'язаний сплачувати не пізніше 20-го числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди №Ш-9792-15 від 14.09.2015 виконував неналежним чином, внаслідок чого у останнього за період з вересня 2016 по квітень 2017 виникла заборгованість в розмірі 93826,95 грн.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що визначений позивачем розмір орендних платежів відповідає умовам п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 договору оренди та є обґрунтованими, тому, зважаючи на відсутність доказів сплати орендної плати, відповідач згідно ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 611, 629 ЦК України зобов'язаний сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 93 826,95 грн. за період з вересня 2016 по квітень 2017.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ст. 286 ГК України).
Колегією суддів з'ясовано, що ПАТ "Укрпошта" здійснює підтримку засобів масової інформації шляхом розповсюдження періодичних друкованих видань, має право на отримання в оренду комунального майна на тих самих умовах, що і бюджетні установи, зі сплатою оренди в розмірі 1 грн. на рік, і таке право підприємства зв'язку прямо і без обмежень передбачено ч. 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів".
Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 924/1134/14, від 29.04.2015 у справі №920/48/14 та від 13.05.2015 у справі №920/55/14.
Відповідно до ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції помилково не надав оцінку доводам відповідача, які були викладені у запереченнях на позовну заяву, та не обґрунтував мотиви не застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", про які вказував відповідач.
Крім того, у вказаних запереченнях відповідач просив визнати недійсним п. 5.1 договору оренди № Ш-9792-15 від 14.09.2015 в частині орендної плати, що перевищує 1 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, вказана заява подана відповідачем до суду першої інстанції 04.09.2017, під час дії Господарського процесуального кодексу України в редакції до 15.12.2017, частина 1 статті 83 якої передбачала право господарського суду визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
15.12.2017 набрав чинності новий Господарський процесуальний кодекс України, пунктом 9 ч.1 Перехідних положень якого роз'яснено, що справи у суді апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Як вбачається з чинної редакції ГПК України, у суду апеляційної інстанції на момент прийняття постанови відсутні повноваження щодо визнання недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству, якщо такі позовні вимоги не заявлялись стороною в суді першої інстанції і не були предметом розгляду.
Колегією суддів встановлено, що укладений між позивачем та відповідачем договір оренди № Ш-9792-15 від 14.09.2015 в частині орендної плати не відповідає чинному законодавству, зокрема Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення з відповідача 93 826,95 грн.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2017 у справі №910/5410/17.
Місцевий господарський суд не звернув уваги на вказані обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Стосовно твердження відповідача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Львівської області колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Частиною 3 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Відповідно до п. 20.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК (чинної на момент подання позовної заяви) за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу, позовні матеріали або справа надсилаються за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.
Договір оренди №Ш-9792-15 від 14.09.2015 від імені Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрпошта", укладено виконуючим обов'язки директора Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта" Ростовим М.В. на підставі довіреності.
Таким чином, вказаний договір оренди №Ш-9792-15 від 14.09.2015 укладався не від імені відокремленого підрозділу - Львівської дирекції УДППЗ "Укрпошта", а від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, тобто в інтересах саме юридичної особи - ПАТ "Укрпошта".
Крім того, пунктом 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України "Про господарські товариства", "Про акціонерні товариства", "Про банки і банківську діяльність", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Колегія суддів зазначає, що юридичну особу в господарських відносинах може представляти її відокремлений підрозділ. Якщо позов до юридичної особи виник із питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу. Але це не означає, що відповідачем буде відокремлений підрозділ; відповідачем у справі має бути юридична особа, яку цей відокремлений підрозділ представляє.
Таким чином, підстави для передачі за підсудністю справи до суду за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи наявні за одночасної наявності таких умов: 1) відокремленому підрозділу надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи та визначено коло таких повноважень; 2) спір випливає з діяльності відокремленого підрозділу; 3) позивач зазначає відповідачем у позовній заяві юридичну особу саме в особі відокремленого підрозділу (пред'являє вимоги у позові до юридичної особи саме в особі відособленого підрозділу), тобто коли юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ.
Отже, процесуальним законом надано право вибору позивачу визначати підсудність розгляду спору (в даному випадку щодо виконання господарського договору) у випадку наявності вищевказаних підстав для розгляду спору за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи - або за місцезнаходженням юридичної особи-відповідача, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи-відповідача.
Відповідно до відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є місто Київ, позов заявлено позивачем саме до відповідача, а тому доводи апелянта про необхідність передачі спору до Господарського суду Львівської області колегія суддів відхиляє.
Доводи апелянта про неврахування судом того, що правонаступником Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» є Публічне акціонерне товариство «Укрпошта», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки заміну відповідача правонаступником здійснено у суді апеляційної інстанції ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2018, що не тягне за собою скасування судового рішення лише з даних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/12620/17 підлягає скасуванню з підстав, викладених вище, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.
У відповідності до ст. 129 ГПК України у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання відповідачем апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, п.2 ч.1 ст.275, ст.ст.281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/12620/17 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/12620/17 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
4. Стягнути з Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м. Львів, площа Галицька, 15, код 25558625) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22, код ЄДРПОУ 21560045) 1760,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи №910/12620/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
7. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України з урахуванням перехідних положень ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.
Повний текст постанови підписано 03.03.2018.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
Є.Ю. Шаптала