"21" лютого 2018 р.м. Одеса Справа № 916/3034/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
при секретарі Бачур А.В.
розглядаючи справу № 916/3034/17
за позовом: приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, ЄДРПОУ 30514975)
до відповідача: публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ЄДРПОУ 40081200)
про стягнення 33 588,36 грн.
вул. ОСОБА_1, ЄДРПОУ 03766062)
про стягнення 33 588,36 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;
від відповідача - ОСОБА_3, довіреність в матеріалах справи.
Приватне акціонерне товариство "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (ПрАТ"Виробниче об'єднання "Облпаливо", позивач) звернулось до господарського суду Одеської області (вх. № 3256/17 від 07.12.2017 року) з вимогами до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (відповідач) про стягнення 33 588,36 грн. вартості нестачі вантажу в вагоні № 66764671 згідно залізничної накладної № 41723867 від 26.08.2017.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 27.07.2017 року між приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання "Облпаливо" та товариством з обмеженою відповідальністю «Технології анкерного кріплення» укладено договір поставки № 27-07/2017 року. Специфікацією від 27.07.2017 року узгоджено поставку 138 т. вугілля кам'яного марки АО (25-70) за ціною 5 541,72 грн. у тому числі ПДВ 20 %. Відправником ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТІК» із станції відправлення Миколаїв-Вантажний ОД на адресу одержувача ПрАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» ст. Білгород-Дністровський за залізничною накладною № 41723867 у вагоні № 66764671 відправлено вугілля марки АО (25-70) у кількості 68 900 кг. Однак, фактично на склад ПрАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» у зазначеному вагоні прибуло вугілля з недостачею, про що складено відповідний комерційний акт. Зазначене стало підставою для звернення ПрАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" про стягнення, з посиланням на положення ст.ст. 909, 924 ЦК України, Законом України «Про залізничний транспорт», Статут залізниць, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334.
22.01.2018 року через канцелярію до суду надійшов відзив публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" на позовну заяву вх. № 1329/18. Відповідач зазначає, що вантаж відповідно до залізничної накладної № 41723867 від 26.08.2017 року було завантажено у вагон власними силами вантажовідправника. 06.09.2017 року по станції ОСОБА_4 було складено комерційний акт № 403206/12, в якому зазначено, що наявні поглиблення над 1 люком - 700*2800*200, над 7 люком - 930*2800*710, вагон в технічному стані справний, течі вантажу немає, торцеві двері та люки щільно замкнені, доступу до вантажу з нижньої частини вагона немає. Відповідач зазначає, у матеріалах справи відсутня довідка вартості вантажу, яка повинна була бути надана вантажовідправником, яким відповідно до залізничної накладної № 41723867 є ТОВ «Портінвест лоджистік».
Ухвалою суду від 11.12.2017 року порушено провадження у справі № 916/3085/17 за правилами ст.ст. 64, 65 Господарського процесуального кодексу України в редакції до 03.10.2017 року та призначено судове засідання на 22.01.2018 року.
22.01.2018 року ухвалою суду постановлено справу розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.02.2018 року о 10.20 год., оскільки у відповідності до положень пункту 9 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинної з 15.12.2017 року, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
21.02.2018 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання по суті призначено на 21.02.2018 року об 11.00 год.
У судовому засіданні представник позивача приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просить задовольнити.
Представник відповідача публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" - ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав наданий відзив на позов /а.с. 45-47/ та просить відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 27.07.2017 року приватним акціонерним товариством "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Технології анкерного кріплення» (постачальник) укладено договір поставки №27-07/2017 /а.с. 28-31/, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити покупцю вугільну продукцію, (надалі вугілля), наступних марок: АКО (25-100); ОА (25-70); АО (25-50); АМ (13-25); АС (6- 13); ДГКОМ/ГКОМ (13-100); ДГ (25-200); ДГО (25-50); ДГМ/г (13-25), ДГ/Г (0-100); ДГ « 25-100); ДГ (25-80); ГПК/ДПК (50-200); Д (25-200); ГР/ДГР (0-200) з якісними характеристиками, за реквізитами, зі строками і умовами поставки, за ціною та порядком оплати наведеними у цьому договорі та додаткових угодах.
Положеннями п. 1.2 договору №27-07/2017 від 27.07.2017 року регламентовано, що покупець зобов'язався прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах встановлених цим договором та додатковими угодами, які є невід'ємними частинами договору.
Специфікацією від 27.07.2017 р. узгоджено поставку 138 т вугілля кам'яного марки АО (25-70) за ціною 5 541,72 грн. у тому числі ПДВ 20%. Строк поставки: серпень 2017 року /а.с. 31/.
Виходячи із зазначеного договору відправником - ТОВ «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТ1К» зі станції відправлення ОСОБА_3 - Вантажний ОД на адресу одержувача - ПрАТ «ВО «ОБЛПАЛИВО» ст. Білгород-Дністровський за залізничною накладною №41723867 у вагоні №66764671 відправлено вугілля марки АО (25-70) у кількості 68 900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) кг.
Матеріали справи містять довідку товариства з обмеженою відповідальністю «Технології анкерного кріплення» вих. № 0811/106 від 08.11.2017 року та довідку товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТ1К» вих. № NK30.10/1 від 30.10.2017 року, якими підтверджено відправлення вантажу за залізничною накладною № 41723867 від 26.08.2017 року у вагоні № 66764671 у кількості 68,9 т. /а.с. 26-27/.
06.09.2017 на станції ОСОБА_4 був складений комерційний акт № 403206/12.
Відповідно до комерційного акту № 403206/12 при контрольному переважуванні вагону № 66764671 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 85950 кг., тара - 23800 кг., нетто - 62150 кг. Наявні поглиблення над 1 люком - 700*2800*200, над 7 люком - 930*2800*710, вагон в технічному стані справний, течі вантажу немає, торцеві двері та люки щільно замкнені, доступу до вантажу з нижньої частини вагона немає.
З видаткової накладної № 149 від 26.08.2017 року /а.с. 32/ та рахунку на оплату № 149 від 26.08.2017 року /а.с. 33/, наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Технології анкерного кріплення» товариству з обмеженою відповідальністю «ПОРТІНВЕСТ ЛОДЖИСТ1К», слідує, що вартість відвантаженого вугілля у кількості 68,9 т. складає 381 824,51 грн. з ПДВ. Вартість однієї тонни вугілля становить - 4 618,10 грн. без ПДВ.
Розрахунок вартості недостачі вантажу, який здійснений позивачем, свідчить, що маса недостачі вантажу, із врахуванням норми природної втрати у розмірі 1% маси нетто вантажу (6 750 кг - (68,9 т. х 1 %)= 6061 кг) та її вартість у вагоні № 66764671 становить 33 588,36 грн. з урахуванням ПДВ (6,061 т. х 5 541,72 грн.) /а.с. 12/.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 33 588,36 грн.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. за № 457, зі змінами, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
За умовами ч.1 ст. 12 Закону України „Про залізничний транспорт залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Положеннями ст. 23 Закону України „Про залізничний транспорт та ст. 110 Статуту залізниць України визначено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Згідно з частинами 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст. 306 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 27, ст. 31 Статуту та пункту 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантажені вантажів, які містять дрібні фракції,- усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник. З метою забезпечення збереженості вантажу у вагонах відкрито типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 918 Цивільного кодексу України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, з додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:
а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;
б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;
в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;
г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу, і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Статтею 314 Господарського кодексу України, яка кореспондується з пунктом 110 Статуту залізниць України, встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
За змістом ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що розрахунок вартості недостачі вантажу здійснений позивачем з урахуванням норми природної втрати 1 % маси нетто вантажу та виходячи із вартості 1 тонни вугілля - 5 541,72 грн.
Таким чином, вартість маси недостачі вантажу, із врахуванням норми природної втрати у розмірі 1% маси нетто вантажу (6 750 кг - (68,9 т. х 1 %)= 6061 кг) у вагоні № 66764671 становить 33 588,36 грн. з урахуванням ПДВ (6,061 т. х 5 541,72 грн.)
Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та положення чинного законодавства, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 23, 24 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст. 110, 113-115, 129 Статуту залізниць України, п. 27 розділу 8 Правил перевезення вантажів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у розмірі 33 588,36 грн.
При цьому заперечення відповідача - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" суд вважає неспроможними та такими, що спростовуються дослідженими матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 1600,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 8038 від 28.11.2017 року (а.с.10).
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" у повному обсязі, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. підлягає стягненню з відповідача - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця".
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 129, 236-241 ГПК України суд
1. Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ЄДРПОУ 40081200) на користь приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Облпаливо" (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 70/1, ЄДРПОУ 30514975) кошти у розмірі 33 588,36 грн. /тридцять три тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 36 копійок/ та судовий збір у розмірі 1600,00 грн. /одна тисяча шістсот гривень 00 копійок/.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2018 року.
Суддя Н.Д. Петренко