05 березня 2018 року Справа № 915/162/18
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Царалунги Олега Борисовича (54050, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) про стягнення з фізичної особи-підприємця Радька Олександра Васильовича (56400, АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) грошових коштів у сумі 30136,89 грн.,
Фізична особа-підприємець Царалунга О.Б. звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця Радька О.В. грошових коштів у сумі 30136,89 грн., яка складається з основної заборгованості за договором оренди приміщення для офісу від 17.04.2015 року та пені.
Як на підставу заяви заявник посилається на укладений між сторонами договір оренди приміщення для офісу від 17.04.2015 року, по якому фізична особа-підприємець Радько О.В. вчасно не розрахувався.
Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Щодо вимоги про стягнення основної заборгованості за договором оренди приміщення для офісу від 17.04.2015 року необхідно зазначити наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, в тому числі, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинні бути зазначені, в тому числі, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
Заявником заявлено вимогу про стягнення з фізичної особи-підприємця Радька О.В. основної заборгованості за договором оренди приміщення для офісу від 17.04.2015 року. При цьому, окремого розрахунку вимог заявником не надано. З тексту заяви про видачу судового наказу є незрозумілим, яку саме суму основної заборгованості за договором просить стягнути заявник (2037,60 грн. або 6112,80 грн.) і за який період.
Оскільки вимоги заявника щодо стягнення основної заборгованості за договором оренди приміщення для офісу від 17.04.2015 року є не уточненими, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу в частині цих вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Щодо вимоги про стягнення пені слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, в тому числі, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.
Враховуючи, що вимоги заявника про стягнення пені не відповідають вимогам статті 148 ГПК України, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу в частині цих вимог на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити фізичній особі-підприємцю Царалунгі Олегу Борисовичу у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця Радька Олександра Васильовича грошових коштів у сумі 30136,89 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя А.П. Алексєєв