27 лютого 2018 року справа № 310/3548/17(2-а/310/122/17)
головуючий суддя І інстанції - Полянчук Б.І.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.,
суддів: Панченко О.М. Чередниченка В.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 листопада 2017 року у справі № 310/3548/17 (2-а/310/122/17) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Ольшанецької Ольги Романівни, третя особа - Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнати протиправною та скасувати постанову, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася суду з позовом до Департамента державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (далі - відповідач-1), Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Ольшанецької Ольги Романівни (далі - відповідач-2), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 18.01.2016 року № 4 пр накладення штрафу за адміністративне правопорушення у розмірі 8500 грн.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 листопада 2017 року визнано причини пропуску ОСОБА_3 строку звернення з позовом до адміністративного суду поважними та поновлено його.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову № 4 від 18.01.2016 року головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області Ольшанецької Ольги Романівни про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч. 7 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що факт направлення позивачу акту перевірки від 02.12.2015 року та протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується ВПЗ м. Бердянськ-12 квитанція № 4365 від 12.01.2016 року, що свідчить про неухильне дотримання відповідачем процедури здійснення позапланової перевірки та притягнення до відповідальності позивача у відповідності до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 стало відомо про здійснення відрахувань на виконання постанови державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби з її пенсії після надіслання їй листа Бердянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 11.04.2017 року (а.с. 3).
На її запит від 31.05.2017 року начальником Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби 06.06.2017 року їй направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2016 року та постанову по справі про адміністративне правопорушення № 4 від 18.01.2016 року (а.с.4, 5).
Таким чином, судом встановлено, що позивач довідалась про прийняття оскаржуваної постанови 06.06.2017 року, а тому вона не пропустила строк на її оскарження.
Згідно постанови № 4 від 18.01.2016 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за те, що на момент перевірки виконані будівельні роботи з реконструкції квартири № 5 шляхом будівництва прибудови та надбудови по вул. Лієпайська, 22/28, м. Бердянськ, а саме виконані роботи з улаштування надбудови другого поверху: улаштування дерев'яного каркасу, обличкування каркасу утеплювачем та сайдингом, улаштування стропильної системи, покриття покрівлі із шиферу, улаштування віконних, дверних прорізів, встановлення сходів, виконано опоряджувальні роботи, будівництво прибудови, улаштування фундаменту, мурування стін, улаштування покриття із шиферу, улаштування дверних прорізів із встановленням дверних блоків, виконано опоряджувальні роботи. На момент перевірки власником виконано вищевказані роботи в повному обсязі без документу, який надає право проводити будівельні роботи, а саме декларації про початок виконання будівельних робіт. Враховуючи вищевикладене, гр. ОСОБА_3 виконано будівельні роботи з реконструкції квартири № 5 шляхом будівництва прибудови та надбудови по вул. Лієпайська, 22/28, м. Бердянськ, без права на їх виконання, а саме декларації, чим порушено абз. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункт 26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (а.с. 6).
Скасування постанови про накладення адміністративного стягнення і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не був належним чином запрошений на розгляд адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.99 № 687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частиною 7 ст. 96 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за діяння передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів ІІ категорії складності.
Відповідно до ч. 6 ст. 96 КУпАП виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларацій, вчиненні щодо об'єктів І категорії складності.
З огляду на положення ч.ч. 6, 7 ст. 96 КУпАП адміністративна відповідальність за ч. 7 ст. 96 зазначеного кодексу наступає за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларацій, вчинені щодо об'єктів ІІ категорії складності.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Також у п. 26 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 461 (в редакції, що діяла на момент проведення перевірки) виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорії складності, підключення об'єкта до інженерних мереж та споруд без реєстрації декларації забороняється.
В свою чергу, у п.5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
За приписами п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
У відповідності до п. 15 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Так, відповідно до п.п.16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
Отже, Порядок № 553 чітко не визначає час (строки) складання документів, які мають виноситись Інспекцією за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з п.18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.
Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
В свою чергу, відповідно до абз. 1, 2 п. 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.
У відповідності до п. 19 Порядку № 553 припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.
У ч.1 ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також у п. 22 Порядку № 553 передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.
Крім того, в абз. 1, 2 п. 21 Порядку № 553 встановлено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Отже, наведені правові норми зобов'язують органи Держархбудінспекції, у разі відмови суб'єкта містобудування від отримання матеріалів перевірки, направляти останньому акт, припис та постанову про накладення штрафу певним чином: рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
За приписами ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Так, в матеріалах справи містяться копії конверту, який повернувся на адресу із приміткою «За закінченням терміну зберігання», при цьому вказаний конверт повернувся на адресу відповідача-2 лише 15.02.2016 відповідно до штемпелю на конверті. Таким чином, станом на дату винесення оскаржуваної постанови, а саме 18.01.2016 року, у відповідача-2 були відсутні дані про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду справи, що свідчить про порушення приписів ст. 268 КУпАП.
Отже, встановлені судом першої інстанції порушення відповідачем-2 процедури проведення перевірки та оформлення її результатів підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 листопада 2017 р. у справі № 310/3548/17 (2-а/310/122/17) - залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає у відповідності до приписів ч. 3 ст. 272 КАС України.
Постанову підписано складом суду 27 лютого 2018 року.
Головуючий суддя: С.М. Іванов
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко