Справа № 161/3147/18
Провадження № 2-о/161/88/18
05 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі :
головуючого - судді Рудської С.М.
присяжних - Андрійчук В.О., Куліш С.О.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
прокурора - Куприянчик С.І.
представника заявника - ОСОБА_3
заінтересованої особи - ОСОБА_4
особи, щодо якої ставиться питання про госпіталізацію - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою завідувача відділення № 5 Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька лікаря-психіатра ОСОБА_3, заінтересована особа - ОСОБА_4, особа стосовно якої вирішується питання про госпіталізацію - ОСОБА_5, про госпіталізацію недієздатної особи до психіатричного закладу,
Лікар-психіатр Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про госпіталізацію недієздатної особи ОСОБА_5 до психіатричного закладу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_5, 1962 р.н, 28.02.2018 року був доставлений до Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька бригадою швидкої допомоги за заявою і в супроводі опікуна ОСОБА_4, неодноразово в житті в зв'язку з вираженим погіршенням психічного стану. 01.03.2018 року ОСОБА_5 був оглянутий комісією лікарів приймального відділення, підтверджена необхідність його госпіталізації, скерований у стаціонар. За даними медичної карти амбулаторного хворого № 88936, медичної карти стаціонарного хворого № 716 та заяви опікуна від 28.02.2018 року перебуває на диспансерному обліку з 2001 року. З того часу ОСОБА_6 неодноразово лікувався у ВОПЛ №1 з приводу психоорганічного синдрому внаслідок перенесеної ЧМТ. Після останньої виписки він проживав вдома з опікуном, підтримуюче лікування приймав нерегулярно. Останній тиждень його стан погіршився, став збудженим, некерованим, напруженим, негативістичним. Не спить вночі, не утримується вдома, голосно розмовляє сам з собою, аргесивний по відношенню до оточуючих людей, погрожує фізичною розправою. Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів від 01.03.2018 року ОСОБА_5 потребує госпіталізації до психіатричного стаціонару в примусовому порядку. На підставі викладеного просить госпіталізувати ОСОБА_5 до психіатричного закладу в примусовому порядку.
В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_3 заяву підтримала з підстав в ній зазначених, просила суд заяву задовольнити.
Заінтересована особа - опікун ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги заяви підтримала, просила її задовольнити. Суду додатково пояснила, що протягом останнього місяця у її чоловіка почалися загострення, ліки приймати відмовляється, веде себе неадекватно, агресивно по відношення до неї та інших членів родини, не спить ночами.
Особа, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію - ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо примусової його госпіталізації.
Прокурор в судовому засіданні підтримала заяву про госпіталізацію ОСОБА_5 до психіатричного закладу, вважає її обґрунтованою.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, думку прокурора, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», визнано таким, що не відає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини першої статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року N 1489-III з наступними змінами у взаємозв'язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю.
Згідно з висновком комісії лікарів-психіатрів № 260 від 01.03.2018 року ОСОБА_5 перебуває на диспансерному обліку з 2001 року. З того часу неодноразово лікувався у ВОПЛ №1 з приводу психоорганічного синдрому внаслідок перенесеної ЧМТ. Підтримуюче лікування приймав нерегулярно. Останній тиждень стан погіршився, став збудженим, некерованим, напруженим. Не спить вночі, не утримується вдома. Голосно розмовляє сам з собою. Аргесивний по відношенню до оточуючих людей, погрожує фізичною розправою, вдарив невістку та дружину, що стало приводом для теперішньої госпіталізації.
Виходячи з даних анамнезу та об'єктивного стану, ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад у вигляді психоорганічного синдрому, безперервного типу перебігу, з вираженим емоційно-вольовим ефектом, який позбавляє його здатності адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку та внаслідок якого він вчиняв та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих. Потребує госпіталізації до психіатричного стаціонару в примусовому порядку.
Відповідно до рішення Конституційного суду України прийнятого 01 червня 2016 року визнано неконституційними положення третього речення частини першої статті 13 Закону України „Про психіатричну допомогу від 22 лютого 2000 року № 1489III з наступними змінами у взаємозвязку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заяву завідувача відділення № 5 Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька лікаря-психіатра ОСОБА_3 слід задовольнити та госпіталізувати ОСОБА_5 в примусовому порядку до психіатричного закладу - Волинської обласної психіатричної лікарні № 1 м. Луцька строком до 6 (шести) місяців
Керуючись ст.ст. 4, 10, 13, 76-81, 89, 259, 260, 264, 265, 341, 342 ЦПК України, на підставі ст.ст. 14, 16, 17, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд, -
Заяву завідувача відділення № 5 Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька лікаря-психіатра ОСОБА_3 про госпіталізацію недієздатної особи до психіатричного закладу - задовольнити.
Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_5, 1962 р.н., до психіатричного закладу - Волинської обласної психіатричної лікарні № 1 м. Луцька строком до 6 (шести) місяців.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення в повному обсязі складено 05.03.2018.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області Рудська С.М.
Присяжні: Андрійчук В.О.
Куліш С.О.