Справа № 161/10137/17 Провадження №11-кп/773/104/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ч.1 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК УкраїниДоповідач: ОСОБА_2
01 березня 2018 року місто Луцьк
Апеляційний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017030010002019 за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 та прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_9 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.11.2017 щодо ОСОБА_8 ,
Даним вироком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, не працює, відповідно до вимог ст.89 КК України судимості не має, -
засуджений: за ч.1 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 2 (два) роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_8 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 залишено попередній - заставу.
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання.
Зараховано в строк відбуття покарання термін перебування ОСОБА_8 під вартою з 30.05.2017 по 16.06.2017 включно.
Вироком вирішено долю судових витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_8 визнаний винним у тому, що він 02.05.2017 близько 17.10 год., знаходячись у під'їзді будинку АДРЕСА_2 , за грошову винагороду в сумі 200 гривень, незаконно збув ОСОБА_11 0.0978 г. психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яку того ж дня було вилучено працівниками поліції.
Він же, повторно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав з метою збуту порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігав з метою збуту. 28.05.2017 близько 08.00 год., знаходячись поряд із рестораном «Patio di Fiori», за адресою: м. Луцьк, вул. Кравчука, 13, з корисливих мотивів, за грошові кошти в сумі 200 гривень, незаконно збув ОСОБА_11 0.2021 г. психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, яку того ж дня було вилучено працівниками поліції.
Він же, повторно, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав з метою збуту порошкоподібну речовину білого кольору, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку незаконно зберігав з метою збуту. 30.05.2017 близько 18.00 год., в ході проведення працівниками поліції огляду місця події неподалік будинку № 20 вул. Кравчука, в м. Луцьку, при поверхневому огляді у ОСОБА_8 в кишені штанів було виявлено та вилучено трубку рожевого кольору із нашаруванням порошкоподібної речовини білого кольору та 5 (п'ять) поліетиленових пакетів із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а також близько 19.00 год. в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено 2 електронних ваг та паперову коробку із залишком (нашаруванням) порошкоподібної речовини білого кольору.
Згідно з висновком експерта №336/331 від 30.06.2017, надані на дослідження порошкоподібні речовини, а також їх залишки та нашарування є психотропною речовиною, обіг якої обмежено - амфетамін, масою відповідно - 0.0252 г., 3.1220 г., 0.0024 г., а загальна маса 3.1496 г., що становить великий розмір, які ОСОБА_8 , незаконно зберігав з метою збуту.
У своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не оспорюючи доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 , просить вирок суду змінити, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України. Посилається на те, що ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.89 КК України раніше не судимий, вину у скоєному визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, неофіційно працює, проживає разом з дружиною, має на утриманні малолітню дитину. Крім того, просить врахувати, що незаконний збут психотропної речовини ОСОБА_8 здійснювався під контролем правоохоронних органів, які мали можливість ще під час першої закупівлі припинити злочинну діяльність.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок щодо ОСОБА_8 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст.307 КК України у виді 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді 6 років 1 місяця позбавлення волі. Посилається на те, що ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків.
За таких обставин, прокурор вважає рішення суду про призначення покарання обвинуваченому із застосуванням вимог ст.69 КК України незаконним та необґрунтованим.
Заслухавши доповідача, який виклав зміст оскаржуваного вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційних скарг, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримували свою апеляційну скаргу та заперечили апеляцію прокурора і просили звільнити обвинуваченого від відбування покарання, прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечив доводи апеляційної скарги захисника і просив скасувати вирок та ухвалити новий, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги захисника та прокурора до задоволення не підлягають з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Висновки суду про винність ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами і ніким не оскаржуються.
Діям ОСОБА_8 дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.
Призначаючи покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст.50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу, наявність обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а також інші обставини які впливають на ступінь відповідальності обвинуваченого.
Так, ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, на шлях виправлення не став, знову обвинувачується у вчиненні з корисливих мотивів злочинів, які відносяться до категорії тяжких.
Тому місцевий суд, врахувавши дані обставини, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість виправлення та перевиховання ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства.
Разом з тим, судом враховано відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого та наявність обставин, які пом'якшують покарання.
Останніми суд правильно визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю вчинених злочинів, незначну кількість збутої ОСОБА_8 психотропної речовини, відсутність будь-яких тяжких наслідків внаслідок вчиненого, оскільки проводились оперативні закупівлі.
Крім цього, місцевий суд врахував, що ОСОБА_8 щиро розкаявся, усвідомив незаконність вчинених ним дій, активно сприяв розкриттю злочинів, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно, на даний час неофіційно працює, проживає разом з дружиною, на його утриманні знаходиться одна малолітня дитина - 2011 року народження.
Аналізуючи дані обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, та у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, передбачених ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, із урахуванням даних про особу обвинуваченого, суд першої інстанції, умотивувавши своє рішення, обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_8 основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України, а остаточного покарання - за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Покарання, призначене судом ОСОБА_8 відповідає вимогам закону, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і не є надто суворим чи м'яким.
Тому підстав для посилення покарання чи звільнення обвинуваченого від його відбування з випробуванням на підставі ст.75 КК України, про що ставиться питання в апеляційних скаргах, апеляційний суд не знаходить.
Посилання прокурора на неправильне застосування ст.69 КК України, а саме застосування даної норми закону до покарання, призначеного за сукупністю злочинів, не знайшли свого підтвердження, оскільки як вбачається із мотивувальної та резолютивної частин оскаржуваного вироку, суд першої інстанції призначив покарання як за ч.1 ст.307 КК України так і за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України. При цьому посилання на ст.69 КК України при визначенні остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України, у вироку відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,
Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 та прокурора Луцької місцевої прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03.11.2017 щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.
Головуючий:
Судді: