Справа № 164/366/18
п/с 1-в/164/82/2018
3 березня 2018 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації державної
установи „Маневицька виправна колонія № 42” ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі клопотання адміністрації державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” про поміщення до приміщення камерного типу засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого 8.11.2017 року апеляційним судом Волинської області за ч. 2 ст. 187 КК, ст. 71 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -
1 березня 2018 року адміністрація державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” звернулася в суд з клопотанням про поміщення до приміщення камерного типу засудженого ОСОБА_5 . Свої вимоги обґрунтували тим, що 22.02.2018 року, біля 10 год. 10 хвилин, засуджений ОСОБА_5 не виконав законну вимогу представників адміністрації установи приступити до виконання робіт по благоустрою установи в порядку черговості, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 107 КВК, ч. 5 ст. 118 КВК України. Враховуючи те, що засуджений під час відбування покарання систематично порушує вимоги ПВР, показує негативний приклад для ресоціалізації інших засуджених, з огляду на неефективність раніше застосованих заходів стягнення, просили помістити засудженого ОСОБА_5 до приміщення камерного типу строком на один місяць.
В судовому засіданні представник адміністрації державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив помістити засудженого до приміщення камерного типу строком на один місяць.
Засуджений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечили відносно поміщення засудженого ОСОБА_5 до приміщення камерного типу строком на один місяць, вважають, що для цього відсутні визначені законом підстави. Факт вчинення порушення засудженим не оспорюється.
Матеріалами, які додаються до клопотання та досліджувались в судовому засіданні, підтверджується факт вчинення засудженим інкримінованого йому порушення встановленого порядку відбування покарання. Писати пояснення по суті порушення ОСОБА_5 відмовився.
Суд не бере до уваги доводи засудженого ОСОБА_5 , що він не мав можливості виконувати роботи по благоустрою установи через поганий стан здоров?я, оскільки вони не знайшли підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються показаннями допитаного в якості свідка начальника медичної частини установи ОСОБА_7 , який підтвердив, що після 6.02.2018 року засуджений ОСОБА_5 за медичною допомогою не звертався, протипоказань станом на 22.02.2018 року до виконання робіт по благоустрою установи через поганий стан здоров?я не мав. Об?єктивність показань вказаного свідка підтверджується записами дослідженої в судовому засіданні медичної карти засудженого ОСОБА_5 .
Згідно ч. 5 ст. 118 КВК України засуджені можуть залучатися без оплати праці лише до робіт з благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості, в неробочий час і не більш як на дві години на день.
Відповідно до ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов?язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії…
Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні знайшло підтвердження порушення засудженим вимог ч. 5 ст. 118 КВК України, а також обов?язків засуджених до позбавлення волі, визначених ч. 3 ст. 107 КВК України, а тому доводи захисника про примушування засудженого до праці в місцях позбавлення волі суд не бере до уваги, оскільки вони не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.
Заслухавши пояснення засудженого, думку захисника, який заперечив щодо задоволення клопотання, думку представника адміністрації установи, який клопотання підтримав, висновок прокурора, який з цим погодився, проаналізувавши матеріали справи, беручи до уваги те, що ОСОБА_5 неодноразово порушував режим утримання та встановлений порядок відбування покарання, за що 26 разів піддавався дисциплінарним стягненням, 12 з яких не погашені, належних висновків для себе не зробив, а також враховуючи безуспішність застосування до засудженого інших заходів впливу, суд приходить до висновку про необхідність його поміщення до приміщення камерного типу.
Відповідно до п. 13-2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери).
Згідно ч. 4 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про застосування заходів стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) та про примусове годування засудженого розглядаються протягом 24 годин з моменту надходження відповідного клопотання (подання) до суду суддею одноособово.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кримінально-виконавчого кодексу України за невиконання покладених обов'язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, може застосовуватись такий захід стягнення як переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.
Згідно ч. 1 ст. 135 Кримінально-виконавчого кодексу України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань.
Відповідно до ч. 6 ст. 135 Кримінально-виконавчого кодексу України поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за рішенням суду. У разі прийняття на засіданні дисциплінарної комісії рішення про поміщення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) адміністрація установи виконання покарань протягом двадцяти чотирьох годин направляє до суду відповідне клопотання (подання) разом із рішенням комісії.
Згідно ч. 1 ст. 134 КВК України при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого.
Відповідно до ч. 9 ст. 134 КВК України стягнення у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) накладається в разі безуспішного застосування інших заходів впливу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 369-372, 395, 532, 537, 539 КПК України, ст.ст. 132, 134, 135 КВК України, суд, -
Клопотання адміністрації державної установи „Маневицька виправна колонія № 42” про поміщення до приміщення камерного типу засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Перевести засудженого ОСОБА_5 до приміщення камерного типу (одиночної камери) строком на один місяць.
Копію ухвали направити в державну установу „Маневицька виправна колонія № 42” для виконання та засудженому для відому.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя районного суду ОСОБА_1