28.02.2018 р. Справа № 914/3329/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Дзедзінській Ю.К.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б; код ЄДРПОУ 34 047020)
про визнання його заставним кредитором ОСОБА_1 “Оберіг-Сервіс” з грошовими вимогами на суму 1 074 239,91 грн.
у справі за заявою: Публічного акціонерного товариства “ОСОБА_2 банк МКБ”, м. Київ
про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Оберіг-Сервіс” (79022,м. Львів, вул. Городоцька,170; код ЄДРПОУ 32327584)
Представники сторін:
ПАТ “ОСОБА_2 МКБ”: ОСОБА_4
ПАТ “Промінвестбанк”: ОСОБА_5
Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області: ОСОБА_6
ПАТ “Дельта Банк”: ОСОБА_7
Розпорядник майна: не з”явився
За участю уповноваженої особи учасників: ОСОБА_8
В провадженні Господарського суду Л/о (с. Гутьєва В.В.) перебуває справа №914/3329/13.
Ухвалою суду від 16.01.17 р. розглянуто заяву Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Щорса,буд. 36-Б; код ЄДРПОУ 34 047020) про визнання його заставним кредитором ОСОБА_1 “Оберіг-Сервіс” з грошовими вимогами на суму 1 074 239,91 грн. та відмовлено ПАТ “Дельта Банк” у визнанні його заставним кредитором ОСОБА_1 “Оберіг-Сервіс”. Вказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку.
Постановою ЛАГС від 17.05.17 р. ухвалу господарського суду Л/о від 16.01.17 р. у справі №914/3329/13 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ “ОСОБА_9 банк”-без задоволення. Вказану постанову оскаржено в касаційному порядку.
Постановою ВГСУ від 14.11.17 р. касаційну скаргу ПАТ “Дельта Банк” задоволено частково. Ухвалу господарського суду Л/о від 16.01.17 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.17 р. у справі №914/3329/13 скасовано. Справу в частині розгляду вимог ПАТ “Дельта Банк” передано на новий розгляд до Господарського суду Л/о.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №914/3329/13 в частині розгляду заяви кредитора ПАТ “ОСОБА_9 банк” передано на новий розгляд судді Чорній Л.З.
Ухвалою суду від 09.01.18 р. заяву ПАТ «Дельта Банк», м. Київ про визнання його заставним кредитором ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс» з грошовими вимогами на суму 1 074 239,91 грн. прийнято до розгляду та призначено до слухання в засіданні на 31.01.18 р.
Розгляд заяви у справі №914/3329/13 здійснюється у відповідності до п.9 Розділу XI Перехідних положень ГПК України в редакції від 15.12.17 р.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 28.02.18 р. заявник з'явився, просить суд задоволити подану заяву та визнати ПАТ «Дельта Банк» заставним кредитором у справі №914/3329/13 про банкрутство ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс» на загальну суму 1 074 239,91 грн. та окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника вказані вимоги, як такі, що забезпечені заставою майна боржника. Крім цього, включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ в розмірі 2 756,00 грн. (судовий збір за звернення до суду з заявою про грошові вимоги) до реєстру вимог ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс», як вимоги першої черги.
Розпорядник майна в судове засідання не з'явився, подав відзив за вх.№3410/18 від 30.01.18 р. на заяву ПАТ «Дельта Банк» про визнання його грошових вимог відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» про визнання його заставним кредитором ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс» на суму 1 074 239,91 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.
Заява Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” про визнання його заставним кредитором ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Оберіг-Сервіс” на суму 1 074 239,91 грн. обґрунтована тим, що 27.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Кредитпромбанк” та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Макфа-Л” укладено кредитний договір № 08/19/07-КЛТ (надалі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1. кредитного договору цим договором встановлюється процедура та умови надання банком у майбутньому кредитів (траншів) позичальнику в межах загальної суми 950 000,00 грн., процедура та умови повернення позичальником отриманих кредитів, нарахування і сплати процентів за отриманими кредитами, а також взаємні права та зобов'язання сторін, що виникнуть при наданні банком кредитів.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору в сумах, зазначених в додаткових угодах.
08.08.2007 р. між ВАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_1 “Торговий дім “Макфа-Л” укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору (додаткова угода № 2). Відповідно до умов додаткової угоди № 2 банком надано позичальнику кредит на суму 950 000,00 грн., а позичальник зобов'язувався повернути кредит, отриманий за цією додатковою угодою не пізніше 21.01.2009 р. Процентна ставка за кредитом, який надається за цією додатковою угодою встановлюється у розмірі 25,0% річних. Проценти за кредитом, який надається за цією додатковою угодою, сплачуються в строки, встановлені кредитним договором на рахунок банку № 20689060020532.980.02.
27.07.2007 р. в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 “ТД “Макфа-Л” за кредитним договором № 08/19/07-КЛТ від 27.07.2007 р. між ПАТ “Кредитпромбанк” та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Оберіг-Сервіс” укладено іпотечний договір № 08/19/І1/07-ІЛТ, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (зареєстровано в реєстрі за № 3367).
На підставі ст. 73 Закону України “Про нотаріат” та у зв'язку із посвідченням вказаного іпотечного договору було накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі нежитлового приміщення, яке належить ОСОБА_1 “Оберіг-Сервіс” до припинення чи розірвання іпотечного договору (зареєстровано в реєстрі за № 3368).
Відповідно до умов іпотечного договору, в забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 “ТД “Макфа-Л” перед ПАТ “Кредитпромбанк” за кредитним договором ОСОБА_1 “Оберіг-Сервіс” передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, загальною площею 1748,9 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Любінська, 9. За домовленістю сторін, заставна вартість предмету іпотеки становила 2 280 000,00 грн.
27.09.2013 р. між ПАТ “Кредитпромбанк” (надалі - продавець) та ПАТ “Дельта Банк” (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі за № 2466 (надалі - договір купівлі-продажу). Відповідно до умов договору купівлі-продажу до ПАТ “Дельта Банк” переходять активи ПАТ “Кредитпромбанк”, права вимог до позичальників ПАТ “Кредитпромбанк”, які виникають з кредитних договорів (з усіма змінами та доповненнями до них). У зв'язку із заміною кредитора на АТ “Дельта Банк”, у тому числі відбулося право відступлення за кредитним договором № 08/19/07-КЛТ від 27.07.2007 р. (з усіма додатковими угодами до нього).
Станом на 02.12.2013 р. заборгованість ОСОБА_1 “ТД “Макфа-Л” за договором кредиту № 08/19/07-КЛТ від 27.07.2007 р. становить 1 074 239,91 грн., з них: 950 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 124 239,91 грн. - заборгованість за відсотками. На підставі наведеного ПАТ “Дельта Банк” просить суд визнати ПАТ “Дельта Банк” заставним кредитором у справі № 914/3329/13 про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Оберіг-Сервіс” на суму 1 074 239,91 грн. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 “Оберіг-Сервіс” вимоги ПАТ “Дельта Банк”, які забезпечені заставою майна боржника на суму 1 074 239,91 грн.; витрати зі сплати судового збору на суму 2 756,00 грн. покласти на боржника в першу чергу реєстру вимог кредиторів боржника.
Відмовляючи у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) про визнання його заставним кредитором ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Оберіг-Сервіс” (79022, м. Львів, вул. Городоцька, 170; код ЄДРПОУ 32327584) на суму 1 074 239,91 грн. суд першої інстанції виходив з того, що згідно із ч. 3. ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. В разі відступлення права вимоги за іпотечним договором права іпотекодержателя у набувача права вимоги виникають з моменту державної реєстрації такого права шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як вбачається із Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна) від 22.11.2016 р. за №73560796, №73567433 щодо ОСОБА_1 "Оберіг-Сервіс", які долучені до матеріалів справи (ОСОБА_4 8, а. с. 33-41), у них відсутній запис про набуття ПАТ "Дельта Банк" прав іпотекодержателя на нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Любінська, 9, реєстраційний номер майна: 10695936. Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги ПАТ «Дельта Банк» не є забезпеченими іпотекою майна ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс».
Постановою ЛАГС від 17.05.17 р. ухвалу господарського суду Л/о від 16.01.17 р. у справі №914/3329/13 залишено без змін, апеляційну скаргу ПАТ “ОСОБА_9 банк”-без задоволення. Вказану постанову оскаржено в касаційному порядку.
Постановою ВГСУ від 14.11.17 р. касаційну скаргу ПАТ “Дельта Банк” задоволено частково. Ухвалу господарського суду Л/о від 16.01.17 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.17 р. у справі №914/3329/13 скасовано. Справу в частині розгляду вимог ПАТ “Дельта Банк” передано на новий розгляд до Господарського суду Л/о.
Задовільняючи касаційну скаргу ПАТ «Дельта Банк», ВГСУ у своїй постанові від 14.11.17 р. зазначив, що «колегія суддів ВГСУ погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що у разі продажу іпотекодержателем прав вимоги за іпотечним договором, у набувача прав іпотекодержателя право вимоги до іпотекодавця виникає з моменту державної реєстрації такого права шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може бути єдиною та беззаперечною підставою вважати, що банк не набув статусу кредитора і у кредитному зобов'язанні, яке в тому числі є предметом договору уступки права вимоги».
Відповідно до ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду касаційної та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Враховуючи вказане, при винесенні ухвали при новому розгляді вимог ПАТ «Дельта Банк» суд виходив з наступного.
Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Згідно вимог ч. ч. 1, 2, 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.
Виходячи із вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» строки звернення кредиторів боржника, грошові вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, не мають граничного характеру.
У своїй постанові від 14.11.17 р. ВГСУ звернув увагу на те, що відмовляючи у визнані ПАТ «Дельта Банк» заставним кредитором ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс», судами попередніх інстанцій не спростовано, що майно боржника- ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс», а саме: нежитлова будівля, загальною площею 1 748,9 кв.м., що розташована за адресою: Львівська обл., м. Городок, вул. Любінська, 9, було передано в іпотеку ПАТ «Кредитпромбанк" в забезпечення зобов'язань ТОВ "ТД "Макфа-Л" перед ПАТ "Кредитпромбанк" за кредитним договором № 08/19/07-КЛТ від 27.07.2007р., а отже розпорядник майна боржника, виходячи із вимог ч. 8 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", був зобов'язаний внести до реєстру вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника, зокрема згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом іпотеки згідно з державним реєстром іпотек.
Проте, у реєстрі вимог кредиторів боржника-ТзОВ «Оберіг-Сервіс» відсутні вимоги забезпеченого кредитора-ПАТ «Кредитпромбанк».
Як вбачається поданої заяви, заявлені у червні 2016 року вимоги до боржника ПАТ «Дельта Банк» обґрунтовує тим, що 27.09.2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» (продавець) та ПАТ «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2466, відповідно до умов якого до ПАТ «Дельта Банк» переходять активи ПАТ «Кредитпромбанк», права вимог до позичальників ПАТ "Кредитпромбанк", які виникають з кредитних договорів (з усіма змінами та доповненнями до них).
04 листопада 2013 року сторони підписали акт приймання-передачі прав вимоги, за яким до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитним договором №08/19/07-КЛТ від 27.07.2007р. (з усіма додатковими угодами до нього) та іпотечним договором №08/19/І1/07-ІЛТ від 27.07.2007р.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України однією із підстав заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Інших обмежень права кредитора на укладення договору уступки права вимог законодавство не містить.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).
Згідно з ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом;
основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою;
майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Частинами 5, 6 ст. 3 вказаного Закону визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов'язання.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
Виходячи із вимог частини першої ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.
Згідно вимог ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ст. 4 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
За визначенням статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу права вимоги) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно- офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно- офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно- єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу права вимоги) унормовано, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Статтею 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в чинній редакції, серед іншого, передбачено обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Установлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону.
Колегія суддів Вищого господарського суду України у своїй постанові від 14.11.17 р. погодилась із висновками судів попередніх інстанцій, що у разі продажу іпотекодержателем прав вимоги за іпотечним договором, у набувача прав іпотекодержателя право вимоги до іпотекодавця виникає з моменту державної реєстрації такого права шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, йдеться в постанові, відсутність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може бути єдиною та беззаперечною підставою вважати, що банк не набув статусу кредитора і у кредитному зобов'язанні, яке в тому числі є предметом договору уступки права вимоги.
Укладенням між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. відбулась в такий спосіб заміна кредитора у зобов'язанні, в тому числі і по іпотечному договору № 08/19/І1/07-ІЛТ від 27.07.2007р.
Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Крім цього, у своїх додаткових поясненнях до поданої заяви, ПАТ «Дельта Банк» зазначив, що з метою звернення до реєстратора щодо внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс» обов'язковою умовою. Під час прийому документів державним реєстратором (нотаріусом) на здійснення відповідного запису є наявність іпотечного договору в оригіналі. Даної обов'язкової умови та можливості був позбавлений не лише АТ «Дельта Банк», але і попередній кредитор ПАТ «Кредитпромбанк» з тих причин, що 04.02.10р. правоохоронними органами в межах кримінальної справи проведено виїмку оригіналів документів в приміщенні Львівської філії ВАТ «Кредитпромбанк»: усієї кредитної справи ОСОБА_1 «Макфа-Л» в тому числі кредитний договір №08/19/07-КЛТ від 27.07.07р. та іпотечний договір №08/19/І1/07-ІЛТ від 20.07.07 р., укладений з ОСОБА_1 «Оберіг-Сервіс» (протокол виїмки від 04.02.2010р.).
Вказані обставини позбавили можливості здійснити належну реєстрацію предмету іпотеки за кредиторами-іпотекодержателями: ПАТ «Кредитпромбанк» та, в подальшому, його правонаступником АТ «Дельта Банк».
Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що відсутність відповідного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно виникла з об'єктивних причин, однак сукупність всіх інших доказів, що містяться в матеріалах справи, свідчить про те, що ПАТ «Дельта Банк» набув статусу кредитора у кредитному зобов'язанні, в тому числі і по іпотечному договору №№08/19/І1/07-ІЛТ від 20.07.07 р. Однак вказане не позбавляє обов'язку кредитора щодо внесення такого запису після усунення обставин, що унеможливили здійснення належної реєстації предмету іпотеки.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст. 23,25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 74, 76, 77, 234 ГПК України, суд,-
1. Задоволити заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, б.36-Б; код ЄДРПОУ 34047020 ) про визнання кредиторських вимог.
2. Включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, б.36-Б; код ЄДРПОУ 34047020 ) в розмірі 1 074 239,91 грн. окремо до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс», як вимоги забезпечені заставою майна боржника.
3. Включити грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, б.36-Б; код ЄДРПОУ 34047020 ) в розмірі 2 756,00 грн. (судовий збір за звернення до суду з заявою про грошові вимоги) до реєстру вимог ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Оберіг-Сервіс», як вимоги першої черги.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбачених ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст. 254-257 ГПК України.
Суддя Чорній Л.З.