01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.04.2007 № 12/722
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Мельниченко Н.М.,
від відповідача: Васюк П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства трест “Київміськбуд-6»
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2006
у справі № 12/722
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларет"
до Відкритого акціонерного товариства трест “Київміськбуд-6»
про стягнення 5076,34 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3935,16 грн. боргу, 905,08 грн. інфляційних витрат, 236,10 грн. 3% річних у зв'язку з невиконанням зобовязань за договором купівлі-продажу лісоматеріалів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.12.2006 у справі № 12/722 замінено по справі неналежного відповідача - Управління виробничо-технологічної комплектації Відкритого акціонерного товариства трест “Київміськбуд-6» - на належного - Відкрите акціонерне товариство трест “Київміськбуд-6» в особі Управління виробничо-технологічної комплектації. Позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
Згідно акту приймання-передачі лісоматеріалів від 16.10.2004 та видаткової накладної №РН-ООЛ260 від 16.10.2004 позивач передав, а відповідач прийняв товар (лісоматеріали) на суму 21858,20 грн.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо.
Таким чином, між сторонами по справі було укладено договір у письмовій формі у спрощений спосіб.
26.03.2004 на підставі рахунку № 282 відповідачем здійснено перерахування коштів у розмірі 17 771,06 грн., що підтверджується банківською випискою від 31.03.2004.
Згідно акту звірки рахунків станом на 13.03.2006 заборгованість відповідача складає 3935,16 грн.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Оскільки позивач заявив вимогу про перерахування коштів 14.02.2005, заборгованість мала бути погашена до 21.02.2005 включно.
Однак, відповідач заборгованість у сумі 3935,16 грн. не погасив, у зв'язку з чим вона правомірно стягнута судом першої інстанції на підставі ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, і не допускають односторонньої відмови від виконання зобов'язань.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так як відповідач прострочив виконання зобов'язань, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 236,10 грн. та інфляційних витрат в розмірі 905,08 грн. обґрунтовано задоволені судом.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права - статей 1, 21, 80 ГПК України, а також щодо нез'ясування судом повноважень відокремленого підрозділу відповідача на укладання договору, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги та спростовуються матеріалами справи, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо поставки товару фактично мали місце між Управлінням виробничо-технологічної комплектації та позивачем, і сплату за товар здійснював саме структурний підрозділ відповідача.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства трест “Київміськбуд-6» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2006 у справі № 12/722 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства трест “Київміськбуд-6» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.12.2006 у справі № 12/722 - без змін.
2. Матеріали справи № 12/722 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.04.07 (відправлено)