22 лютого 2018 року Справа № 915/1262/17
м. Миколаїв
За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39) в особі Східної регіональної дирекції АБ “УКРГАЗБАНК” (84144, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Шевченка, 11)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Дельта Буг” (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 95; ідентифікаційний код 19286039),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Техпром” (87333, Донецька область, Амвросіївський район, смт. Новоамвросіївське, вул. 12-го Грудня, 16; ідентифікаційний код 31623469),
про: стягнення 21810443,50 грн.
Суддя: Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.
Представники учасників справи:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 279 від 21.07.2016,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився.
Суть спору:
В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991):
27 листопада 2017 року Публічне акціонерне товариство “УКРГАЗБАНК” в особі Східної регіональної дирекції АБ “УКРГАЗБАНК” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 08.11.2017 (вх. № 16798/17), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Дельта Буг” заборгованість станом на 07.04.2015 за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями) в розмірі 21810443,50 грн., з яких: строкова заборгованість за кредитом - 18354600,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 206000,00 грн., поточна заборгованість по процентам - 82067,58 грн., прострочена заборгованість по процентам - 2840831,28 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2370,41 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 324574,23 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 та додаткових угод до нього; договору поруки № 04/2012-2014 Ю12 від 03.04.2014; норм статей 526, 599, 629, 610, 611, 612, 554 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що свої зобов'язання за кредитним договором щодо надання кредиту у вигляді траншів банк виконав у повному обсязі, однак на даний час визначена судом заборгованість за кредитним договором не погашена взагалі ані позичальником, ані поручителем.
Окремо позивач звертає увагу суду на те, що факт порушення позичальником умов кредитного договору та сума заборгованості за кредитним договором, що підлягає сплаті позивачу визначено та встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року та рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року по справі № 910/28499/15. Таким чином, положення ст. 35 ГПК України стосовно обставин, установлених під час слухання однієї справи, виключає оцінку цих обставин під час розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2017 порушено провадження у справі № 915/1262/17 з призначенням її розгляду на 26 грудня 2017 року, викладено вимоги до сторін.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
11 грудня 2017 року від відповідача до господарського суду надійшли письмові заперечення за вих. № 09/12 від 07.12.2017 на позовну заяву про стягнення 21810443,50 грн., в яких Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Дельта Буг” просить суд позовну заяву залишити без задоволення.
Відповідач вважає заявлені позовні вимоги незаконними та необґрунтованими, з огляду на те, що позивачем в позовній заяві не вказано та до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідач зазначає, що в позовній заяві міститься опис умов вказаного кредитного договору та правові норми, які регулюють спірні відносини. Разом із цим, у тексті позовної заяви немає жодного посилання на обставини та докази на підтвердження порушення (неналежного виконання) ТОВ “Техпром” умов кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012. Так, наприклад, позивачем не надано ані суду, ані відповідачу доказів направлення письмової вимоги поручителю (ТОВ фірма “Дельта Буг”) про сплату заборгованості за кредитним договором, як цього вимагає п. 2.1 договору поруки № 04/2012-2014Ю/2 від 03.04.2014, що є істотною умовою договору поруки.
22.12.2017, на виконання вимог ухвали від 28.11.2017, до господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення за вих. № 524/186/2017 від 22.12.2017 з доданими доказами.
26 грудня 2017 року в судове засідання з'явився лише представник позивача.
Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У судовому засіданні суд доповів про процесуальне оформлення переходу на нові правила розгляду даної справи та повідомив про продовження розгляду справи зі стадії підготовчого провадження.
За результатами проведеного судового засідання 26 грудня 2017 року суд постановив ухвалу наступного змісту:
1. Продовжити розгляд справи № 915/1262/17 зі стадії підготовчого провадження.
2. Строк проведення підготовчого провадження обчислювати з дати 28 листопада 2017 року.
3. ВІДПОВІДАЧУ в 15-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду відзив по суті позову на державній мові з посиланням на номер справи, оформлений у відповідності до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
4. Підготовче засідання відкласти на 25 січня 2018 року о 09 год. 30 хв. та повідомити учасників справи про дату, час і місце проведення наступного судового засідання.
19 січня 2018 року до суду від позивача надійшла письмова відповідь за вих. № 524/12/2018 від 19.01.2018 на письмові заперечення відповідача від 07.12.2017 за вих. № 09/12.
25 січня 2018 року в судове засідання нову з'явився лише представник позивача.
Відповідач та третя особа участь своїх повноважених представників у удове засідання 25.01.2018 не забезпечили, про причини їх нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв
Станом на момент проведення судового засідання від відповідача та третьої особи жодних заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.
Ухвалою суду від 25.01.2018 було закрито підготовче провадження у справі № 915/1262/17 та призначено справу № 915/1262/17 до судового розгляду по суті на 22 лютого 2018 року.
22 лютого 2018 року в судове засідання знову з'явився лише уповноважений представник позивача.
Відповідач станом на момент проведення судового засідання правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, так і не скористався, вимоги суду щодо надання відзиву по суті позову не виконав, про причини невиконання вимог суду не повідомив, будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не подав, свого повноважного представника в судове засідання 22.02.2018 не направив, хоча про час та місце його проведення вважається повідомленим належним чином, оскільки копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 25.01.2018 у справі № 915/1262/17, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою причини повернення “за закінченням терміну зберігання”.
Третя особа станом на момент проведення судового засідання правом, передбаченим ст. 168 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення пояснень щодо позову та/або відзиву, так і не скористалася, про причини невиконання вимог суду не повідомила, будь-яких заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не подала, свого повноважного представника в судове засідання 22.02.2018 не направила, хоча про час та місце його проведення вважається повідомленою належним чином, оскільки відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 № 1632-VII, на підставі пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції»» відповідне повідомлення, що містить інформацію про час і місце судового засідання було розміщене на сторінці Господарського суду Миколаївської області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет у розділі «Новини» 25 січня 2018 року о 14 год. 29 хв. (https://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/pres-centr/news/421122/).
За приписами ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Розгляд справи по суті було розпочато судом 25.01.2018, отже процесуально визначений тридцятиденний строк закінчується 24.02.2018, у зв'язку з чим розгляд справи відбувся саме в даному судовому засіданні.
Водночас, враховуючи відсутність відзиву по суті позову, згідно ст. 165 ГПК України справу вирішено за наявними в ній матеріалами.
22.02.2018 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
1) 29 жовтня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк “Укргазбанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техпром” укладено кредитний договір № 04/2012.
У подальшому між позичальником та банком укладено: додаткову угоду № 01 від 13.11.2012, додаткову угоду № 2 від 24.05.2013, додаткову угоду № 3 від 31.03.2014, додаткову угоду № 4 від 16.04.2014.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 20600000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3 цього договору, в розмірі 23,00% річних.
Згідно з п. 1.2 договору, цільове використання (мета) кредиту: для фінансування придбання обладнання.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору строк кредитування: кредитна лінія відкривається з 29 жовтня 2012 року по 27 жовтня 2017 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідно періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до графіку зменшення загального ліміту не відновлювальної кредитної лінії.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом: - оплатити в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 1.3. цього договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 2063904209826.980, відкритого в відділення № 331/11 АБ «Укргазбанк», код банку 320478; - перерахування на поточний рахунок позичальника № 2063904209826.980, відкритого в відділення № 331/11 АБ «Укргазбанк», код банку 320478. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.
Надання банком кредитним коштів здійснюється за умови отримання банком, у строк на менше як за один банківський день до дати видачі коштів в межах ліміту кредитної лінії, попередньої письмової заяви позичальника та підтвердження банком намірів про видачу кредитних коштів в межах ліміту кредитної лінії згідно зазначеної заяви позичальника.
Згідно з п. 3.2 договору, погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 2063904209826.980 в банку, код банку 320478, відповідно до графіку зменшення загального ліміту невідновлювальної кредитної лінії, який наведено в додатку 1 до цього договору.
Відповідно до п. 3.3 договору, нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.
Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору. А також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.
Пунктом 3.4 договору встановлено, що проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п.1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок № 2063904209826.980, відкритого в відділення № 331/11 АБ «Укргазбанк», код банку 320478. У разі якщо останній день сплати (погашення) припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.
Відповідно до п. 3.7. договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється 28,00 % річних.
Згідно з п. п. 5.2.1., 5.2.2. п. 5.2. договору, позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначення і у встановлені п. 1.3. цього договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.
Згідно з приписами статей 1054 (ч. 1) Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Правовідносини, які виникли між банком (кредитор) та третьою особою (позичальник) щодо виконання сторонами своїх зобов'язань за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 вже були предметом судового розгляду, а отже, - докази та обставини порушення позичальником взятих на себе зобов'язань досліджено господарським судом, оскільки факт порушення позичальником умов кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпром” встановлено судовими рішеннями (рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року в справі № 910/28499/15), які набрали законної сили.
2) 03 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Дельта Буг” (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техпром" (позичальник) було укладено договір поруки № 04/2012-2014Ю/2, згідно з предметом якого поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань по кредитному договору № 04/2012-Ю від 29.10.2012 (договір), укладеному кредитором з позичальником, згідно з яким позичальнику відкривається невідновлювальна відклична кредитна лінія з загальним лімітом в сумі 20600000,00 грн., строком з 29 жовтня 2012 року по 27 жовтня 2017 року, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами із розрахунку 23,00% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами договору (п. 1.1).
Пунктами 1.2, 1.3 договору поруки визначено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником зобов'язань по договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по договору до позичальника та поручителя.
Згідно з п. 5.1 договір поруки набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за договором.
Відповідно до п. 5.2 договору порука також припиняється, якщо кредитор протягом 3-ох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за договором не пред'явить вимоги до поручителя.
Договір скріплений підписами та печатками всіх трьох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога банка, як кредитора, до відповідача, як поручителя, щодо стягнення заборгованості позичальника по кредиту, процентам та пені.
Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поруку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За приписами ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав:
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Цивільним законодавством України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В даному випадку, як зазначалось вище, за умовами договору поруки № 04/2012-2014Ю/2 від 03.04.2014, сторони погодили, що у разі порушення позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором, поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.
Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
При цьому, судами (рішенням Господарського суду міста Києва від 12 січня 2016 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року в справі № 910/28499/15) встановлено, що факт отримання позичальником кредитних коштів підтверджується випискою з особового рахунку № 20639042098260.980 за період з 29.10.2012 по 07.04.2015.
Однак, в порушення умов кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями), позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання, тому станом на 07.04.2015 виникла строкова заборгованість за кредитом в розмірі 18354600,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 206000,00 грн., поточна заборгованість по процентах в розмірі 82067,58 грн., прострочена заборгованість по процентах в розмірі 2840831,28 грн.
Банк 18.12.2014 направив, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю “Техпром” претензію про повернення заборгованості по кредиту вих. № 35/198-315/09-3 від 21.11.2014.
У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором банк нарахував пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370,41 грн. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574,23 грн.
Дії Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпром” є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром» строкової заборгованості за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями) за кредитом в розмірі 18354600,00 грн., простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 206000,00 грн., поточної заборгованості по процентах в розмірі 82067,58 грн., простроченої заборгованості по процентах в розмірі 2840831,28 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370,41 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574,23 грн., належним чином доведений, документально підтверджений, позичальником не спростована, позовні вимоги визнано судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як наслідок, - Господарським судом міста Києва від 12 січня 2016 року винесено рішення, яке змінено постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 квітня 2016 року, в справі № 910/28499/15, яким стягнуто, зокрема, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром» на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» строкову заборгованість за кредитом в розмірі 18354600 (вісімнадцять мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп., прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 206000 (двісті шість тисяч) грн. 00 коп., поточну заборгованість по процентах в розмірі 82067 (вісімдесят дві тисячі шістдесят сім) грн. 58 коп., прострочену заборгованість по процентах в розмірі 2840831 (два мільйони вісімсот сорок тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 28 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370 (дві тисячі триста сімдесят) грн. 41 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574 (триста двадцять чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн. 23 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до приписів ч. ч. 4, 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вимоги про стягнення заборгованості у вищевказаному, встановленому судовими рішеннями розмірі, є предметом спору в даній справі.
За твердженнями банку, вказане грошове зобов'язання за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями) не виконано, у зв'язку з чим банк має право на стягнення зазначеної суми заборгованості з поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Дельта Буг”.
Відповідач же, зі свого боку, не спростував обставин, встановлених судами при розгляді господарської справи № 910/28499/15, щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Техпром» своїх зобов'язань за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (із змінами та доповненнями) та факту наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Техпром» строкової заборгованості за кредитом в розмірі 18354600,00 грн., простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 206000,00 грн., поточної заборгованості по процентах в розмірі 82067,58 грн., простроченої заборгованості по процентах в розмірі 2840831,28 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370,41 грн. та пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574,23 грн.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Пунктом 5.2 договору поруки сторони встановили, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання позичальника за договором не пред'явить вимоги до поручителя.
Судом встановлено, що строк дії кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями) закінчився 27.10.2017 (п. 1.3.1).
Позивач звернувся до суду з даним позовом 27.11.2017, тобто позивачем не пропущено трирічний строк на пред'явлення вимоги до поручителя, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог до суду не надав, не скористався своїм правом ані прийняти участь у судовому засіданні, ані подати відзив на позовну заяву з документами, що підтверджують його правову позицію по справі.
Доказів повернення банку заборгованості позичальника по кредиту, процентам та пені, станом на час прийняття рішення судом, відповідачем також суду не надано, наведених позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог фактів та обставин (у т. ч. - розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум) не спростовано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача, як кредитора, є порушеними третьою особою, як боржником за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями), а також відповідачем, як поручителем за договором поруки № 04/2012-2014Ю/2 від 03.04.2014, відповідальність якого є солідарною з боржником в межах обсягів відповідальності за договором поруки.
Виходячи з того, що грошові зобов'язання третьої особи, які виникли з кредитного договору № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями), забезпечені порукою відповідача у повному обсязі, тому підлягає стягненню з відповідача строкова заборгованість за кредитом в розмірі 18354600,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 206000,00 грн., поточна заборгованість по процентах в розмірі 82067,58 грн., прострочена заборгованість по процентах в розмірі 2840831,28 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2370,41 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 324574,23 грн.
Беручи до уваги наведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, суд вирішив позов задовольнити в повному обсязі.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Дельта Буг” (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 95; ідентифікаційний код 19286039) на користь Публічного акціонерного товариства “УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; ідентифікаційний код 23697280; поштова адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39) заборгованість станом на 07.04.2015 за кредитним договором № 04/2012 від 29.10.2012 (зі змінами та доповненнями) в розмірі 21810443,50 грн., з яких: строкова заборгованість за кредитом - 18354600,00 грн., прострочена заборгованість за кредитом - 206000,00 грн., поточна заборгованість по процентам - 82067,58 грн., прострочена заборгованість по процентам - 2840831,28 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2370,41 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 324574,23 грн.; та судовий збір в розмірі 240000,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 05 березня 2018 року.
Суддя О.Г. Смородінова