Справа № 161/12706/14-ц
Провадження № 6/161/109/18
05 березня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудська С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
розглянувши подання старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Волинській області ОСОБА_1 про примусове проникнення, -
03 березня 2018 року старший державний виконавець Луцького РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області ОСОБА_1, звернувся до суду із поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи. В своєму поданні державний виконавець вказав, що на виконанні у Луцькому РВ ДВС ГТУЮ у Волинській області перебуває виконавче провадження № 47986744 з виконання виконавчого листа № 161/12706/14-ц виданого 20.03.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором. Заявлені вимоги мотивує тим, що ним, в рамках виконавчого провадження, було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, здійснювалися виклики боржника, проте ОСОБА_2 ігнорував виклики виконавця. Також, отримавши інформацію про наявність у боржника транспортних засобів, винесена постанова про розшук даного майна. Крім того, державним виконавцем здійснювалися виїзди за адресою майна боржника, проте в одних випадках ніхто не відчиняв двері, в інших, особи, які перебували за адресою боржника, не надали доступу до майна. Вважає, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення суду. Просить суд надати дозвіл на примусове проникнення в незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Лисенка, 114, для огляду з середини, опису та арешту житлового будинку та іншого майна, що належить ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має певні права, в тому числі: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Статтею 311 ЦК передбачено право на недоторканність житла. У частинах 1, 2 ст. 311 ЦК зазначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року.
Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п. 1 ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Відповідно до п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
Державним виконавцем надано копію виконавчого листа, копії постанов та викликів, в яких зазначається адреса боржника: Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Скляренка, 20, куди і спрямовувалася вся кореспонденція в рамках виконавчого провадження № 47986744.
Також у копіях актів про виїзд за адресою майна боржника зазначено, що державному виконавцю не вдалось проникнути до певного майна, проте за якою адресою вчинялися дані виїзди і яка особа не надала доступу до майна не вказано.
Крім того, як вбачається з матеріалів подання, відсутні будь-які докази того, що незавершений житловий будинок за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Лисенка, 114, належить на праві власності боржнику ОСОБА_2, що боржник перешкоджає вільному доступу державного виконавця до належного йому житла, а тому доводи державного виконавця про ухилення боржника від виконання судового рішення чи перешкоджання державному виконавцю у вчинені виконавчих дій, всупереч ст. 81 ЦПК України базуються на припущеннях.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дане подання є необґрунтованим, наявність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла є недоведеною, та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості житла власників будинку (квартири) та осіб, які в ньому проживають, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 10, 11-13, 258- 260, 263, 439, 353, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Луцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління у Волинській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 -відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала в повному обсязі складена 05 березня 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_3