Справа № 161/5206/17
Провадження № 1-кп/161/279/18
м. Луцьк 03 березня 2018 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:
судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні№12016030010004899 від 27.10.2016 року, який надійшов до суду 31.03.2017 року, від Луцької місцевої прокуратури Волинської області, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ровноє, Ровенського району, Саратовської області, Російської Федерації та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, востаннє 04.10.2012 Пустомитівським районним судом Львівської області за ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185, ч.3 ст.185, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, -
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
ОСОБА_4 , 26.09.2016, близько 16 години 20 хвилин, перебуваючи навпроти ТОВ «ОКТАВІА-Фінанс», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 3, діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом та метою відкритого викрадення чужого майном, повторно, шляхом ривка, з шиї потерпілого ОСОБА_6 , відкрито викрав золотий ланцюжок 585 проби, вагою близько 80 г, вартістю 49 600 гривень та золотий хрестик 585 проби, вагою близько 12 г, вартістю 12 400 гривень, чим завдав потерпілому майнової шкоди на загальну суму 62 000 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав. Суду дав показання, що він, 29.09.2016 року перебував в м.Сваляві на похоронах бабусі, золотого ланцюжка із хрестиком у потерпілого ОСОБА_6 не викрадав.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими під час судового розгляду доказами.
Так, допитаний як потерпілий ОСОБА_6 суду показав, що восени 2016 року, точної дати не пам'ятає, близько 16 години, він йшов по пр. Волі, 3 в м.Луцьку до автостоянки, в цей час до нього підійшов ОСОБА_7 та розпочав з ним розмову, потім почав із ним обійматися та різко зірвав з шиї ланцюжок з хрестиком і почав тікати. Підтвердив вартість та найменування викраденого майна. Ствердив, що саме ОСОБА_4 вчинив відносно нього злочин. Збитки не відшкодовані. При призначенні покарання поклався на розсуд суду.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 суду показала, що при обставинах місця і часу, зазначених в обвинувальному акті, перебувала в приміщенні ТОВ «ОКТАВІА-Фінанс», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, пр. Волі, 3. Неочікувано почула крики ОСОБА_6 , та визирнувши у вікно, побачила як до нього підійшов хлопець, між ним виникла шарпанина, хлопець почав втікати. Пізніше дізналася, що у ОСОБА_6 зірвали золотий ланцюжок.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 суду дав показання про те, що приблизно в кінці вересня 2016 року, він перебував в м.Луцьку по пр.Волі, 3, в районі парковки ЦУМ, та був очевидцем того як обвинувачений ОСОБА_7 підбіг до потерпілого, зірвав з нього ланцюжок і почав втікати, ОСОБА_6 побіг за ним.
Крім цього, винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України об'єктивно підтверджується також і іншими зібраними на досудовому розслідуванні та дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Так, дослідженим відеозаписом з камери відео спостереження ТОВ «Октавіа-Фінанс» з оформленим протоколом від 01.12.2016, об'єктивно підтверджуються показання потерпілого ОСОБА_6 щодо фактичних обставин даної справи.
Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 13.12.2016, з яких вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 , а також свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , впізнали обвинуваченого ОСОБА_4 , як особу яка вчинила грабіж 26.09.2016.
Довідками ПП ОСОБА_10 стверджується вартість викраденого майна.
За таких обставин, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю доведена в ході судового розгляду.
При цьому, судом перевірялася версія сторони захисту про наявність алібі в обвинуваченого ОСОБА_4 , яка не знайшла свого об'єктивного підтвердження в ході судового розгляду з огляду на наступне. Так, допитаний як обвинувачений ОСОБА_4 ствердив, що при обставинах місця і часу, зазначених в обвинувальному акті, перебував у м.Сваляві на похоронах бабусі. Допитані за клопотанням сторони захисту свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 фактично підтвердили покази ОСОБА_4 про перебування останнього на похоронах бабусі у м.Сваляві. Разом з цим, суд критично оцінює показання зазначених свідків, а покази ОСОБА_4 вважає намагання уникнути передбаченої законом відповідальності за вчинений злочин, оскільки зазначені покази спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_6 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , які як в ході досудового розслідування так і в ході судового розгляду вказали на ОСОБА_4 як на особу, яка вчинила вказаний злочин. Показання останніх зазначених свідків та потерпілого суд покладає за основу при постановленні даного вироку, оскільки вважає їх правдивими та послідовними, та такими, що об'єктивно підтверджені сукупністю доказів у даній справі, зокрема дослідженим в суді відеозаписом з місця події.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, суд по справі не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, в тому числі за умисні корисливі злочини, відбував реальну міру покарання, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, знову вчинив тяжкий умисний корисливий злочин, внаслідок якого заподіяно значних матеріальних збитків, вину не визнав, не працює, характеризується негативно, не відшкодував завдану шкоду, потерпілий при призначенні покарання поклався на розсуд суду, а тому суд, врахувавши наведені обставини у їх сукупності, дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та йому слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді позбавлення волі.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових злочинів.
Оскільки суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, а тому запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній - тримання під вартою, з метою запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду, що передбачений ст.177 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ч.9 ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Строк відбуття покарання рахувати з 08 березня 2017 року.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції закону від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 08 березня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та з 21 червня 2017 року по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази:оптичний диск марки «Esperanza» об'ємом 4,7 Гб з відеозаписом з камер з відео спостереження, яка встановлена на фасаді ТОВ «ОКТАВІА-Фінанс» - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий