01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.04.07 р. № 21/154-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
від позивача - КонопольськийО.М.
від відповідача - не з'явились
від третьої особи -1. не з'явились, 2. не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комерційного банку товариство з обмеженою відповідальністю “Місто Банк» (Київська філія КБ ТОВ “Місто Банк»)
на постанову Господарського суду м.Києва від 26.01.2007
у справі № 21/154-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Майоліка-ЛТД"
до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської даржавної адміністрації
третя особа 1.Комерційний банк товариство з обмеженою відповідальністю "Місто Банк"
2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Творча архітектурна майстерня "О. Московчук"
про визнання нечинним припису
Постановою Господарського суду міста Києва від 26.01.2007 у справі №21/154-А позов задоволено. Визнано нечинним припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Київської міської державної адміністрації від 17.02.2006.
Не погоджуючись з такою постановою, Комерційний банк товариство з обмеженою відповідальністю “Місто Банк» (Київська філія КБ ТОВ “Місто Банк») (третя особа-1) подало апеляційну скаргу та просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Також апелянт в апеляцій скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не було належним та не повно з'ясовані обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, тому оскаржувальна постанова була прийнята в невідповідності до чинного законодавства.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач проти апеляційної скарги заперечує, вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, просить постанову Господарського суду міста Києва від 26.01.2007 по справі № 21/154-А залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційний господарський суд дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до того, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.
Між третьою особою-1 та Товариство з обмеженою відповідальністю “Творча архітектурна майстерня “О.МОСКОВЧУК» (третя особа-2) було укладено Контракт на виконання проектно-вишукувальної документації від 02.06.2005, відповідно до умов якого третя особа-2 приймала на себе зобов'язання щодо розробки робочої документації із облаштування фасадів у будинку по вул. Артема, 12, належному третій особі-1.
23.06.2005 між позивачем та третьою особою-1 було укладено договір № АЛ 16/6-05. Пунктом 1.1. договору позивач зобов'язувався поставити третій особі-1 системи вентильованого фасаду з керамогранітної плитки та граніту і на власний ризик виконати комплекс робіт із монтажу вентильованого фасаду за допомогою системи невидимих кріплень по облицюванню фасаду на об'єкті по вул. Артема, 12 у м. Києві на підставі погодженого проекту, наданого третьою особою-1.
02.08.2005 між позивачем та ТОВ “Фасадні системи» (Субпідрядник) було укладено договір будівельного підряду № 02/08-2005. Пунктом 1.1. договору, Субпідрядником було прийнято на себе зобов'язання своїми силами і засобами на власний ризик виконати комплекс робіт із влаштування вентильованого фасаду будівлі по вул. Артема, 12.
На виконання договору № АЛ 16/6-05 та договору будівельного підряду № 02/08-2005 позивачем за участю Субпідрядника було розпочато виконання робіт із облаштування вентильованого фасаду у будинку № 12 по вул. Артема, в процесі якого було здійснено монтаж гранітних плит за допомогою клейового кріплення та гранітно керамічних плиток за допомогою анкерного кріплення на фасадах зазначеної будівлі.
17.02.2006 відповідачем було видано оспорюваний припис, у якому зазначено про те, що за результатами проведеної перевірки будинку № 12 по вул. Артема встановлено порушення вимог проекту та вимог СНиП ІІ-22-81 щодо виконання робіт по лицюванню гранітними плитами, розміром 600х600х10, стін фасаду без кріплення пілонами до влаштованого спеціального каркасу при підготовці основи під лицювання гранітними плитами.
Як вбачається з оспорювального припису відповідач посилається на те, що позивач під час виконання робіт із облаштування фасаду у будівлі по вул. Артема, 12 в м. Києві було допущено порушення вимог проекту, а також порушення вимог діючих СНиП ІІ-22-81.
Позивачем та Субпідрядником під час виконання робіт із облаштування фасаду будівлі по вул. Артема, 12 було здійснено монтаж гранітних плит за допомогою клейового кріплення та гранітнокерамічних плиток за допомогою анкерного кріплення на фасадах зазначеної будівлі.
Отже правовідносини між позивачем та третьою особою-1 щодо облаштування вентильованого фасаду у зазначеній вище будівлі ґрунтувалися на договорі № АЛ 16/6-05. Відповідно до п. 1.1. договору, позивач здійснить виконання робіт із монтажу вентильованого фасаду з керамогранітної плитки та граніту за допомогою системи невидимих кріплень (СНК) по облицюванню фасаду на підставі наданого третьою особою-1 проекту. Згідно п. 1.2. договору передбачалося, що позивач виконує роботи із облаштування фасаду згідно затвердженої проектно-кошторисної документації, наданої позивачу третьою особою-1. Як встановлено договором № АЛ 16/6-05 позивач та третя особа-1, лише загальний тип кріплення керамогранітної плитки та граніту при влаштуванні вентильованого фасаду, а саме: за допомогою системи невидимих кріплень. Також підтверджується цей висновок експерт в своїх поясненнях, що пунктом 1.1. договору АЛ 16/6-05 передбачено лише загальний тип кріплення керамогранітної плитки та граніту при влаштуванні вентильованого фасаду “... за допомогою системи невидимих кріплень...» без конкретизації щодо засобу невидимого кріплення - клейового, анкерного чи іншого. Будь-які інші додаткові норми, що вказували б на погоджений сторонами конкретний спосіб застосування такої системи невидимих кріплень, як клейовий, анкерний або інший, у договорі відсутні; будь-які інші докази, які б свідчили про те, що такий конкретний спосіб було визначено сторонами до початку виконання робіт із облаштування фасаду, в матеріалах справи відсутні та апелянтом не надано.
Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. договору № АЛ 16/6-05, позивач зобов'язаний був здійснювати виконання робіт із влаштування вентильованого фасаду у будівлі по вул. Артема, 12 відповідно до наданого третьою особою-1 проекту (проектно-кошторисної документації).
Права та обов'язки розробника проекту (проектної організації) відповідно до умов Контракту від 02.06.2005 було покладено на третю особу-2. На виконання умов Контракту третьою особою-2 було здійснено розробку проекту влаштування вентильованого фасаду у будівлі по вул. Артема, 12.
Проектна документація ОМ 2005/6 - АРІ “Житловий будинок по вул. Артема, 12. Стілобатна частина. Обличкування гранітокерамікою і гранітом вбудованих приміщень ТОВ КБ “Місто Банк» відповідно до вимог п. 7.1. ДБН А. 2.2-3-2004 “Состав, порядок оформлення, согласования й утверждения проектной документации для строительства» відноситься до стадії “Робоча документація». У зазначеній робочій документації “не було виявлено будь-які дані щодо конструктивно-будівельного рішення стосовно кріплення облицювальних гранітних плит за допомогою анкерного, клейового чи будь-якого іншого кріплення», про що зазначається експертом у його поясненнях.
Технологічна карта на монтаж навісного вентильованого фасаду з системою клейкого кріплення (СКК) система невидимих кріплень (СНК) та Технологічна карта на монтаж навісного вентильованого фасаду з невидимим типом кріплень (СКК) система невидимих кріплень (СНК) згідно з п. 3.1. та Додатком № 5 ДБН А. 3.1 -5-96 “Організація будівельного виробництва» є складовими Проекту виконання робіт (ПВР), який створено на основі вже розробленої робочої документації, та містять чітко визначені конструктивно-будівельні рішення, які мають бути застосовані при влаштуванні вентильованого фасаду: при монтажу облицювальних гранітнокерамічних плиток - за допомогою анкерних кріплень; при монтажу облицювальних гранітних плит - за допомогою клейового кріплення.
Як вбачається з матеріалів справи, відмітки із підписом головного архітектора проекту О. Московчука представника третьої особи-2 “Согласовано как вариант крепления» вказують на те, що система анкерного кріплення, а також система клейового кріплення, застосовані позивачем при влаштуванні фасаду у будівлі № 12 по вул. Артема, відносяться до систем невидимих кріплень. Даний висновок підтверджується також висновком експертизи КНДІСЕ Міністерства юстиції України судового будівельно-технічної експертизи № 6903 від 28.08.2006.
Як вбачається з пояснень експерта, монтаж гранітних плит за допомогою клейового способу кріплення не можна вважати заміною або відхиленням від умов Договору та відхиленням від умов розробленої проектної документації (Стадія Р) ОМ 2005/6 - АРІ.
Посилання третьої особи-1 про те, що зазначений клейовий спосіб кріплення не було погоджено із третьою особою-1, що є порушенням умов договору є таким, що не приймається судом до уваги. Відповідно до умов п. 6.8. договору № АЛ 16/6-05 позивач не має права без погодження із третьою особою-1 вносити будь-які зміни до проектної документації. Проте, оскільки такі зміни до проектної документації позивачем не вносилися, а клейовий спосіб було визначено головним архітектором проекту як варіант здійснення монтажу плитки на фасаді із застосуванням системи невидимих кріплень (СНК), то позивач не зобов'язаний був погоджувати застосування клейового способу кріплення із третьою особою-1. Будь-які інші норми, що вказували б на необхідність такого погодження, у цьому договорі відсутні.
Також посилання відповідача про порушення під час виконання робіт позивачем вимог проекту щодо лицювання фасаду гранітними плитами розміром 600 mm. x 600 mm. x 10 мм є безпідставними. Як вбачається з висновку експерта № 6903 від 28.08.2006, що оскільки при обстеженні фасаду будівлі № 12 по вул. Артема не було встановлено виконання робіт по облицюванню гранітними плитами розміром 600 mm. x 600 mm. x 10 mm. 1-4 поверхів будівлі 12 по вул. Артема, (Нестерівському провулку, 6) в м. Києві, визначити, чи відповідає виконання таких робіт вимогам представленої на дослідження проектної документації (Стадія Р) ОМ 2005/6 - АР1 “Житловий будинок по вул. Артема, 12. Стілобатна частина.
Облицювання гранітокерамікою і гранітом вбудованих приміщень ТОВ КБ “Місто Банк» та вимогам СНиП ІІ-22-81 “Каменные и аркокаменные конструкции» не вбачається можливим. Специфікація гранітних виробів опорядження фасадів, розроблена третьою особою-2, не містить переліку гранітних плит із вказаними розмірами, також у висновку експерта зазначено, що гранітні плити з розмірами 600 mm x 600 mm x 10 мм, відсутні у представленій на дослідження Специфікації гранітних виробів опорядження фасадів, розробленій ТОВ “Творча архітектурна майстерня “О. МОСКОВЧУК». Будь-які інші докази, що підтверджують факт використання гранітних плит із зазначеними характеристиками під час виконання зазначених робіт у будівлі 12 по вул. Артема в м. Києві, та невідповідність їх вимогам проектної документації, сторонами не доведено в матеріалах справи відсутні.
Здійснюючи застосування клейового способу кріплення під час монтажу плитки на фасаді будівлі № 12 по вул. Артема, позивачем не було допущено відхилень від умов проектної документації та від умов договору № АЛ 16/6-05, що підтверджується висновком експерта.
Норми СНиП ІІ-22-81, на який міститься посилання у оспорюваному приписі відповідача, за своєю правовою природою регулюють порядок здійснення проектування кам'яних та аркокам'яних конструкцій нових будівель і споруд, а також будівель і споруд, що реконструюються згідно до п. 1.1. СНиП ІІ-22-81. Вимоги зазначеного СНиП П-22-81, що підтверджується і висновком експерта, регламентують технологію виконання робіт із монтажу лише невентильованих фасадних систем (облицювання стін плитами із природного каменю на анкерах та із заповненням цементно-піщаним розчином простору між облицюванням і поверхнею стіни). Як вбачається з висновку експерта, що діючі вимоги будівельних норм і правил не регламентують технологію виконання робіт по монтажу навісних вентильованих фасадних систем. Ці обставини підтверджується листом Управління архітектурно-конструктивних та інженерних систем будинків і споруд Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 15.08.2006 № 17/1-725.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що технологія виконання робіт із влаштування вентильованого фасаду на будівлі № 12 по вул. Артема не порушувала та не могла порушувати вимоги СНиП П-22-81, оскільки вимоги зазначеного СНиП П-22-81, а також вимоги інших державних будівельних норм і правил взагалі не регулюють порядок виконання робіт із влаштування вентильованих фасадів.
Як вбачається з висновку у висновку експерта від 28.08.2006, використані при проведенні робіт по обличкуванню фасадів будівлі № 12 по вул. Артема, (Нестерівському провулку, 6) в м. Києві гранітні плити, гранітокерамічні плити та профілі з алюмінієвих сплавів за тими параметрами і характеристиками, що можливо було визначити під час проведення обстеження, відповідають вимогам державних стандартів України. Отже, використані під час проведення робіт із влаштування вентильованого фасаду матеріали відповідні до вимог діючих в Україні державних стандартів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на об'єкті по вул. Артема, 12 технологія монтажу навісної вентильованої фасадної системи з клеєним та анкерним кріпленням облицювальних плит з природного та штучного каменю пройшла сертифікаційні випробування у Інженерно-випробувальному центрі ВАТ “КиївЗНДІЕП» та отримала відповідні сертифікати відповідності вимогам державним стандартам України Органу з сертифікації будівельної продукції “ЦентрСЕПРОбудметал» Держспоживстандарту України.
Відносно Акту обстеження технічного стану виконуваного вентильованого фасаду будівлі КБ ТОВ “Місто Банк» по вул. Артема, 12 в м. Києві, затверджений Заступником директора ОП “Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» Мінбуду України Іваненком В.А. від 30.08.2006, щодо порушення позивачем під час виконання робіт із влаштування фасаду у будівлі № 12 по вул. Артема вимог державних будівельних норм (зокрема, виконання робіт без затвердженої третьою особою-1 проектної документації) не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними матеріалами справи та висновком експерта № 6903 від 28.08.2006.
Отже суд апеляційної інстанції вважає, що відповідно до законодавства зазначені вище інспекції мають право давати обов'язкові для виконання приписи лише у випадках виявлення ними фактів порушення законодавства, державних та галузевих стандартів, норм, правил, вимог, технічних умов, правил забудови та проектної документації.
Абзацом 3 п. 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 № 225 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.1995 № 253) інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю надано право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним і будівельним організаціям, підприємствам, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції про припинення фінансування об'єктів до усунення виявлених недоліків.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд апеляційної інстанції можна зробити висновок, що відповідачем було прийнято оспорюваний припис із порушенням п. 4 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 № 225 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.1995 № 253).
Отже апеляційний господарський суд враховуючи вище наведене прийшов до висновку, що місцевим господарським судом норми матеріального та процесуального права не були порушені, тому постанова Господарського суду міста Києва від 26.01.2007 відповідає чинному законодавству і не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Київської міської ради не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Комерційного банку товариство з обмеженою відповідальністю “Місто Банк» (Київська філія КБ ТОВ “Місто Банк») залишити без задоволення. Постанову Господарського суду міста Києва від 26.01.2007 у справі № 21/154-А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді