05 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/312/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протоколу засідання комісії протиправним та недійсним, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України про:
- визнання протоколу №36 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року в частині відмови в розгляді документів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 "Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та повернення їх на доопрацювання протиправним та недійсним;
- зобов'язання Міністерство оборони України розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, як інваліду з 17.11.2015, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, з врахуванням того, що відповідно до пункту "б" статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" він має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що ним при зверненні до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги були подані усі необхідні документи, передбачені пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, які підтверджують причинний зв'язок отриманих ним поранень із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії. Не зважаючи на це, Міністерство оборони України безпідставно не призначило та не виплатило ОСОБА_1 таку одноразову грошову допомогу і повернуло подані документи на доопрацювання.
Ухвалою від 05.02.2018 Полтавський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №816/312/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання, а також залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, ухвалою суду від 05.02.2018 суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання до суду відзиву на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, а також роз'яснив відповідача, що у разі ненадання останнім відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову у силу частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
12.02.2018 від Полтавського ОВК до суду надійшли пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно з якими комісаріат заперечує проти задоволення позовних вимог останнього. Мотивує це тим, що згідно з рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол №36 від 20.05.2016) комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, оскільки відповідно до пункту 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, заявником не подано документа, що свідчить про причини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Поряд з цим, Полтавський ОВК вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки про прийняте рішення ОСОБА_1 було повідомлено ще листом від 31.05.2016 №10/378/425.
05.03.2018 від Міністерства оборони України надійшов відзив на позов ОСОБА_1 , у якому останнє вказує на пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом. А також зазначає про неможливість визначення права ОСОБА_1 на отримання спірної одноразової грошової допомоги з огляду на подання останнім до військового комісаріату неповного пакету документів, а саме, ненадання жодного документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
З огляду на приписи вказаної норми, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання Міністерства оборони України про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 проходив військову службу в складі діючої армії в період з листопада 1987 року до липень 1988 року, виконуючи інтернаціональний обов'язок в Демократичній Республіці Афганістан, де велись бойові дії, що підтверджується даними його військового квитка № НОМЕР_1 , копія якого долучена до матеріалів справи.
Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 12.10.2015 №3748 щодо колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Згідно з довідкою Полтавської МСЕК №2 серія АВ №0188113 від 01.12.2015 позивачу вперше встановлено ІІ групу інвалідності з 17.11.2015 у зв'язку з наявними пораненням (контузією) та захворюваннями, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії.
Зазначене також підтверджується висновком спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи №1869/Ж від 02.10.2015.
22.12.2015 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби.
В результаті направлення ІНФОРМАЦІЯ_3 документів ОСОБА_1 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для вирішення питання щодо отримання останнім одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби вказані документи були повернуті на доопрацювання у зв'язку з відсутністю документів, які свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (витяг з протоколу засідання комісії від 20.05.2016 №36).
31.05.2016 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я ОСОБА_2 та військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 оформив лист №10/378/425, у якому вказав, що відповідно до рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол від 20.05.2018 №36) заява ОСОБА_1 та документи щодо виплати одноразової грошової допомоги повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання, для повторного розгляду документів ОСОБА_1 та прийняття рішення необхідно додатково надати до Полтавського ОВК документ військової частини, що засвідчує факт отримання та причину і обставину його поранення (контузії, травми, каліцтва).
При цьому, доказів направлення та вручення позивачу вказаного листа матеріали справи не містять.
Як зазначено ОСОБА_1 у позовній заяві про існування протоколу від 20.05.2016 №36 йому стало відомо лише у грудні 2017 року в результаті отримання листа Полтавського ОВК від 22.12.2017 №10/2591. Вказаним листом його було проінформовано, що документи щодо виплати йому одноразової грошової допомоги повернуті Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання, питання щодо направлення документів до Департаменту для розгляду питання призначення і виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги буде розглянуто після надання останнім до Полтавського ОВК документів військової частини, що засвідчують факт отримання та причину і обставину його поранення (контузії, травми, каліцтва).
Позивач, не погодившись з поверненням Департаментом фінансів Міністерства оборони України на доопрацювання документів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, внаслідок поранення, пов'язаного із виконанням обов'язків військової служби, 01.02.2018 звернувся до суду за даним позовом про визнання протоколу засідання комісії протиправним та недійсним, зобов'язання вчинити певні дії.
Враховуючи те, що ні відповідач, ні Полтавський ОВК суду не надав жодних належних доказів, які б підтверджували факт своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про спірне рішення у 2016 році, суд дійшов висновку про дотримання останнім строку звернення до суду та відсутність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до статті 41 цього Закону виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ).
Так, відповідно до статті 1 Закону №2011-ХІІ, соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Частиною 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Отже, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 162 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується, зокрема, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи.
Відповідно до приписів пункту 2 статті 162 та пункту 9 статті 163 Закону №2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975), який визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 3 Порядку №975).
Згідно з пунктами 11 та 13 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги положення статті 16 Закону №2011-ХІІ і Порядку №975, обов'язок щодо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги покладений саме на Міністерство оборони України.
Як встановлено судом, Полтавський ОВК надав Міністерству оборони України всі необхідні документи, визначені пунктом 11 Порядку №975, для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Відтак, відповідач зобов'язаний був прийняти рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, і це рішення може бути предметом оскарження у суді, проте, відповідач відповідне рішення не прийняв, та вийшов за межі своїх повноважень, повернувши документи на доопрацювання.
Аналогічний висновок викладений в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017 по справі К/800/17113/17.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що оскаржене рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 20.05.2016 №36 в частині повернення на доопрацювання документів відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата звільнення 04.05.1989, дата встановлення інвалідності - 17.11.2015), номер у списку 425 є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що позивач просить визнати зазначене рішення протиправним та недійсним, суд, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати його протиправним та скасувати.
За викладених обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Сватки, Гадяцький район, Полтавська область, 37312, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, як не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), про визнання протоколу засідання комісії протиправним та недійсним, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 20 травня 2016 року №36 в частині повернення на доопрацювання документів відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата звільнення 04 травня 1989 року, дата встановлення інвалідності - 17 листопада 2015 року), номер у списку 425.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, як інваліду ІІ групи з 17 листопада 2015 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до пункту б) частини 1 статті 162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Клочко