Справа № 815/5681/17
28 лютого 2018 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.,
при секретарі: Казарян С.Б.
сторін:
позивач: Бовраш О.В. (представник за довіреністю)
відповідач: Бутрик А.О. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0022851201 від 26.07.2017р., -
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 2 лютого 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До суду надійшов адміністративний позов державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0022851201 від 26.07.2017р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та прийнятим безпідставно, оскільки: по-перше, останнє прийняте за наслідками камеральної перевірки за період, який раніше вже було охоплено документальною плановою перевіркою державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р. (призначено згідно наказу Білгород-Дністровської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області №355 від 21.10.2015р.) та документальною плановою перевіркою за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р., а за результатами вказаних перевірок не було встановлено порушень щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість; по-друге, за приписами п.76.3 ст.76 ПК України для проведення камеральної перевірки встановлено 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій з податку на додану вартість, проте вказаних вимог контролюючим органом не дотримано; по-третє, за змістом акта перевірки йдеться про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86658,92 грн., однак в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено суму грошового зобов'язання 846341,6 грн., за якою визначено штраф у розмірі 10 %, що становить 84634,16 грн.
Ухвалою від 30.11.2017 р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 14.12.2017 р. за клопотанням відповідача, на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України зупинено провадження по справі та призначено судове засідання на 11.01.2018 р. на 12 годину 00 хвилин.
Ухвалою суду від 11.01.2018 р. визначено, що розгляд справи буде проводитись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань. Призначено судове засідання по справі на 12 лютого 2018 року об 11 годині 00 хвилин.
Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання 12 лютого 2018 року, оголошено перерву в судовому засіданні та призначено судове засідання на 21 лютого 2018 року на 16 годину 00 хвилин.
Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання 21 лютого 2018 року, оголошено перерву в судовому засіданні та призначено судове засідання на 28 лютого 2018 року на 11 годину 00 хвилин.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 87-88), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість за травень, червень 2014 року, грудень 2016 року та березень 2017 року, за наслідками якої встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПК України, а саме несвоєчасно самостійно сплачено узгоджені податкові зобов'язання з ПДВ у загальній сумі 84734,16 грн. Враховуючи зазначене, на момент погашення в інтегрованій картці платника в автоматичному режимі розрахована штрафна (фінансова) санкція за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, в тому числі посилаючись на обставини, зазначені в адміністративному позові (а.с. 3-5), відповіді на відзив (а.с. 89-91), письмових поясненнях (а.с. 111-114).
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву (а.с. 87-88), запереченнях на відповідь на відзив позивача (а.с. 96-97)
Суд зазначає, що 15.12.2017 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017р., котрим КАС України викладено в новій редакції. Відповідно до п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній з 15.12.2017 р., справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017 р., розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу. Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, керуючись КАС України в редакції чинній з 15.12.2017 р.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І та у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125689) за травень, червень, вересень, грудень 2016 року, березень 2017 року.
За наслідками перевірки складено акт №4299/15-32-12-07/01125689 від 11.07.2017р., відповідно до висновків якого державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (код ЄДРПОУ 01125689) порушено терміни СПЛАТИ самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків визначених п.57.1 ст.57 ПК України, п.203.2 ст. 203 ПК України розділу V ПК України. Несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 86658,92 грн. за звітний податковий період: травень, червень, вересень, грудень 2016р., березень 2017р. (а.с. 23-25).
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0022851201 від 26.07.2017р., яким ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" за затримку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 847341,6 грн. за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» визначено штраф у розмірі 10 % від вказаної суми, що становить 847341,6 грн. (а.с. 22).
11.10.2017р. (вих. № 22853/6/99-99-11-03-01-25) ДФС України за результатами розгляду скарги ДП "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0022851201 від 26.07.2017р. (а.с. 6-7).
Позивач, не погоджуючись з зазначеним рішенням контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить його визнати протиправним та скасувати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно п. 31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами п.203.2 ст.203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України в разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно акта №4299/15-32-12-07/01125689 від 11.07.2017р. позивач порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ протягом строків, визначених п. 57.1 ст.57 ПК України, п.203.2 ст.203 розділу V Податкового кодексу України, а саме:
документ, по якому виникла заборгованість: декларація з ПДВ № 9032556444 від 07.06.2014р.; граничний термін сплати: 30.06.2014р.; дата фактичної сплати: 04.07.2014р.; кількість днів затримки сплати: 4; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання 1924,76 грн.;
документ, по якому виникла заборгованість: декларація з ПДВ № 9039656696 від 12.07.2014р.; граничний термін сплати: 30.07.2014р.; дата фактичної сплати: 15.08.2014р.; кількість днів затримки сплати: 16; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання 65,56 грн.;
документ, по якому виникла заборгованість: декларація з ПДВ № 9193265420 від 16.10.2016р.; граничний термін сплати: 30.10.2016р.; дата фактичної сплати: 17.11.2016р.; кількість днів затримки сплати: 18; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання 29500 грн.;
документ, по якому виникла заборгованість: декларація з ПДВ № 9266408924 від 18.01.2017р.; граничний термін сплати: 19.01.2014р.; дата фактичної сплати: 20.01.2017р.; кількість днів затримки сплати: 1; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання 32186,3 грн.;
документ, по якому виникла заборгованість: декларація з ПДВ № 9068740074 від 18.04.2017р.; граничний термін сплати: 30.04.2017р.; дата фактичної сплати: 03.05.2017р.; кількість днів затримки сплати: 3; сума несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання 22982,3 грн.
Приписами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно з п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до п.76.3 ст. 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Тобто, камеральна перевірка податкової декларації може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, а камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням приписів ст. 102 ПК України.
Відповідно до приписів ст. 102 ПК України контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобовязань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобовязань, нарахованих органом контролю, а якщо таку податкову декларацію надали пізніше за днем її фактичного подання.
Аналізуючи вищевказані норми ПК України, суд приходить висновку, що камеральна перевірка податкової декларації та камеральна перевірка з інших питань є різними перевірками за своїм предметом та може бути проведена в різні строки.
Оскільки предметом даної перевірки була своєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання та термін її проведення складає 1095 днів, відповідно до ст. 102 ПК України, тому судом не встановлено порушення контролюючим органом строків проведення перевірки щодо своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання згідно декларацій № 9039656696 від 12.07.2014р., № 9193265420 від 16.10.2016р.; № 9266408924 від 18.01.2017р.; №9068740074 від 18.04.2017р.
Водночас, враховуючи, що податкова декларація № 9032556444 подана позивачем 07.06.2014р., відтак згідно з пунктом 76.3 статті 76 ПК, ст. 102 ПК України, граничним строком для проведення камеральної перевірки та відповідно складання акта перевірки є 07.06.2017р., однак камеральну перевірку контролюючим органом проведено 11.07.2017р., тобто поза межами установленого законом строку.
Суд зазначає, що камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість ДП"Білгород-Дністровський морський торговельний порт" проведено за період травень, червень, вересень, грудень 2016 року, березень 2017 року, незважаючи на те, що вказаний період раніше вже було охоплено документальними плановими перевірками (як за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р., проведеної згідно наказу Білгород-Дністровської ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області №355 від 21.10.2015р., так і за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р., результати яких оформлено відповідними актами, які представником відповідача в судовому засіданні було надано для ознайомлення, та в них не зафіксовано порушень позивачем строків сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання.
За змістом пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
При цьому представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що під час проведення вищевказаних документальних планових перевірок ДП"Білгород-Дністровський морський торговельний порт" підлягали перевірці питання, що послугували предметом камеральної перевірки, за наслідками якої прийняте оскаржуване в цій справі податкове повідомлення-рішення.
Відтак, враховуючи, що зазначені обставини визнаються сторонами, вони з урахуванням приписів ч.1 ст.78 КАС України, не потребують доказування.
Крім того, суд зазначає, що згідно акта №4299/15-32-12-07/01125689 від 11.07.2017р. несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в за звітний податковий період: травень, червень, вересень, грудень 2016р., березень 2017р. становить 86658,92 грн., однак згідно податкового повідомлення-рішення № 0022851201 від 26.07.2017р. позивачу нараховано штраф у розмірі 10 % за затримку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 847341,6 грн., що склало 847341,6 грн.
Судом не беруться до уваги твердження представника відповідача щодо правомірності нарахування позивачу штрафу у розмірі 10 % за затримку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 847341,6 грн., враховуючи, що саме така сума узгодженого податкового зобов'язання несвоєчасно сплачена позивачем згідно декларацій, своєчасність сплати податкових зобов'язань за якими була предметом камеральної перевірки, оскільки зазначені твердження відповідачем не доведені та не підтверджені належними доказами.
Відповідачем на виконання вимог ухвали суду не надано до суду копій декларацій №9039656696 від 12.07.2014р., № 9193265420 від 16.10.2016р.; № 9266408924 від 18.01.2017р.; № 9068740074 від 18.04.2017р. № 9032556444 від 07.06.2014р., поданих позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано доводів позивача, не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0022851201 від 26.07.2017р., суд дійшов висновку, що вказане рішення прийнято Головним управлінням ДФС в Одеській області не в порядку та не у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини. Представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.
Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що доводи наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи є безпідставними та не підтверджені доказами, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0022851201 від 26.07.2017р.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про необхідність присудити позивачу сплачений судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Адміністративний позов державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, ВУЛИЦЯ ШАБСЬКА, 81; код ЄДРПОУ 01125689) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, ВУЛИЦЯ СЕМІНАРСЬКА, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0022851201 від 26.07.2017р.,- задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0022851201 від 26.07.2017р.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, ВУЛИЦЯ ШАБСЬКА, 81; код ЄДРПОУ 01125689) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.03.2018 р.
Суддя: Г.П. Самойлюк
.