справа № 813/4332/17
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду
02 березня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. провів підготовку до судового розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство внутрішніх справ України, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 28.11.2017 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в особі ліквідаційної комісії, Головного управління Національної поліції у Львівській області. Позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1102 від 20.11.2017 голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про звільнення з органів МВС слідчого слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1 з 07.11.2015;
- поновити на роботі слідчого слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1 та у зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі пунктів 9, 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» працевлаштувати на службі в Національній поліції України в порядку переатестації або в Міністерстві внутрішніх справ;
- визнати протиправним наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області № 1101о/с від 20.11.2017 в частині бездіяльності щодо виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в особі ліквідаційної комісії на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07.11.2015 до дати винесення судового рішення.
12.01.2018 позивачка уточнила свої позовні вимоги (а.с.53-56) та виклала їх в такій редакції, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 1102 від 20.11.2017 голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про звільнення з органів внутрішніх справ слідчого слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_1 з 07.11.2015;
- поновити ОСОБА_1 на роботі слідчого слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області;
- у зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі частини третьої статті 184 КЗпП України зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області працевлаштувати (запропонувати роботу) ОСОБА_1 на аналогічній посаді в Головному управлінні Національної поліції у Львівській області;
- стягнути на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.06.2017 до дати винесення судового рішення;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 08.02.2018 суд залучив до участі у справі Міністерство внутрішніх справ України як третю особу на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
На стадії підготовчого провадження суддя провів засідання, заслухав пояснення позивачки, представника Головного управління Національної поліції у Львівській області, отримав пояснення третьої особи та з'ясував таке:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) з 16.08.2008 була прийнята на службу в органи внутрішніх справ. З липня 2014 року перебувала на посаді слідчого слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.
03.09.2015 позивачці було надано відпустку у зв'язку із вагітністю та пологами.
06.11.2015 наказом начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ГУ МВС України у Львівській області) № 831 о/с, ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).
Позивачка оскаржила цей наказ в судовому порядку. Постановою Львівського окружного адміністративного суду № 813/2546/16 від 26.06.2017 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправним на скасовано наказ ГУ МВС України у Львівській області від 06.11.2015 № 831 о/с «Про звільнення» в частині звільнення ОСОБА_1;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015.
Постанова суду № 813/2546/16 набрала законної сили 13.09.2017.
20.11.2017 голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області наказом № 1101 о/с скасував наказ ГУ МВС України у Львівській області № 831о/с від 06.11.2015 в частині звільнення ОСОБА_1 та поновив її на посаді слідчого слідчого відділення Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з 07.11.2015.
Водночас того ж 20.11.2017 голова ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області видав наказ № 1102о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) з 07.11.2015.
Не погоджуючись із цим наказом та повторним звільненням з тих самих підстав, що вже визнані незаконними в судовому порядку, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Позивачка позовні вимоги обґрунтовує тим, що на виконання прийнятого Закону України «Про Національну поліцію» 16.09.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» № 730, відповідно до якої ліквідував ГУ МВС України у Львівській області та утворив ГУ Національної поліції у Львівській області. Вважає, що оскільки новостворена «поліція» створена для раніше виконуваних функцій «міліції», звільняючи позивачку за п.64 «г» Положення (через скорочення штатів) відповідач не вжив заходів щодо її працевлаштування та не запропонував жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції. Зазначає, що скерований нею рапорт в ГУ Національної поліції у Львівській області про її бажання продовжити службу у Національній поліції, залишився проігнорований відповідачем. Посилається на те, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу також не врахував і той факт, що позивачка перебувала у відпустці у зв'язку з вагітність та пологами, в подальшому у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років і на неї поширювались гарантії визначені статтею 184 Кодексу законів про працю України. Позивачка стверджує, що ГУ МВС України у Львівській області повторно порушило її конституційне право на працю та на материнство, грубо порушило вимоги трудового законодавства щодо обов'язку подальшого працевлаштування та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Відповідачі, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі ліквідаційної комісії, Головне управління Національної поліції у Львівській області відзиву на позов не подали, доводів ОСОБА_1 не спростували, що згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Міністерство внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору подала суду пояснення на позов ОСОБА_1 (а.с. 82-85). В поясненні третя особа зазначила, що згідно з пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» втратив чинність Закон України «Про міліцію», у зв'язку з чим у позивачки припинилися правові стосунки, пов'язані із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Третя особа звернула увагу суду, що оскільки позивачка у трудових (службових) відносинах з МВС України не перебувала, МВС України позивачку з органів внутрішніх справ не звільняло та не порушувало її прав та інтересів, відтак у третьої особи не має підстав та повноважень поновити права ОСОБА_1 Зазначила, що оскільки МВС України не має можливості подальшого використання на службі колишнього працівника ОСОБА_1 у зв'язку із повною ліквідацією органів внутрішніх справ, скороченням всіх посад в штаті МВС України та припиненням фінансування вказаних посад, третя особа вважає звільнення позивачки законним та обґрунтованим.
Сторони примирення не досягли.
Суд вважає, що підготовка справи до розгляду закінчена, а тому її слід призначити до розгляду в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 173, 180, 183, 205, 248, 256, 295 КАС України, суд -
підготовче провадження у справі закрити та призначити її до судового розгляду по суті, який відбудеться 02 квітня 2018 року о 10:00 у приміщенні Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2, зал засідань № 13).
Надіслати копію цієї ухвали учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Москаль Р.М.