01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.03.2007 № 42/540
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Дятловська М.В., Клименко Н.М.,
від відповідача: Гладкий П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Макіїввугілля" м.Макіївка
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.12.2006
у справі № 42/540
за позовом Державного підприємства "Макіїввугілля" м.Макіївка
до ЗАТ "Інет"
про стягнення неустойки, ціна позову 53997,57 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за невиконання зобов'язань за договором № 744 від 05.12.2005 на загальну суму 53 346,11 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 42/540 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
05.12.2005 між сторонами по справі укладено договір постачання № 744, відповідно до п. 1.1 якого відповідач як виконавець зобов'язався виготовити, поставити, виконати монтажні роботи і передати у власність замовнику товар, а позивач як замовник - прийняти даний товар та оплатити його на умовах, викладених у договорі.
Згідно п. 1.2 договору предметом виготовлення і постачання за даним договором є наступний товар - номенклатура, кількість, сортамент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, якої вказані у специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору. Зміст та терміни виконання основних етапів визначається календарним графіком (додаток № 3). Постачання товару здійснюється за домовленістю сторін відповідно до письмової заявки замовника, в рамках термінів, передбачених договором.
Згідно специфікації (додатку № 1 до договору) предметом закупівлі є автоматизована система контролю та обліку шахти ім. В.М. Бажанова. Постачання, монтаж та здача під “ключ» автоматизованої системи. Ціна предмету закупівлі становить 256443,81 грн.
Календарним планом (додаток № 3 до договору) визначено два етапи виконання робіт: 1. постачання обладнання та програмного забезпечення для автоматизованої системи комерційного обліку електроспоживання на шахті, зі строком виконання - 1 місяць після передплати, із розрахунком ціни етапу - 171 729,60 грн.; 2. монтаж та здача під “ключ» автоматизованої системи для комерційного обліку електроспоживання на шахті, зі строком виконання - 1 місяць після передплати, із розрахунком ціни етапу - 84 714,21 грн.
Відповідно до п. 3.3 договору датою постачання по першому етапу вважається дата накладної на обладнання та програмне забезпечення, по другому етапу - дата акта прийому робіт.
Згідно п. 5.2 договору розрахунки здійснюються шляхом перерахування бюджетних коштів на поточний рахунок виконавця в порядку 100 % попередньої оплати, згідно узгодженому календарному графіку виконання етапів робіт (додаток № 3).
У п. 5.3. договору встановлено термін виготовлення та постачання товару, а саме 30 календарних днів з моменту 100% передплати.
Позивач свої зобов'язання по договору виконав, здійснивши попередню оплату у розмірі 256 443,81 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1011, 1012, 1013 від 16.12.2005.
Отже, поставку обладнання відповідач зобов'язаний був здійснити не пізніше 15 січня 2006 року.
Накладною № 5 підтверджується факт передачі відповідачем позивачу обладнання за договором 17.02.2006.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову виходячи з того, що згідно протоколу технічної наради представників Мінвуглепрому України, ДП “Макіїввугілля», ДП “Укренерговугілля» про створення системи автоматизованого обліку електроспоживання на шахтах ім. В.М.Бажанова, “Ясинівська Глибока» ДП “Макіїввугілля» завдання на проектування було затверджено лише 07.02.2006, а до затвердження цього завдання відповідач був позбавлений можливості належним чином виконати свій обов'язок щодо поставки належного обладнання та виконання, передбачених договором, робіт.
Суд першої інстанції визнав, що відповідач не є таким, що прострочив виконання обов'язку в силу ч. 4 ст. 612, ч. 2 ст. 613 ЦК України, які передбачають ненастання прострочення боржника у разі неможливості виконання зобов'язання внаслідок прострочення кредитора, оскільки він поставив належне за договором обладнання протягом 30 днів з дня затвердження протоколу від 07.02.2006.
При цьому, суд першої інстанції зробив висновок, що договір, укладений між сторонами містить ознаки різних видів договорів підряду та за своєю правовою природою не є договором поставки.
Однак, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що договір не є договором підряду у зв'язку з тим, що за вказаним договором відповідач зобов'язався не лише виготовити та виконати монтажні роботи, а й поставити і передати у власність замовнику товар.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається із вищевикладеного, відповідач неналежно виконав свої зобов'язання за договором, прострочивши поставку обладнання.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що за порушення термінів постачання та виконання робіт з монтажу, передбачених п. 5.3, додатку № 3 договору виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, діючої на момент невиконання обов'язків, за кожний день прострочення від суми непоставленого або недопоставленого товару на момент попередньої оплати, згідно наказу Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998. Крім того, за прострочення термінів постачання виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожний день прострочки, а за прострочення понад 30-ти днів додатково штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Враховуючи те, що умови договору є обов'язковими для виконання і зобов'язання має бути виконано у строк, передбачений договором, а також те, що договір фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 20504,06 грн. штрафних санкцій (2815,90 грн. + 5667,09 грн. пені + 12021,07 грн. штрафу), що передбачені п. 6.1 договору, за порушення строків поставки обладнання. При цьому, колегією суддів перевірено правильність розрахунку штрафних санкцій та встановлено, що нарахування пені згідно наказу Міністерства фінансів України № 83 від 06.04.1998 у розмірі однієї облікової ставки НБУ позивачем здійснено не за 63 дні (період з 17.12.2005 по 17.02.2006), а за 64 дні (період з 16.12.2005 по 17.02.2006), що за розрахунком суду складає 2815,90 грн. (171729,60 х 9,5 % х 63/365).
Стосовно вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення відповідачем строків виконання робіт з монтажу необхідно зазначити наступне.
У відповідності до вимог ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Згідно вимог ч. 4 ст. 612, ч. 2 ст. 613 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
У зв'язку з тим, що відповідач позбавлений був можливості приступити до виконання своїх обов'язків з вини замовника, який не міг своєчасно отримати Технічні умови від енергопостачальної організації ДП “Укренергоугілля», то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення зобов'язань щодо монтажу обладнання.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства “Макіїввугілля» підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 42/540 - частковому скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Макіїввугілля» задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2006 у справі № 42/540 скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Інет» (03126, м. Київ, вул. М.Донця, 17/46, п/р 26006301000870 в АКБ “Трансбанк» м. Києва, МФО 300089, код 03577183), а у випадку відсутності коштів - з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства “Макіїввугілля» (86157, м. Макіївка Донецької області, пл. Радянська, 2, п/р 26000301528430 в Філії ЦМВ “Промінвестбанк» м. Макіївки, МФО 334516, код 32442295) 20504,06 грн. штрафних санкцій, 205,04 грн. відшкодування витрат за подання позову, 45,35 грн. відшкодування витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.
В іншій частині рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Інет» (03126, м. Київ, вул. М.Донця, 17/46, п/р 26006301000870 в АКБ “Трансбанк» м. Києва, МФО 300089, код 03577183), а у випадку відсутності коштів - з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства “Макіїввугілля» (86157, м. Макіївка Донецької області, пл. Радянська, 2, п/р 26000301528430 в Філії ЦМВ “Промінвестбанк» м. Макіївки, МФО 334516, код 32442295) 102,52 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.
4. Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 42/540 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді