01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
01.03.2007 № 2/225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Ярощук М.В., Поліщук В.В.,
від відповідача - ІванчикР.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрімм"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.12.2006
у справі № 2/225
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гольфстрімм"
про виселення
ВАТ “Готельний комплекс “Либідь» звернулось до суду з вимогами про виселення відповідача з нежитлових приміщень другого поверху готельного комплексу “Либідь», розташованого за адресою: м. Київ, пл. Перемоги 1, без надання іншого приміщення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 2/225 позов задоволено повністю. Виселено відповідача з нежитлових приміщень другого поверху готельного комплексу “Либідь», розташованого за адресою: м. Київ, пл. Перемоги 1, без надання іншого приміщення. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
ВАТ “Готельний комплекс “Либідь» є власником будинку готельного комплексу в цілому площею 14691,70 кв. м., який розташований за адресою: м. Київ, пл. Перемоги 1.
01.01.2006 між ВАТ “Готельний комплекс “Либідь» та ТОВ “Гольфстрімм» був укладений договір оренди нежитлових приміщень №26/12/05/233Л терміном дії до 31.03.2006.
Відповідно до умов договору та за актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.01.2006, позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення другого поверху готельного комплексу “Либідь» за адресою: м. Київ, пл. Перемоги 1, загальною площею 1970 кв. м. в придатному для використання стані.
28.02.2006 ВАТ “Готельний комплекс “Либідь» попередив ТОВ “Гольфстрімм», що договір оренди нежитлових приміщень № 26/12/05/233Л закінчується 31.03.2006 і пролонгації не підлягає. Орендодавець запропонував орендарю у відповідності до п. 8.2 договору підготувати орендовані приміщення для передачі орендодавцю по акту приймання-передачі протягом трьох днів з дати закінчення терміну оренди.
Відповідач порушив п. 8.1, п. 8.2 договору оренди, та не передав у вказаний термін позивачу орендовані приміщення.
03.04.2006 вручив ТОВ “Гольфстрімм» лист з вимогою отримання пояснення від орендаря, чому він продовжує використовувати нежитлові приміщення після закінчення терміну договору.
ТОВ “Гольфстрімм» відповіді на лист не надав та займані приміщення не звільнив.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно п. 4.2 договору оренди продовження строку оренди можливе тільки за взаємною згодою сторін, шляхом укладення в письмовій формі відповідної угоди, яка підписується сторонами.
Оскільки між сторонами договір про продовження строку оренди не укладався, відповідач зобов'язаний повернути позивачу орендоване приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом, який підписується сторонами договору.
Стаття 50 Закону України “Про власність» та стаття 387 ЦК України передбачають право власника вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
Враховуючи те, що нежитлові приміщення другого поверху готельного комплексу “Либідь» орендодавцю не передані та залишаються у незаконному користуванні ТОВ “Гольфстрімм» (орендаря), суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що договірні відносини стосовно орендованого нежитлового приміщення не розпочались із набранням чинності договору оренди № 26/12/05/233Л від 01.01.2006, а існували і раніше, зокрема, на підставі договору оренди № 2 від 24.04.2001, укладеного між ТОВ “Гольфстрімм» (орендарем) та ВАТ “ГК “Либідь» (орендодавцем), як основним засновником ТОВ “Вікторія-Центр», термін дії якого становить 25 років і закінчується у 2026 році.
Зазначені твердження відповідача не можуть бути прийняті до уваги апеляційного господарського суду у зв'язку з тим, що договір оренди № 2 від 24.04.2001 не є предметом даного спору, крім того, як вбачається із постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 у справі № 30/268, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2006, договір оренди № 2 від 24.04.2001, укладений ТОВ “Гольфстрімм» не з ВАТ “ГК “Либідь», а з ТОВ “Вікторія-Центр». Також в зазначеній постанові встановлено, що ТОВ “Вікторія-Центр» не набуло право власності на спірні нежитлові приміщення.
Стосовно посилання відповідача на те, що позивач повинен відшкодувати йому витрати по ремонту, переобладнанню, переплануванню, оснащенню, реконструкції нежитлового приміщення, то необхідно зазначити, що відповідач відповідного позову не подавав.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Гольфстрімм» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 2/225 не підлягає скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Гольфстрімм» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2006 у справі № 2/225 - без змін.
2. Матеріали справи № 2/225 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
06.03.07 (відправлено)