01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.03.07 р. № 21/474-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Юрченко О.І.,
від відповідача: Шмонденко Д.В.,
від третьої особи: Яценко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об"єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський"
на постанову Господарського суду м.Києва від 21.11.2006
у справі № 21/474-А
за позовом Об"єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський"
до Київська міська рада
третя особа відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Антей-ХХІ"
про визнання недійсним рішення
Ухвала прийнята 20.03.2007 після оголошеної перерви у судовому засіданні 27.02.2007 відповідно до ст. 150 КАС України.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 878/3453 “Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Антей-ХХІ» земельної ділянки на перетині вул. Анатолія Луначарського та пров. Анатолія Луначарського у Дніпровському районі м. Києва» недійсним.
Постановою Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача у відзиві просив постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник третьої особи у запереченні на апеляційну скаргу, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив та заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд встановив наступне:
19.07.2005 Київська міська рада прийняла рішення № 878/3453 “Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Антей-XXI» земельної ділянки для будівництва житлово-офісного комплексу на перетині вул. Анатолія Луначарського та пров. Анатолія Луначарського у Дніпровському районі м. Києва» (далі по тексту - рішення), яким затвердила проект відведення земельної ділянки ТОВ “Антей-XXI» для будівництва житлово-офісного комплексу на перетині вул. Анатолія Луначарського та пров. Анатолія Луначарського у Дніпровському районі м. Києва та передала ТОВ “Антей-XXI» у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,25 га для будівництва житлово-офісного комплексу на перетині вул. Анатолія Луначарського та пров. Анатолія Луначарського у Дніпровському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
12.12.2005 на підставі рішення між Київською міської радою та ТОВ “Антей-XXI» укладено Договір оренди земельної ділянки площею 12 504 кв.м. на перетині вул. Анатолія Луначарського та пров. Анатолія Луначарського у Дніпровському районі м.Києва з цільовим призначенням - для будівництва житлово-офісного комплексу.
Позивач оскаржує вищезазначене рішення, оскільки вважає, що воно порушує його право на користування земельною ділянкою, наданою йому рішенням Київради № 201/1 від 19.02.1979.
Так, як вбачається із рішення Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 19.02.1979 №201/1 “Про відведення земельних ділянок в тимчасове користування виконкому Дніпровської райради народних депутатів під влаштування відкритих стоянок автомашин, що знаходяться в особистій власності громадян» виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів відведено земельні ділянки в тимчасове користування до їх освоєння за призначенням під влаштування відкритих стоянок автомашин, що знаходяться в особистій власності окремих громадян по проспекту Ватутіна, площею близько 2,7 га за рахунок земель загального користування; по вул. Челябінській, площею близько 0,6 га за рахунок земель загального користування, на яких генпланом м. Києва передбачається будівництво швидкісного шляху з правом встановлення металевих гаражів; по вул. Каспійській, площею близько 1,8 га за рахунок земель міської забудови, передбачено генпланом м. Києва під будівництво 10-го мікрорайону жилого масиву Лівобережний.
З вищенаведеного слідує, що рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 19.02.1979 №201/1 відведено в тимчасове користування земельні ділянки по проспекту Ватутіна, вул. Челябінській, вул. Каспійській не позивачу, а виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів.
Згідно п. 3 цього рішення зобов'язано Виконавчий комітет Дніпровської районної ради народних депутатів при першій вимозі Виконкому міськради звільнити земельні ділянки без будь-якої компенсації з приведенням їх у належний стан.
Рішенням Виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів №114 від 11.03.1980 з метою впорядкування будівництва і експлуатації кооперативних автостоянок району, а також приведення їх фінансово-господарської діяльності в сувору відповідність з діючим законодавством, вирішено провести об'єднання автостоянок, у зв'язку з чим створити об'єднаний кооператив по будівництву і експлуатації колективних автостоянок Дніпровського району з одним правлінням кооперативу і однією бухгалтерією з повним підпорядкуванням виконкому.
З тексту рішення Виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 114 від 11.03.1980 вбачається, що питання стосовно передачі позивачеві в користування земельних ділянок не вирішувалось, чим спростовується твердження позивача щодо надання йому в користування земельної ділянки по вул. Каспійській згідно даного рішення.
У відповідно до ст. 16 Земельного кодексу Української РСР, затвердженого Законом Української РСР від 08.07.1970, який діяв на момент прийняття двох вище вказаних рішень, надання земель у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Згідно ст. 20 Земельного кодексу Української РСР право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР.
Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Стаття 126 Земельного кодексу України встановлює, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів піддягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Твердження позивача про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи щодо документів і відомостей, на підставі яких приймалось відповідачем оскаржуване рішення, спростовується матеріалами справи, зокрема, висновком Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 09.10.2004 про надання згоди на відведення земельної ділянки позивачу для будівництва житлово-офісного комплексу на перетині вул. Анатолія Луначарського та пров. Анатолія Луначарського у Дніпровському районі м. Києва, позитивним висновком органу санітарно-епідеміологічної служби від 06.10.2004, позитивним висновком державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 26.10.2004 та позитивним висновком Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 29.10.2004.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 71 цього Кодексу.
Позивачем не надано доказів, передбачених законодавством, які б підтверджували його право користування земельною ділянкою на перетині вул. Анатолія Луначарського та пров. Анатолія Луначарського у Дніпровському районі м. Києва, у зв'язку з чим відповідач при вирішенні питання про передачу земельної ділянки третій особі згідно оспорюваного рішення не міг порушити прав позивача, як землекористувача, та ст.ст. 123, 149, 151 Земельного кодексу України.
Сплата позивачем земельного податку не є підтвердженням того, що позивач є законним землекористувачем.
За таких обставин, оскаржуване рішення прийнято відповідачем в межах повноважень, наданих йому законодавством, не порушує права та інтереси позивача, тому суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі № 21/474-А прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський» відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок “Дніпровський» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду міста Києва від 21.11.2006 у справі № 21/474-А залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді