01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.02.2007 № 13/740
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Войнович С.О.,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Проектно-будівельного кооперативу "Сплав"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.11.2006
у справі № 13/740
за позовом Проектно-будівельного кооперативу "Сплав"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Степс Сервіс"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 14 661,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2006 в задоволенніпозову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Також позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення було прийняте з суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, але представник у судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення від 03.11.2006 без змін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
26.05.2005 між позивачем та відповідачем було укладено договір майнового найму №71-26/05/05. За умовами якого, відповідач зобов'язався передати позивачу фасадні будівельні риштування у строкове платне користування, а позивач, у свою чергу, зобов'язався прийняти майно та своєчасно вносити плату за користування майном.
Строк майнового найму встановлюється з 27.05.2005 по 10.07.2005.
Згідно умов договору, майно передається позивачеві для використання його в цілях виконання будівельно-оздоблювальних та малярних робіт.
Пунктом 5.1 договору встановлено, що позивач сплачує за користування майном плату за кожен день в розмірі 325,80 грн. Загальна сума за весь термін користування майном складає 14661,00 грн. Також умовами договору передбачається, що позивач перераховує плату, за весь період користування майном, у безготівковій формі на рахунок відповідача в розмірі 100% не пізніше однієї доби з дня підписання договору.
Актом прийому-передачі від 27.07.2005 підтверджується, що відповідач передав, а позивач прийняв майно у користування: рама сталева 2,0х0,73 м - 91 шт.; стійка поручню сталева з запобіжником 0,73 м - 13 шт.; поручень одинарний 2,57 м - 96 шт.; зв'язок діагональний 2,57 м - 28 шт.; з'єднувач анкерний 0,65 м - 32 шт.; настил сталевий 2,57х0,32 м - 154 шт.; настил алюмінієво-фанерний перехідний 2,57х0,61 - 7 шт.; підставка сталева регульована 0,4 м - 26 шт.; хомут нормальний - 32 шт.
Відповідно до платіжного доручення №163 від 30.05.2005 позивач оплатив оренду будівельних риштувань у розмірі 14661,00 грн.
Позивач стверджує, що після прийому ним майна було виявлено, що відповідач передав не фасадно-будівельні, а фасадні риштування, які не відповідають умовам договору і перешкоджають позивачу використання його за призначенням. Позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з повідомленням про порушення умов договору.
Законодавством передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, покупець зобов'язаний прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем і відповідачем є договором найму (оренди).
Згідно ч. 1 ст. 759 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Стаття 760 ГК України передбачає, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (не споживна річ).
Стаття 767 ГК України встановлює, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
Відповідно до ст. 768 ГК України, наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати: заміни речі, якщо можливо; відповідного зменшення розміру плати за користування річчю; безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення; розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.
Як підтверджується інструкцією на монтаж риштувань фірми виробника, майно передане позивачу не відповідає вимогам п. 1.1 та п. 1.5 договору.
Як вбачається з матеріалів справи та Інструкції монтажу риштувань фасадних “Baumann Mostostad Sp.zo.о» характеристики фасадних риштувань переданих позивачу: рамні риштування є системними риштуваннями з продольною розстановкою стояків 3,07 м, 2,57 м, 2,07 м, 1,57 м та двома стандартними розстановками поперечних стояків рам 0,73 м та 1,09 м; риштування застосовуються також для будівництва платформ великих розмірів, наприклад сцен, стеляних платформ, опорних та переносних конструкцій для платформ великих розмірів тощо; риштування використовуються в якості робочих, захисних риштувань та в якості консольних конструкцій для покрівельних балок в проти атмосферних облицюваннях, захищаючих будівлю в зимових умовах; риштування передбачені для перевірочних, штукатурних, малярних, ізоляційних робіт та чистки фасаду, а версія шириною В +1,09 м слугує для ведення складних будівельних робіт типа облицювання, кладки, дозволяє складувати матеріали, необхідні для ведення такого типу робіт. Тобто цілком відповідають умовам договору, а саме для ведення молярних та інших будівельно-оздоблювальних робіт.
Судом встановлено, що позивач не повернув майно відповідачу, як передбачено п. 2.7 договору.
Листом від 08.06.2005 №55 позивач просив відповідача призупинити з 08.06.2005 дію вищевказаного договору, на підставі невідповідності риштувань технологічному циклу виконання робіт по цегляній кладці, повернути різницю коштів на розрахунковий рахунок позивача та вивезти риштування з об'єкту позивача. Доказів направлення позивачем листа та його вручення суду не надано, а тому вищевказаний лист не може бути прийнятий судом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 654 ЦК України визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
На думку позивача, він має бути звільнений від плати за весь час, що майно не могло ним використовуватись за призначенням, тобто відповідач повинен повернути йому 14661,00 грн., що були сплачені в якості оплати за користування майном.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси.
Згідно ст. 614 ЦК України, особа, що порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не довів, що прийняв у найм майно яке не відповідає умовам договору і не може бути використане за призначенням, також не доведено і його повернення відповідачу відповідно до п. 2.7 договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Проектно - будівельного кооперативу “Сплав», а рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2006 у справі № 13/740 є обґрунтованим і таким, що прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Проектно - будівельного кооперативу “Сплав» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2006 у справі № 13/740 залишити без змін.
Матеріали справи № 13/740 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді