01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.01.2007 № 42/512
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Єременко Н.В.,
Даценко О.О.
від відповідача: Гринь Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.10.2006
у справі № 42/512
за позовом ВАТ "Енергопостачальна компанія "Кіровоградобленерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог Лайт Імпекс"
про стягнення боргу, ціна позову 16649,48 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 16649,48 грн., що складається із 1418,40 грн. п'ятикратної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величною потужності у жовтні 2003 року та 15231,08 грн. п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії у серпні, вересні та листопаді 2004 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2006 у справі № 42/512 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 16649,48 грн. боргу, 166,50 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, в якому додатково обґрунтовує порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неналежного повідомлення про місце засідання суду.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
19.06.2003 між сторонами по справі укладено договір № 23П080 про постачання електричної енергії, відповідно до п. 1.1 якого позивач, як постачальник, зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач, як споживач - оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.
Пункт 5 договору встановлює порядок визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності.
Так, згідно п. 5.1 для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (по формі додатку “Відомість про обсяги постачання електричної енергії»).
Відповідно до п. 5.2 договору договірні (граничні) величини доводяться постачальником електричної енергії до відома споживача письмовим повідомленням, не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду або додатком “Відомість про обсяги постачання електричної енергії». За підсумками розрахункового періоду договірна велична споживання електричної енергії коригується постачальником до рівня фактично оплаченої за цей розрахунковий період величини спожитої електричної енергії.
У п. 5.3. договору встановлено, що договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються на години максимуму навантажень енергосистеми для споживачів з приєднаною потужністю більше 150 кВА, виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності і можуть бути скориговані по заявці споживача при умові повної оплати за очікуване споживання.
В п. 1 Додатку № 1 до договору сторони погодили, що розрахунковим вважається період з 30-31 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Згідно п. 2 Додатку № 1 до договору споживач до 30 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі 100 % вартості заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 5 Додатку № 1 до договору остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величини споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно протягом 5-ти днів після дати виписки рахунку.
Згідно п. 6 Додатку № 1 до договору за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії коригує граничну величну споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченого за цей період обсягу та, у разі споживання понад договірну величину письмово доводить до відома споживача рівень відкоригованої договірної величини споживання електроенергії.
Відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002 № 475) граничні величини споживання електричної енергії та потужності доводяться до споживачів як договірні величини у терміни, обумовлені договором між місцевою енергопостачальною організацією та споживачем. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору. За підсумками місяця гранична величина споживання електричної енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання. У разі коригування для споживачів граничної величини споживання електричної енергії здійснюється відповідне коригування граничної величини споживання електричної потужності. Скоригована гранична величина споживання електричної потужності дійсна з дня проведення коригування.
Відповідно до п. 4.2.2. договору за перевищення договірних величин споживання електричної і потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 Договору, відповідач сплачує позивачу п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.
Згідно лімітного повідомлення позивача від 09.09.2003 відповідачу на жовтень 2003р. було доведено граничну величину споживання електричної потужності на рівні 176 кВт на ранкові та 176 кВт на вечірні години максимального навантаження.
У акті з контролю електричної потужності від 09.10.2003 № 16/67 зафіксовано фактичну потужність підприємства відповідача на рівні 200 кВт.
У зв'язку з перевищенням договірної величини потужності, відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону “Про електроенергетику» відповідачу було нараховано п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду та договірною величиною потужності, яка склала 1418,40 грн.
Для сплати зазначеної суми позивач видав відповідачу рахунок № 584/1 від 03.11.2003 зі строком сплати до 08.11.2003. Однак, рахунок у встановлений термін відповідач не оплатив.
Згідно повідомлення позивача про граничні величини споживання електричної енергії від 14.07.2004 № 1076/13 відповідачу на серпень 2004 р. було доведено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 100000 кВт/год.
Актом № 584 про обсяги спожитої електроенергії в серпні 2004 р. підтверджується, що у серпні 2004 року відповідачем було спожито електричної енергії в обсязі 22900 кВт.
Для сплати спожитої у серпні 2004 року електроенергії позивач видав відповідачу рахунок № 584/1 від 01.09.2004.
За підсумками місяця граничну величину споживання електричної енергії відкориговано до рівня фактично сплаченої відповідачем за цей місяць величини її споживання - 17234 кВт/год (повідомлення позивача про коригування № 1380/13 від 13.09.2004).
Таким чином, протягом серпня 2004 р. понад договірні величини відповідачем було спожито електроенергії 5666 кВт/год на загальну суму 4029,66 грн. Для сплати вищезазначеної суми позивач видав відповідачу рахунок № 584/1 від 01.10.2004 зі строком оплати до 08.10.2004. Однак, вказаний рахунок у встановлений термін відповідач не оплатив.
Згідно повідомлення позивача про граничні величини споживання електричної енергії від 16.08.2004 № 1242/13 відповідачу на вересень 2004р. було доведено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 100000 кВт/год.
Актом № 584 про обсяги спожитої електроенергії у вересні 2004 підтверджується споживання відповідачем у вересні 2004 року електричної енергії в обсязі 45800 кВт.
Для сплати спожитої у вересні 2004 року електроенергії позивач видав відповідачу рахунок № 584/1 від 01.10.2004.
За підсумками місяця граничну величину споживання електричної енергії відкориговано до рівня фактично сплаченої відповідачем за цей місяць величини її споживання - 32753 кВт/год (повідомлення позивача про коригування № 1529/13 від 11.10.2004).
Отже, протягом вересня 2004 р. понад договірні величини відповідачем було спожито електроенергії 13047 кВт/год на загальну суму 9294,68 грн. Для сплати вищезазначеної суми позивач видав відповідачу рахунок № 584/1 від 01.11.2004 зі строком оплати до 08.11.2004. Однак, вказаний рахунок у встановлений термін відповідач не оплатив.
Згідно повідомлення позивача про граничні рівні споживання електричної енергії від 29.10.2004 № 1987/13 відповідачу на листопад 2004р. було доведено договірну величину споживання електричної енергії в обсязі 110000 кВт/год.
Актом № 584 про обсяги спожитої електроенергії у листопаді 2004р. підтверджується споживання відповідачем у листопаді 2004 року електричної енергії в обсязі 94100 кВт.
Для сплати спожитої у листопаді 2004 року електроенергії позивач видав відповідачу рахунок № 584/1 від 01.12.2004.
За підсумками місяця граничну величину споживання електричної енергії відкориговано до рівня фактично сплаченої відповідачем за цей місяць величини її споживання - 91362 кВт/год (повідомлення позивача про коригування № 2305/13 від 10.12.2004).
Отже, протягом листопада 2004 р. понад договірні величини відповідачем було спожито електроенергії 2738 кВт/год на загальну суму 1906,74 грн. Для сплати вищезазначеної суми позивач видав відповідачу рахунок № 584/1 від 04.01.2005 зі строком сплати до 12.01.2005. Однак, вказаний рахунок у встановлений термін відповідач не оплатив.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що ним не перевищено договірну величину споживання електричної енергії, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки відповідачем не враховано положення п. 5.2 договору та п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999, які передбачають коригування договірної граничної величини споживання електричної енергії до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.
Твердження відповідача про те, що коригування договірних величин споживання електричної енергії здійснюється на майбутні періоди, а не на минулі, також не можуть бути прийняті до уваги судом у зв'язку з тим, що п. 11 Порядку передбачає коригування граничної величини споживання електричної енергії за підсумками місяця.
Згідно п. 13 Порядку споживачі у разі перевищення встановлених як договірні граничних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику».
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику» (в редакції на момент здійснення порушення) споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику» (в редакції на момент здійснення порушення) у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам п'ятикратну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику» тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України визначали дії щодо споживання електричної енергії понад граничну величину, скориговану відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали б відповідну відповідальність за такі дії відсутні.
Таким чином, передбачені ч. 5 та ч. 6 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику» санкції, є господарсько-правовою відповідальністю за порушення у сфері господарювання і за своєю правовою природою є штрафними.
Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність в один рік.
Враховуючи, що рахунки № 584/1 на сплату санкцій за перевищення граничної величини електричної потужності та граничних величин електроспоживання, з терміном оплати в п'ять днів, був видані 03.11.2003, 01.10.2004, 01.11.2004, 04.01.2005, а позовна заява направлена до господарського суду 03.10.06, про що свідчить відмітка підприємства поштового зв'язку на поштовому конверті, позивач пропустив річний строк, у межах якого могла бути стягнута спірна сума (16649,48 грн.).
Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
На підставі того, що згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, а відповідач не був присутній у судовому засіданні під час розгляду справи у суді першої інстанції та просить в апеляційній скарзі застосувати скорочені строки позовної давності, колегія суддів дійшла висновку, що позов Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Кіровоградобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс» про стягнення 16649,48 грн. не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском річного строку позовної давності.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права спростовується матеріалами справи, оскільки ухвала про порушення провадження у справі надіслана за адресою вказаною, у позовній заяві, що відповідає п. 3.6 роз'яснення ВГСУ “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», згідно якого особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленим про час і місце розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначено у позовній заяві.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2006 у справі № 42/512 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2006 у справі № 42/512 скасувати.
3. В позові відмовити.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Кіровоградобленерго» (25015, м. Кіровоград, про-т. Комуністичний, 15, код 23226362) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Пролог Лайт Імпекс» (03151, м. Київ, вул. Дніпропетровська, 22, код 30488804) 83,25 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.
5. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
6. Матеріали справи № 42/512 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
19.01.07 (відправлено)