79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.06.07 Справа № 2р/543-М-2
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Скрутовського П. Д.
суддів Онишкевича В. В.
Слуки М. Г.
розглянув апеляційні скарги ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243», м. Рівне № 13 від 02.03.2007 р.
на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.02.2007 р.
та № 7 від 21.03.2007 р.
на додаткову ухвалу Господарського суду Рівненської області від 12.03.2007 р.
у справі № 2р/543-М-2
за позовом Прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Дочірньої компанії Торговий дім «Газ України», Рівненська філія
до відповідача ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243», м. Рівне
про стягнення 49 107, 96 грн. заборгованості
за участю представників сторін:
від прокуратури -явка необов'язкова -Коваль Р. Р. -представник
від позивача -явка необов'язкова -не з'явився
від відповідача (скаржника) -явка необов'язкова -не з'явився
Представнику прокуратури у судовому засіданні були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.03.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243»на ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.02.2007 р., а ухвалою від 10.05.2007 р. до провадження прийнята апеляційна скарга на додаткову ухвалу від 12.03.2007 р., розгляд справи призначено на 05.06.2007 р., явка сторін не була визнана обов'язковою.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.02.2007 р. у справі № 2р/543-М-2 за позовом Прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі ДК Торговий дім «Газ України», Рівненська філія до ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243», м. Рівне про стягнення заборгованості по розрахунках в розмірі 49 107, 96 грн. скаргу на дії ДВС у м. Рівне залишено без задоволення.
При винесенні оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 53, 121-2 ГПК України та мотивував її тим, що із скаргою на дії Державної виконавчої служби відповідач звернувся до суду зі спливом 75 днів з дня, коли йому стало відомо про вчинену дію, при цьому, він не надав доказів про наявність перешкод у своєчасному оскарженні бездіяльності відділу ДВС, не подав клопотання про поважність причини пропуску строку оскарження та його поновлення.
Внаслідок технічної помилки господарський суд Рівненської області в ухвалі від 12.03.2007 р. зазначив, що до мотивувальної частини ухвали від 22.02.2007 р. не внесено частину тексту, яка стосується визнання недійсною постанови про перевірку виконавчого провадження від 13.12.2006 р.
Скаржник, позивач у справі, не погодився з ухвалами господарського суду Рівненської області, вважає їх незаконними та такими, що прийняті з порушенням норм процесуального права, а саме ст.ст. 80, 88, 121-1 ГПК України, подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати дані ухвали, а справу направити на новий розгляд в місцевий господарський суд, посилаючись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження», товариство подало скаргу на дії державного виконавця начальнику ДВС у м. Рівне, який виніс постанову від 13.12.2006 р., яка отримана позивачем 29.01.2007 р., у зв'язку з чим вважає, що строк подачі до суду скарги на постанову в. о. начальника ДВС від 13.12.2006 р. товариством не пропущений.
Щодо додаткової ухвали місцевого господарського суду від 12.03.2007 р., апелянт зазначає, що суд порушив вимоги ст.ст. 80, 88 ГПК України, оскільки в судовому засіданні 22.02.2007 р. вимога позивача про визнання недійсним постанови про перевірку виконавчого провадження взагалі не розглядалася, а також суд повинен був припинити провадження у справі в разі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах, а не відмовити у задоволенні скарги.
Позивач та відповідач не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 234995 та 244996.
ДВС у м. Рівне, скориставшись правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подала відзив на апеляційні скарги, просить її залишити без задоволення. При цьому, пояснюючи, що відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», 24.11.2006 р. виконавче провадження постановою державного виконавця закінчено, арешт з майна та коштів боржника знято.
Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційних скаргах, заслухавши пояснення представника прокуратури у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду від 22.02.2007 р. слід залишити без змін, а додаткову ухвалу місцевого господарського суду від 12.03.2007 р. скасувати з наступних підстав:
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що старшим державним виконавцем Коваль М. В. 20.11.2006 р. винесено постанову про арешт коштів та майна боржника -ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243» з метою стягнення 29 990, 92 грн. на користь ДК Торговий дім «Газ України»згідно наказів № 2р/543-М-2 у зв'язку з відкриттям боржником нового розрахункового рахунку в АППБ «Аваль».
Місцевим господарським судом встановлено, що вищевказана постанова вручена представнику ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243», 05.12.2006 р. товариство (боржник) оскаржив її начальнику ДВС у м. Рівне, а 09.02.2007 р. подав скаргу до господарського суду на дії органів ДВС.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Як правомірно було зазначено господарським судом першої інстанції, вказаний 10-денний строк є процесуальним строком, а тому, відповідно до вимог ст. 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з ініціативи господарського суду може бути відновленим за умови визнання причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважною.
Про вчинення державним виконавцем дій щодо накладення арешту майно та кошти скаржнику стало відомо 24.11.2006 р., тобто після вручення представником ДВС копії оспорюваної постанови.
Як вже зазначалося вище, ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243»оскаржила дану постанову начальнику ДВС у м. Рівне 05.12.2006 р. Так, апеляційна інстанція вважає, що встановлений ГПК України 10-денний термін товариство не пропустило з огляду на подану ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243»скаргу на постанову від 20.11.2004 р. та на дії державного виконавця.
Так, відповідно до наявних у справі матеріалів, 29.11.2000 р. державним виконавцем Коваль М. В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу № 2р/543-М-2 від 01.11.2000 р. та надано боржнику термін для добровільного виконання. Але, у добровільному порядку виконавчий документ не виконано.
Постановою державного виконавця від 27.02.2002 р. відкрито виконавче провадження наказу № 2р/543-М-2 від 30.01.2002 р. та надано боржнику термін для добровільного виконання. Однак, у добровільному порядку цей виконавчий документ не виконано.
У зв'язку з невиконанням у добровільному порядку вище перелічених виконавчих документів, 01.08.2001 р. державним виконавцем було описано майно боржника, а саме приміщення їдальні, початкова вартість якого, згідно звіту про експертну оцінку, становить 24 187 грн. без ПДВ.
Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», 17.12.2001 р. боржника було повідомлено про вартість оціненого майна, що не було ним оскаржено.
Так, згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 2 від 15.04.2002 р., приміщення їдальні реалізовано за суму 24 500 грн., 22 050 грн. з яких, крім комісійної винагороди, 24.02.2002 р. надійшли на депозитний рахунок відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції, а 11 075, 15 грн. з цих коштів -на користь ДК Торговий дім «Газ України».
Після проведення вказаних дій залишок нестягнутих коштів на користь ДК Торговий дім «Газ України»становив в розмірі 29 644, 71 грн.
Постановою державного виконавця від 20.11.2006 р. було накладено арешт на кошти боржника на загальну суму 29 990, 92 грн., в тому числі 346, 21 грн. виконавчого збору. Так, платіжною вимогою № 11 від 24.11.2006 р. з рахунку відповідача знято кошти в розмірі 29 990, 92 грн., достатні для погашення заборгованості перед ДК Торговий дім «Газ України».
Беручи до уваги викладене та керуючись нормами Закону України «Про виконавче провадження», 24.11.2006 р. виконавче провадження постановою державного виконавця закінчено, арешт з майна та коштів боржника знято.
Оцінивши такі дії ДВС, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що виконавчі дії були проведені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а отже, дії державного виконавця були правомірними.
Крім цього, заперечення відповідача щодо неналежного позивача у зв'язку з ліквідацією Рівненської філії ДК Торговий дім «Газ України»не можуть бути підставою для скасування постанови ВДВС, оскільки позивачем у справі № 2р/543-М-2 є не філія, а Дочірня компанія Торговий дім «Газ України», і на вимогу ухвали від 10.05.2007 р. апеляційного господарського суду ВАТ «Рівненська ПМК № 243»(скаржник) не надало доказів погашення заборгованості згідно рішення господарського суду Рівненської області від 01.11.2000 р. (а. с. 44).
Щодо оскарження додаткової ухвали місцевого господарського суду від 12.03.2007 р., то вона підлягає скасуванню, оскільки згідно Інформаційних листів Верховного та Вищого господарського судів України від 08.11.2005 р. № 3.2-2005 та 25.11.2005 р. № 01-8/2228 відповідно, розгляд господарськими судами скарг у порядку ст. 121-2 ГПК України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу. Зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, тобто тим господарським судом, який видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу). Оскарження ухвал, винесених за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів ДВС, здійснюється в порядку, встановленому ГПК України. Отже, посилання господарського суду Рівненської області на норми КАС України є безпідставними, а тому додаткова ухвала підлягає скасуванню.
Однак, враховуючи те, що дії державного виконавця та постанова начальника відділу ДВС відповідають нормам чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», тому апеляційна скарга відповідача на ухвалу від 22.02.2207 р. не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга на додаткову ухвалу від 12.03.2007 р. підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України, -
1. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 22.02.2007 р. у справі № 2р/543-М-2 залишити без змін;
2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.03.2007 р. у справі № 2р/543-М-2 скасувати;
3. Апеляційну скаргу ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243»на ухвалу від 22.02.2007 р. залишити без задоволення;
4. Апеляційну скаргу ВАТ «Рівненська пересувна механізована колона № 243»на додаткову ухвалу від 12.03.2007 р. задоволити частково;
5. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
6. Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Головуючий-суддя П. Д. Скрутовський
Суддя В. В. Онишкевич
Суддя М. Г. Слука