про відмову у допуску до провадження
01.03.2018 м. Київ К/9901/10296/18 350/796/16-а
Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М., Стародуба О.П., Анцупової Т.О., розглянувши заяву третьої особи ОСОБА_1 від 07.12.2017 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017 у справі № 350/796/16-а за позовом ОСОБА_2 до Ясенської сільської ради, третя особа ОСОБА_1, про визнання рішення недійсним,
І. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з заявою від 07.12.2017 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017 у справі № 350/796/16-а.
2. Зазначеною ухвалою задоволено касаційну скаргу та скасовано Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017, а постанову Рожнятівського районного суду від 23.12.2016 залишено в силі.
3. В обґрунтування заяви покликається на те, що висновки щодо застосування норм матеріального права, наведені у зазначеній ухвалі, не відповідають правовим позиціям Верховного Суду України.
4. Питання про допуск скарги до перегляду Верховним Судом України не вирішувалося.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017.
6. У зв'язку з ненаданням копій судових рішень, які доводять не однакове застосування норм матеріально та процесуального права, ухвалою від 31.01.2018 позовну заяву було залишено без руху.
7. На виконання цієї ухвали 08.02.2018 заявник надав копії постанов Верховного Суду України від 19.01.2016 та від 13.12.2016, постанови Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016, які, на його думку, є прикладом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права.
8. Відповідно до пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" зазначеного Закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей.
9. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, що заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.01.2018 у даній справі визначено колегію у складі суддів Кравчука В.М., Анцупової Т.О., Стародуба О.П.
ІІ. СУТЬ СПРАВИ
11. ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0435 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_2, що підтверджено копією Свідоцтва про право власності від 24.07.2015 року, індексний номер 41204745.
13. Відповідно до договору купівлі-продажу домоволодіння від 08.12.2009 року ОСОБА_1 придбала домоволодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 14.08.2006 року.
14. 08.06.2016 ОСОБА_1 звернулась у Ясенську сільську раду із заявою щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1.
15. Рішенням Ясенської сільської ради Рожнятівського району від 09 червня 2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1244 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1.
16. Вважаючи, що вказане рішення є незаконним, оскільки в площу 0,1244 га входить спільний заїзд, ОСОБА_2 звернувся із позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати рішення Ясенської сільської ради від 09 червня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1.
17. Постановою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23 грудня 2016 року позов задоволено. Рішення Ясенської сільської ради Рожнятівського району від 09 червня 2016 року, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1244 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 визнано недійсним.
18. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Рожнятинського районного суду, яке набрало законної сили та має преюдиціальне значення, встановлено, що спірна частина земельної ділянки, щодо якої відповідачем 09 червня 2016 року прийнято рішення, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1244 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, є під'їзною дорогою загального користування, яка відповідно до ст.83 ЗК України не може передаватися у приватну власність.
19. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та відмовлено у задоволенні позову.
20. Рішення мотивовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення Ясенська сільська рада Рожнятівського району Івано-Франківської області діяла в межах законодавчо наданих повноважень.
21. Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
22. За наслідками перегляду судових рішень в касаційному порядку, ухвалою від 09.11.2017 Вищий адміністративний суд України касаційну скаргу задовольнив, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2017 скасував, а постанову Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 23.12.2016 залишив у силі.
23. Суд касаційної інстанції погодився з судом першої інстанції, який при вирішенні спору врахував обставини, що встановлені судовим рішенням Рожнятинського районного суду у справі №2-594/2009, яке набрало законної сили, а саме, що: земельна ділянка ОСОБА_4 в частині позначення її буквами „В"-„Г" межує зі спільним заїздом, який включений до складу земельної ділянки ОСОБА_1 згідно оскаржуваного рішення; спірний заїзд передбачений Генеральним планом забудови с. Ясень; ОСОБА_1 у 2009 році зверталась із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою на частину ділянки, яка, як встановлено судом, є ділянкою загального користування (дорогою), тому п.3.1 рішення сільради від 05 липня 2009 року в частині відмови ОСОБА_3 передати їй в приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку площею 0.1230 га, визнано законним. Таке рішення має преюдиціальне значення для вирішення даної справи відповідно до ст. 72 КАС України.
24. Отже судом були встановлені обставини, які виключають можливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1244 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ОСОБА_1
25. Таким чином, підставою для постановлення ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017 стало не застосування рішення Рожнятинського районного суду у справі №2-594/2009, яке набрало законної сили і встановлює обставини, які не підлягають доказуванню (є преюдиційними).
26. Зазначений правовий висновок, на думку заявника, не узгоджується з наведеними у прикладах висновками Верховного Суду України в інших справах.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ
27. Перевіряючи обгрунтованість твердження заявника про різне застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, Суд встановив, що надані для порівняння судові рішення стосуються застосування різних правових норм.
28. У постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 вирішувався спір за позовом прокурора в інтересах держави до сільської ради про скасування рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» і правова проблема, яка розглядалася Верховним Судом України, стосувалася юрисдикції спору.
29. У постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 вирішувався спір між особою та районною державною адміністрацією про скасування розпорядження про надання іншій особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для садівництва. Позовні вимоги мотивовано протиправністю спірного розпорядження як такого, що прийнято відповідачем незаконно, за відсутності у третьої особи права на приватизацію земельної ділянки, що перебуває в користуванні позивача.
30. Зазначені обставини є подібними зі справою, яка розглядається. Проте, заява про перегляд була подана з мотивів порушення норм процесуального права щодо юрисдикції спору. І саме з цього приводу Верховний Суд України робив правовий висновок.
31. У постанові Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 вирішувався спір про скасування рішення та зобов'язання міської ради надати дозвіл на розробку землевпорядної документації для відведення земельної ділянки з посиланням на те, що на цій ділянці є об'єкт незавершеного будівництва.
32. Відповідно до частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
33. Проте аналіз судового рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, та рішень, наданих для порівняння, не дає підстав вважати, що цей суд неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ.
34. Зокрема, у справі, що розглядається, питання щодо належності справи до адміністративної юрисдикції Вищим адміністративним судом України не розглядалися і не вирішувалися.
35. За таких обставин колегія суддів вважає, що правовідносини у справі, що розглядається, не є подібними до тих, які встановлені у справах, копії судових рішень касаційної інстанції в яких додано до заяви.
36. Перевірка правильності висновків суду касаційної інстанції у конкретній справі поза завданням перегляду - усунення неоднакового застосування норм матеріального чи процесуального права судами касаційної інстанції, не входить до компетенції Верховного Суду.
37. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до одноголосного висновку про необгрунтованість заяви про перегляд та відмову у допуску справи до провадження.
Керуючись пп. 1, 2 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 237, 240 КАС України (у редакції, що діяла до 14.12.2017), Суд
Відмовити у допуску до провадження заяви ОСОБА_1 від 07.12.2017 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 09.11.2017.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя Кравчук В.М.
Суддя Анцупова Т.О.
Суддя Стародуб О.П.