79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.05.07 Справа № 17/184
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого - судді Д. Новосад
суддів О. Михалюк
Г. Мельник
розглянувши апеляційну скаргу ЗАТ “Управління будівництва Рівненської АЕС», м. Кузнецовськ Рівненської області № 19-708 від 01.12.06
на рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.06
у справі № 17/184
за позовом ЗАТ “Управління будівництва Рівненської АЕС», м. Кузнецовськ Рівненської області
до Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації, м. Рівне
про стягнення 536 082,00 грн. за договором генерального підряду
за участю представників сторін:
від позивача: - Пузирко О.О. -предст. (довір. № 19-395 від 23.05.06);
від відповідача: - Тарасевич Л.А. -предст. (доруч. № 01-03/1138 від 18.11.05);
- Бобріков В.Ю. -предст. (доруч. № 4 від 29.05.07).
Представникам сторін роз'яснені передбачені ст. 22 ГПК України права та обов'язки, в тому числі встановлене ст. 20 ГПК України право заявляти відводи.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.10.06 у справі № 17/184 (суддя М.Петухов) частково задоволено позовні вимоги ЗАТ “Управління будівництва Рівненської АЕС» та стягнено з Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації на користь позивача 33 328, 00 грн. заборгованості, 333, 28 грн. витрат по держмиту та 8, 00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач - ЗАТ “Управління будівництва Рівненської АЕС» - подав апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, фактичним обставинам справи, а також ненадання судом належної оцінки всім доказам у їх сукупності, на підставі чого просить рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.06 у справі № 17/184 скасувати та винести нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ЗАТ “Управління будівництва Рівненської АЕС» у повному обсязі 536 082, 00 грн.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не дав оцінки тому факту, що кошторис замовником генеральному підряднику не передавався, а відсутність кошторису, на думку скаржника, виключає його перевищення. Крім того, суд не надав оцінки, як зазначає скаржник, відповіді відповідача № 01-03/609 від 20.06.06 на претензію, в якій Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації визнає суму заборгованості, зазначаючи, що заборгованість за виконані роботи буде погашена при надходженні коштів.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.07 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 30.05.07.
Відповідач - Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації - проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, наведених у відзиві.
В судовому засіданні 30.05.07 представники сторін підтримали вимоги та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.06 у справі № 17/184 слід залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги -відмовити.
При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду виходила з наступного:
Як вірно встановлено господарським судом Рівненської області, на основі договору генпідряду № 4/2004 НСК від 25.05.04 позивач виконав для відповідача будівельно - монтажні роботи по будівництву навчально-спортивного комплексу колегіуму в с. Балашівка, Березнівського району. Місцевий господарський суд дав вірну оцінку п.п. 3.1, 3.2 вказаного договору, в яких сторонами погоджено загальну вартість робіт, що складає орієнтовно 5 000 000, 00 грн. і формується виходячи з положень ДБН Д.1-1-2000, а також порядок розрахунків, а саме обов'язок відповідача сплатити аванс в розмірі 30 % від вартості робіт протягом 10 днів з моменту підписання договору, та перерахувати решту суми протягом 60 днів після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт у відповідності до графіка фінансування об'єкта.
Вірно зазначено судом в оскаржуваному рішенні про надання суду підписаної обома сторонами довідки про вартість виконаних робіт за серпень-грудень 2004 року на загальну суму 6 586 082, 00 грн., про факт сплати відповідачем 6 050 000, 00 грн. за вказаним договором № 4/2004 НСК від 25.05.04, а також про факт підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.05, в ячкому відповідачем визнано заборгованість перед позивачем за зазначеним договором ген підряду в сумі 33 328, 00 грн.
Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції вірно застосував при вирішенні спору ч. 1 ст. 837, ст. 839 ЦК України, якими регулюються загальні положення договорів підряду, а також положення п.п. 3.3, 3.4 договору генпідряду № 4/2004 НСК від 25.05.04, згідно яких кінцевий розрахунок по чинному договору повинен проводитися замовником після повного завершення генеральним підрядником робіт, вартість яких погоджується останнім з замовником, а у разі перевищення кошторису, сторонами погоджено обов'язок генерального підрядника попередньо повідомити про це замовника в письмові формі. Слід також зазначити, що суд першої інстанції вірно проаналізував п 4.5 договору генпідряду № 4/2004 НСК від 25.05.04, згідно якого по завершенню робіт генеральний підрядник передає замовнику виконавчу та проектно-кошторисну документацію в повному обсязі. Колегія суддів зазначає, що господарський суд при розгляді спору дійшов вірного висновку про те, що всупереч наведеним та проаналізованим судом договірним положенням, сторони не погоджували приблизного чи твердого кошторису на конання робіт по договору генпідряду № 4/2004 НСК від 25.05.04, а єдиною погодженою договірною вартістю є встановлена у п. 3.1 договору орієнтовна вартість робіт в розмірі 5 000 000, 00 грн.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Рівненської області, зробленим на підставі наявного в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від 01.03.05, про те, що перевищення кошторису на 1 083 328, 00 грн. відповідачем погоджено, а борг визнано на суму 33 328, 00 грн. Вказаний акт відповідає вимогам щодо його належності та допустимості як доказу, оскільки підписаний як відповідачем, так і позивачем у справі та скріплений їх печатками. На підставі наведеного висновок суду про законність та обгрунтованість позовних вимог в сумі 33 328, 00 грн. боргу є документально підтвердженим.
Погоджується колегія також з застосуванням місцевим господарським судом при вирішенні спору ч. 3 ст. 321 ГК України, ст.ст. 526, 610, ч. 3 ст. 844 ЦК України, на підставі аналізу норм яких, а також положень договору, укладеного між сторонами, дійшов вірного висновку про порушення позивачем, який почав виконання робіт без затвердженого сторонами кошторису, умов останнього.
Твердження скаржника про те, що факт підписання відповідачем довідки про вартість виконаних робіт за грудень 2004 року є фактично погодженням перевищення позивачем суми договору, належним чином досліджені судом першої інстанції, який вірно зазначив про їх безпідставність, оскільки вказана довідка, у відповідності до умов договору, підписана вже після виконання робіт.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин, судом першої інстанції з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з Управління капітального будівництва Рівненської облдержадміністрації 33 328, 00 грн. заборгованості, а в решті - відмовлено.
Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення повно та об'єктивно оцінив всі обставини справи в їх сукупності, висновки, викладені в рішенні, ґрунтуються на матеріалах справи та нормах чинного законодавства, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, передбаченою ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 11.10.06 у справі № 17/184 залишити без змін, апеляційну скаргу ЗАТ “Управління будівництва Рівненської АЕС» - без задоволення.
2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Рівненської області.
Головуючий-суддя Д.Новосад
Суддя О.Михалюк
Суддя Г.Мельник