Провадження № 22-ц/774/1026/18 Справа № 189/719/17 Головуючий у 1 й інстанції - Чорна О. В. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія
27 лютого 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Максюти Ж.І.,
суддів: Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
за участю секретаря - Хоменко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2017 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
У травні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з указаним позовом, в якому просила стягувати з ОСОБА_1 на свою користь аліменти на утримання доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 від усіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення нею повноліття. Крім того, позивач просила стягувати щомісячно з відповідача на свою користь аліменти на її утримання, як дружини, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку, до досягнення дитиною - донькою ОСОБА_3 , трирічного віку /а.с.1, 13/.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28.09. 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Суд вирішив:
-стягувати щомісячно з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.05.2017 року до досягнення дитиною 18-ти річного віку;
-стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання матері, як дружини, у розмірі 1/6 частини від усіх видів його заробітку, до досягнення дитиною - донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років.
В решті позову - відмовлено, вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
З таким рішенням, в частині задоволення позовних вимог, не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з'ясування, просив його скасувати /а.с.80-81/.
Судом першої інстанції встановлено, що з 23.06.2016 року позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 42 /а.с.3/.
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 19.04.2017 року, яке набрало законної сили 30.04.2017 року, шлюб між подружжям було розірвано /а.с.5/.
У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дитина, ОСОБА_3 . Згідно свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , виданого 12.05.2017 року Покровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, батьком дитини значиться відповідач ОСОБА_1 , матірю - ОСОБА_5 /а.с. 4/.
Отже, судом встановлено, що малолітня ОСОБА_3 походить саме від подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки була зачата у шлюбі, а народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу.
Згідно довідки, наданої на запит суду військовою частиною НОМЕР_3 від 06.07.2017 року, відповідач, ОСОБА_1 з 09.04.2016 року проходить військову службу за контрактом, отже, має офіційний заробіток, є працюючою особою /а.с.28/.
Позивач ОСОБА_2 не працевлаштована.
Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції, в силу ст. 3 Конвенції прав дитини, ст. ст. 75-77, 79, 80, 84, 122, 180- 183, 191 Сімейного кодексу України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обв'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що обов'язок утримувати дітей покладається рівною мірою на обох батьків, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, а оскільки він працевлаштований, місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення аліментів у частці від його заробітку (доходу) та правильно визначився з їх розміром, що складає ? частину доходу відповідача.
Колегія суддів погоджується також і з висновком районного суду щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), на утримання колишньої дружини - позивача ОСОБА_2 , як матері їх дитини до досягнення нею трирічного віку, оскільки позивач не має змоги працювати, здійснюючи догляд за малолітньою дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 фактично зводяться до оспорювання його батьківства, а тому не можуть бути прийняті до уваги, оскільки це не є предметом даного спору.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, а тому залишається у силі. У зв'язку з чим апеляційна скарга не задовольняється.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 28 вересня 2017 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Ж.І. Максюта
Судді: Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко