Справа № 216/894/18
Провадження № 1-кс/216/1042/18
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
02.03.2018 м. Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке подав слідчий СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , у досудовому розслідуванні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040230000390 від 21.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
02.03.2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що до Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області з Управління СБУ в Дніпропетровській області надійшли матеріали за оперативним інформуванням відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який причетний до незаконного зберігання зброї та засобів ураження.
Відомості по даному факту слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області буди внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040230000390 з правовою кваліфікацією - ч. 1ст. 263 КК України.
01.03.2018 року в період часу з в період часу з 08.05 год. по 09.52 год. у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , за участю понятих, був проведений санкціонований Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу обшук, в ході якого було виявлено та вилучено:
- патрони у кількості 158 одиниць, які згідно висновку експерта № 29/3.1/565 від 01.03.2018 року, виготовлені промисловим способом і є боєприпасами - 5,45-мм проміжними патронами центрального бою зразка 1974 року. Патрони призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: АК-74, АКС-74, АКС-74У, ручних кулеметів РПК-74, та їх модифікацій калібру 5,45 мм. Патрони до стрільби придатні.
- автомат, який згідно висновку експерта № 29/3.1/566 від 01.03.2018 року, виготовлений промисловим способом і є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - автоматом системи Калашникова моделі АКС-74У калібру 5,45 мм № НОМЕР_1 , 1988 року виготовлення. Автомат до стрільби придатний.
- два корпуси гранати «Ф-1» з вкрученими запалами.
Таким чином, ОСОБА_7 , діючи в порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р., незаконно, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений слідством час та місці придбав та в подальшому перевіз за місцем мешкання до квартири АДРЕСА_1 , вогнепальну зброю, боєприпаси, які зберігав без передбаченого законом дозволу за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.1 ст. 263 КК України, за ознаками: зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
01.03.2018 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.03.2018 року ОСОБА_7 повідомлено та вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянин України, освіта вища, не одружений, офіційно не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий, останній раз 08.06.2016 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 125, ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 09.10.2017 року згідно ст. 2 Закону України «Про амністію» від 22.12.2016 року (ухвала Синельниківського м/р/с від 29.09.2017 року).
Так як санкція ч.1 ст. 263 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 7 років, тому з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, враховуючи, що під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, з метою перешкоджання можливості підозрюваного ОСОБА_7 переховуватись від органів досудового слідства або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, сторона обвинувачення дійшла висновку про необхідність клопотати перед слідчим суддею про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважають, що розмір застави повинен перевищувати 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор клопотання слідчого підтримав та просить його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний, його захисник, кожен окремо, заперечували щодо обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, й просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, а саме особисте зобов'язання, враховуючи обставини справи та особу підозрюваного.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення ;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину передбаченого за ч.1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 7 років. Підозрюваний свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнає повністю. Крім того, підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується такими доказами: допитом свідка ОСОБА_8 , обшуком квартири АДРЕСА_1 , допитом свідка ОСОБА_9 , допитом свідка ОСОБА_10 , допитом свідка ОСОБА_11 , висновком експерта № 29/3.1/565 від 01.03.2018 року, висновком експерта № 29/3.1/566 від 01.03.2017 року, речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора, суду, а також незаконно впливати на свідків.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що ОСОБА_7 , є раніше неодноразово судимим, з метою уникнення вказаного покарання, не маючи постійного місця роботи, постійного місця реєстрації в м. Кривому Розі, не маючи міцних соціальних зв'язків, утриманців, що у подальшому може ускладнити процес встановлення його місцезнаходження та вплинути на розумність строків досудового розслідування та судового розгляду.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 пояснив, що проживає в цивільному шлюбі з колишньою дружиною, однак доказів в підтвердження вказаних обставин суду не надав. Крім того, зазначив, що має на утриманні непрацездатну матір, яка постійно хворіє, однак доказів суду також не надано.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність вказаного ризику свідчить той факт, що підозрюваний є неодноразово судимим, у підозрюваного відсутнє постійне джерело доходів, що може спонукати його продовжити злочинну діяльність у випадку застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Ураховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного, а також характер вчинених злочинів, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками в справі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується з наведеними слідчим підставами для застосування такого запобіжного заходу, оскільки встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші більш м'які запобіжні заходи у даних фактичних обставинах не є достатніми, тому що існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
А тому, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, на підставі ч.3 ст.183 КПК України, слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених п.п.1-4, ч.5 ст.194 КПК України, прокурор вважає, що розмір застави має перевищувати 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, однак прокурором не обґрунтовано необхідність внесення саме такої суми залога.
З урахуванням майнового стану ОСОБА_7 , який офіційно ніде не працює, перебивається мінливими доходами та той факт, жодне рухоме або нерухоме майно, яке б належало на праві власності ОСОБА_7 відсутнє, протилежного матеріали клопотання не містять, у зв'язку з цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу в розмірі п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 01.05.2018 року включно.
У порядку ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави - 50 прожиткових мінімумів, тобто в розмірі 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто гривень) України.
У разі внесення підозрюваним, обвинуваченим або заставодавцем застави на депозитний рахунок суду застосовується запобіжний захід у вигляді застави.
На випадок застосування запобіжного заходу застава зобов'язати підозрюваного негайно прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду та виконувати такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію зазначеної ухвали мені ________________________________________________
_________________________________________________ (повне прізвище ім'я, по-батькові)
вручено “____” __________ 201__ року о “____” годині “____” хвилин.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний __________________ (підпис)