22 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/375/18
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Гуляка В.В.
за участю секретаря судового засідання - Копанишин Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2017 року про відмову у відкритті провадження (головуючий суддя в суді першої інстанції Фазикош О.В., м. Ужгород) у справі №308/12270/17 за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.08.2017 року та постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року за нововиявленими обставинами,-
05 грудня 2017 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду від 09.08.2017 року та постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2017 року у відкритті провадження за заявою адвоката ОСОБА_1 подану в інтересах ОСОБА_2 про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду від 09.08.2017 року та постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Заяву адвоката ОСОБА_1 подану в інтересах ОСОБА_2 про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду від 09.08.2017 року та постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року за нововиявленими обставинами повернуто заявнику.
Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив позивач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, просить таке скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт свої вимоги мотивує тим, що при поданні заяви про перегляд постанови Ужгородського міськрайонного суду від 09.08.2017 р. та Постанови Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 р. за нововиявленими обставинами заявником роз'яснено їхнє право на перегляд рішень за нововиявленими обставинами. Апелянт зазначає, що норми КУпАП прямо не передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду, що набрало законної сили. Однак, Законом заборони на перегляд за нововиявленими не встановлено.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.1 КУпАП одним із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян.
Крім того, в законодавстві України діє поняття Аналогія закону (крім кримінального права, заборона встановлена ч.4 ст. 3 КК України).
Аналогія закону - це засіб заповнення прогалин у законодавстві, який полягає в застосуванні до нього іншої норми закону, яка регламентує подібні відносини.
Суду надається право вирішувати справи за допомогою аналогії закону.
Отже, найбільш споріднені до КУпАП норми права є Кодекс адміністративного судочинства України. Тому, за аналогією закону, для усунення прогалин у КУпАП щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду, що набрало законної сили, апелянт вважає застосувати ст. 245 КАС України.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320,00 гривень.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 19.10.2017 року апеляційну скаргу, яку подала особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та адвокат Голуб В.К., залишено без задоволення. Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 серпня 2017 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн., зі сплатою судового збору в розмірі 320,00 грн. залишено без змін.
Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Тобто, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 15 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу. Подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Взявши до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що перегляд справ віднесених до стягнення накладених судом першої інстанції не підвідомчі апеляційним адміністративним судам. Також апеляційний адміністративний суд зазначає, що КАС України не передбачає можливості перегляду у зв'язку з нововиявленими обставинами судових рішень по справах про адміністративне правопорушення накладене судом першої інстанції.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 грудня 2017 року про відмову у відкритті провадження у справі №308/12270/17 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у випадку відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді О. О. Большакова
В. В. Гуляк
Повний текст постанови складений 01 березня 2018 року.