Справа № 369/9130/17
01 березня 2018 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання про закриття апеляційного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора Управління патрульної поліції роти 9, батальйону 2 в м. Києві лейтенанта поліції Мищенко Олександра Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2017, -
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та підлягає скасуванню.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.11.2017 позов задоволено повністю.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача та Департаменту патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
В судове засідання з'явилися представники позивача, просили закрити апеляційне провадження у справі.
Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності інших учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження не підлягає закриттю з таких підстав.
Представники позивача посилаються на те, що Інспектор патрульної поліції роти 9 Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенанта поліції Мищенко О. В. є самостійною процесуальною особою, яка в межах наданих йому повноважень, приймає рішення про накладання адміністративного стягнення по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а отже є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
На їх думку, Департамент патрульної поліції не може бути його представником та подавати від його імені та підписувати апеляційну скаргу.
Також, представники вказують, що апелянтом не виконано вимоги ч. 5 ст. 296 КАС України, яка передбачає від скаржника наявність документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
На їх думку, наявність цих недоліків дає право застосувати норму ст. 298 КАС України щодо залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, а в силу того, що ухвалою суду від 19.02.2018 провадження за апеляційною скаргою було відкрито, позивач та його представники вважають, що слід вирішити питання про закриття апеляційного провадження у відповідності до ч. 2 ст. 305 КАС України так як після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Так, ч. 1 ст. 55 КАС України предбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, довіреність від імені юридичної особи, суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою, видається за підписом керівника.
Оскаржуваною постановою вирішено питання про права та обов'язки Департаменту патрульної поліції, оскільки визнано протиправними дії його працівника щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та скасовано прийняту ним постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Водночас, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення та накладаючи адміністративні стягнення, поліцейські підрозділів патрульної поліції відповідно до частини другої статті 222 КУпАП діють саме від імені органу Національної поліції - Департаменту патрульної поліції.
Управління патрульної поліції є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції.
Частина 2 ст.222 КУпАП визначає, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно Наказу Національної поліції України від 06.11.2015 року № 73 Про затвердження Положення про Департамент патрульної поліції (у редакції наказу Національної поліції від 31.10.2016 року № 1114 «Про внесення змін до Положення про Департамент патрульної поліції») (ст. 1 положення про ДПП) визначає, що ДПП є міжрегіональним територіальним органом Нацполіції.
Департамент патрульної поліції відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 730 Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ є територіальнии органом Національної поліції.
Також, відповідно до Положення про Департамент патрульної поліції, Департамент патрульної поліції та його підрозділи становлять єдину систему. Підрозділи Департаменту патрульної поліції підзвітні та підконтрольні Департаменту патрульної поліції.
Керівник Департаменту патрульної поліції представляє Департамент патрульної поліції у відносинах з органами законодавчої, виконавчої та судової влади, підприємствами, установами, організаціями, фізичними та юридичними особами.
Із апеляційної скарги вбачається, що остання подана представником відповідача та Департаменту патрульної поліції. До апеляційної скарги додано довіреність від 03.01.2018 року відповідно до якої Департамент патрульної поліції уповноважив Жамбровського М. С. представляти та/або захищати права та законні інтереси Довірителя та його структурних підрозділів (в т.ч. інтереси посадових осіб Довірителя).
Довіреність підписана начальником Департаменту Є.О. Жуковим, що свідчить про подання апеляційної скарги належним представником.
У силу вимог п. 11 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України та ч. 2 ст. 16 КАС України (у редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року), з 01 січня 2018 року представництво в суді апеляційної інстанції, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом, крім випадків, встановлених законом.
Частинами 1 та 2 ст. 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
З наведеного можна дійти висновку, що представництво юридичних осіб в адміністративному судочинстві у справах незначної складності, як у данному випадку, може здійснюватись не лише адвокатами.
Відповідно до ч. 4 ст. 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Законом України "Про судовий збір" особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об'єктів, за подання яких судовий збір не справляється.
Разом із цим, такий припис ч. 4 ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями статті 5 Закону № 3674-VI, якою визначено пільги щодо сплати судового збору, оскільки коло вимог і осіб, які мають такі пільги за цим Законом, не є вичерпним. Цей Закон не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України з прийняттям цього Закону (п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 3674-VI).
Проте, після набрання чинності ЗУ "Про судовий збір" і в подальшому жодних змін до КУпАП не внесено.
У справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, статей 2, 3, 4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КУпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.
У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне оскарження судового рішення.
Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КУпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної скарги.
У зв'язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає.
Вказана правова позиці викладена в постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 306/17/16-а.
Викладене у сукупності є підставою для відмови в задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 242, 305, 321, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -
Відмовити в задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспектора Управління патрульної поліції роти 9, батальйону 2 в м. Києві лейтенанта поліції Мищенко Олександра Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 02.03.2018
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.