Справа № 826/11743/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
01 березня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,
при секретарі судового засідання Гужві К.М.,
за участю представника позивача Козленко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року, прийняту в порядку письмового провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, податковий орган), щодо нескладання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку;
- зобов'язати Луганську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Луганській області підготувати та подати висновок про повернення надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» (далі - платник податків, товариство) є власником земельної ділянки розташованої за адресою: м. Луганськ, вул. Андрія Ліньова, буд. 120, що підтверджується договором купівлі-продажу шляхом викупу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розміщений об'єкт нерухомого майна. Зареєстровано в реєстрі за №2603.
Товариство перебуває на обліку як платник податків у Луганській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Луганській області та є платником земельного податку.
В період з 14.04.2014 року по березень 2016 року позивач нараховував та сплачував земельний податок за вищевказану земельну ділянку, на підтвердження чого надано податкову звітність та платіжні доручення.
У зв'язку з надмірною сплатою земельного податку в розмірі 1 650 529,86 грн. за такий об'єкт позивач в заяві від 01.03.2017 р. просив про її повернення на власний рахунок в банку (шляхом направлення відповідної заяви до Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області. Заява подана на підставі пп. 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції Закону № 1797-VIII.
Листом від 08.04.2017 року відповідач відмовив позивачу з посиланням на те, що 03 квітня 2017 року на підпис Президентові України надійшов прийнятий Верховною Радою України Закон України від 23 березня 2017 року № 1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті «Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»», згідно з яким нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми податку не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку та не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання.
Вважаючи оскаржувану відмову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов зазначив, що у позивача відсутня будь-яка переплата, що підтверджується інтегрованою карткою підприємства. Станом на теперішній час (інформація на 01.10.2017) у товариства наявна суми переплати з земельного податку обліковуються лише з 06.06.2017 у зв'язку з поданням ТОВ «Метро КЕШ ЕНД КЕРІ Україна» уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з плати за землю, в результаті чого у підприємства і виникла переплата 06.06.2017 р. у розмірі 1 164 364, 10 грн.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт виникнення надміру сплачених грошових зобов'язань у підприємства мав місце у червні 2017 р., тобто після набрання чинності Законом №1989-VIII, яким прямо заборонено здійснювати повернення надміру сплачених зобов'язань із земельного податку.
Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду на підставі доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з відмовою податкового органу у поверненні помилково сплачених сум земельного податку.
Відповідно до п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - ПК) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 ст. 287 ПК, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Законом України від 21.12.16 № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.17, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу доповнено пунктами 201, 38 - 41.
Зокрема, пунктом 38 було установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Підпунктом 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.
Разом з тим, Законом України від 23.03.17 №1989-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 15.04.17, підпункт 38.7 п. 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК викладено у новій редакції, відповідно до якої не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.
Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. До зазначених сум надміру сплачених грошових зобов'язань не застосовуються строки давності, встановлені статтею 102 цього Кодексу, крім сум надміру сплачених податкових зобов'язань платників податків, які припиняють свою діяльність.
Пунктом 1 Розділу ІІ «Прикінцевих положень Закону №1989-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже, у зв'язку з набранням чинності Закону №1989-VIII, правові підстави для повернення платникам податків, якими було у добровільному порядку сплачені у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошові зобов'язання з земельного податку - відсутні.
Стосовно посилання апеляційної скарги позивача на практику Європейського суду з прав людини, стосовно необхідності дотримання «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України») та принципу «належного урядування» (рішення ЄСПЛ у справі «Рисовський проти України») колегія суддів звертає увагу, що після змін у правовому регулюванні повернення надміру сплачених податків за земельні ділянки, що розташовані на території проведення антитерористичної операції, платник податків не втратив право на повернення надмірно сплачених податків, а змінилася лише форма такого повернення, що підтверджується поясненнями відповідача, згідно з якими у підприємства виникла переплата 06.06.2017 р. у розмірі 1 164 364, 10 грн.
Проте, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги позивача щодо протиправної бездіяльності податкового органу при розгляді заяви товариства від 01.03.2017.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено ст. 43 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Пунктом 43.4 ст. 43 Податкового кодексу передбачено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Згідно з п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Таким чином, на податковий орган покладено обов'язок після надходження заяви платника податків про повернення сум надміру сплаченого податку підготувати відповідний висновок не пізніше п'яти днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання відповідної заяви за наявності відповідних підстав.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, податковим органом у зазначений строк не вчинено ніяких дій щодо підготовки висновку, які і не надано відповідь про відмову.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що бездіяльність Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, податковий орган), щодо нескладання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку є протиправною.
Проте, у зв'язку зі зміною правового регулювання спірних правовідносин, виходячи із зазначеного вище, в суду відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача підготувати та подати висновок про повернення надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку
Суд першої інстанції наведеного не врахував, що призвело до неправильного вирішення справи в частині.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про часткове задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Згідно з ч. 6 цієї статті якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями ст.ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області щодо нескладання висновку про повернення суми надмірно сплачених грошових коштів з земельного податку.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72, код ЄДРПОУ 39892287) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТРО КЕШ ЕНД КЕРІ УКРАЇНА» (м. Київ, проспект Петра Григоренка, 43, код ЄДРПОУ 32049199) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4000, 00 грн. (чотири тисячі гривень, 00 коп.).
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
О.А. Губська
Повний текст постанови складено 01.03.2018
Головуючий суддя Парінов А.Б.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.