01 березня 2018 р. справа № 804/6804/16
ОСОБА_1 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, перевіривши відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року по справі №804/6804/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Електродпостач” до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Електродпостач” задоволено.
Відповідач - Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції апеляційна скарга подана 02 лютого 2018 року, тобто після набрання чинності КАС України в редакції Закону №2147-VІІІ.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи, вважаю, що вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху огляду на наступне.
Кодексом адміністративного судочинства України закріплено обов'язок заявника зазначати в апеляційній скарзі вимоги до суду апеляційної інстанції.
Так, п.5 ч.2 ст.296 КАС України визначено, що в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Відповідачем в прохальній частині апеляційної скарги зазначено вимоги до суду апеляційної інстанції, зокрема, щодо скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі №804/6804/16.
В той же час, як свідчать матеріали справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом, за результатами розгляду справи №804/6804/16, прийнято постанову від 21 вересня 2017 року.
Отже, вимоги апеляційної скарги підлягають уточненню.
Також, відповідно до п.3 ч.2 ст.296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
В порушення вказаних вимог, заявником в апеляційній скарзі не зазначено код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Крім цього, п.1 ч.5 ст.296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги
додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимогам наведеної права заявником апеляційної скарги не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Одночасно, відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору через відсутність фінансування.
Вважаю, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України (у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведені норми дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.
Крім цього, за приписами ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір” (у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147-VIII) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного вбачається, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору.
Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 943248,00 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1388317,50 грн., що свідчить про подання позову майнового характеру.
Згідно пп.2 п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 рік становить 1378,00 грн.
Таким чином, враховуючи те, що адміністративний позов носить майновий характер, ставка судового збору за подання адміністративного позову складає 34973,48 грн., що становить 1,5 відсотка ціни позову (1,5% від 2331565,50).
Отже, заявнику апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у відповідності до п.п.2,п.3,ч.2,ст.4 Закону України “Про судовий збір” у розмірі 52460,22 грн. (34973,48 *150%).
Крім цього, відповідно до положень п.п. 13 п. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 2147-VІІІ) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Згідно ч.2 ст.186 КАС (у редакції КАС України, яка діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Як свідчать матеріали справи, постанову суду першої інстанції 21 вересня 2017 року прийнято в порядку письмового провадження. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить, що постанову по даній справі заявник апеляційної скарги отримав 11 жовтня 2017 року (а.с.43). Разом з тим, апеляційна скарга подана 02 лютого 2018 року, тобто з пропуском строку, який встановлено КАС України.
Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідачем в апеляційній скарзі не порушується.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Згідно ч.3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме:
- надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення;
- уточнити вимоги апеляційної скарги;
- надати до суду інформацію щодо ідентифікаційного коду Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
- надати документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 52460,22 грн., сплаченого за реквізитами:
Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274
Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області
Код банку отримувача (МФО): 805012
Рахунок отримувача:31217206781004
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до
восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр)
або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття
реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і
має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за апеляційною скаргою ___________(ПІБ особи чи назва
організації, яка подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.169, ч.ч. 2,3 ст.298 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року по справі №804/6804/16 залишити без руху.
Встановити Державній податковій інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили 01.03.2018р. та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2