Апеляційний суд міста Києва
28 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100100002233 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця смт. Бородянка Київської області, громадянина України,
що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2017 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п.2 ч.2 ст.291 КПК України, оскільки не містить відомості про місце проживання обвинуваченого, що унеможливлює призначення судового розгляду.
Справа № 11-кп/796/635/2018
Категорія: ч.1 ст.185 КК України
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_9 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України і містить відомості про місце реєстрації та проживання обвинуваченого на час здійснення досудового розслідування. А тому вважає, що, повертаючи обвинувальний акт з підстав неявки обвинуваченого в судові засідання, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора і захисника, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Як встановив суд першої інстанції, в обвинувальному акті не зазначено відомості про місце проживання обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки за вказаними адресами реєстрації та проживання неможливо здійснити його виклик в судове засідання.
Згідно з п.2 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в ухвалі суду першої інстанції, про те, що вказаним вимогам закону обвинувальний акт не відповідає, оскільки достовірних відомостей про місце проживання ОСОБА_7 не містить.
Як зазначено в обвинувальному акті, обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , і проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Повістки про виклик до суду, які надсилалися ОСОБА_7 та його законному представнику ОСОБА_10 за вказаним в акті місцем проживання адресатами отримані не були (а.с.29-32, 43-44, 47-48, 62-63, 84).
З матеріалів, що надійшли на виконання ухвал про привід обвинуваченого, який не з'являвся в підготовче судове засідання, зокрема, рапортів дільничних офіцерів поліції Шевченківського УП ГУНП в м. Києві вбачається, що за вказаною адресою неодноразово в різний час доби двері ніхто не відчиняє і на залишені повідомлення зателефонувати не реагує, а при спілкуванні з сусідами встановлено, що ОСОБА_7 вони не знають, у зв'язку з чим встановити місце перебування останнього не представилося можливим (а.с.49, 97, 101). За місцем реєстрації ОСОБА_7 також не проживає, що підтверджується листом, поясненнями ОСОБА_11 - дідуся обвинуваченого, якому невідоме місцезнаходження онука, довідкою виконкому Золотобалківської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області (87-89, 104-105).
Доводи ж прокурора, що на час здійснення досудового розслідування ОСОБА_7 проживав за вказаною в обвинувальному акті адресою, нічим не підтверджені. І в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор не зміг надати інформацію про те, яким чином встановлювалися ці обставини, і у який спосіб обвинувачений викликався до слідчого та прокурора. При цьому досудове розслідування у кримінальному провадженні тривало більше ніж рік, а слідчі та процесуальні дії з ОСОБА_7 з моменту повідомлення йому про підозру і до вручення копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування були здійснені за чотири дні.
Надуманими є і твердження прокурора про повернення йому обвинувального акта з підстав неприбуття обвинуваченого в судове засідання через відсутність за місцем проживання, тобто з непередбачених законом підстав.
В ухвалі суду зазначено про те, що при складанні і затвердженні обвинувального акта не були дотримані вимоги закону, що унеможливлює здійснення виклику обвинуваченого, що є правильним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції навів в ухвалі ґрунтовні мотиви повернення обвинувального акта прокурору, а тому підстав для її скасування з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016100100002233 щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, повернуто прокурору, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3