01 березня 2018 року справа № 805/3399/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., при секретареві судового засідання Святодух О.Б., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3399/17-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.), складену в повному обсязі 21 листопада 2017 року в м. Слов'янську Донецької області за позовом Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Слов'янського відділення управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення від 13.09.2017 року № НОМЕР_1,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3399/17-а позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого: скасовано рішення Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області від 13.09.2017 року №0026971303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6707,60 грн. В інший частині позову відмовлено. (арк.справи 86-89)
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області зареєстрований в якості юридичної особи, включений до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №41417421.
Відповідач - Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Згідно з нормами пункту 5 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення.
Відповідно до ч.3ст.8 вказаного Закону робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
10 травня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію юридичної особи - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231).
Відповідно до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 травня 2017 року №552 було визначено процедуру реорганізації Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську Донецької області шляхом реорганізації - приєднання до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 41325231).
19 серпня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №12771120013004574 про припинення юридичної особи - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську Донецької області.
Головним управлінням ДФС у Донецькій області у період з 14.08.2017 року по 18.08.2017 рік було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську Донецької області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 року по 13.08.2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період 01.01.2011 року по 13.08.2017 року за наслідками чого складено акт №511/05-99-14-16/25968435 від 28.08.2017 року.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 1, 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08.07.2010 року №2464-IV “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, пункту 6 частини 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства Фінансів України №449 від 20.04.2015 року (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасності сплати єдиного внеску на загальну суму 56815,80 грн., нарахованого згідно звітів за січень, травень, червень, липень 2014 року в тому числі: за січень 2014 року - 10,77 грн., травень 2014 року - 23818,32 грн., за червень 2014 року - 13731,90 грн., за липень 2014 року - 19254,75 грн.
За підсумками проведеної перевірки відповідачем рішенням від 13 вересня 2017 року №0026971303 на підставі частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування застосовано до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Слов'янську Донецької області штраф у розмірі 5681,58 грн. (10%) за період з 21.02.2014 року по 03.09.2015 року та нараховано пеню у розмірі 1027,11 грн. (0,1% від суми недоїмки).
Суд зазначає, що ст.67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.
Згідно з абзацом 1 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI, встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною восьмою статті 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), зобов'язані подавати звіт за таких осіб до фіскальних органів протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.
Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9).
За частино 10 статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону №2464-VI (в редакції до 01.01.2015 року), орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно спірного рішення від 13 вересня 2017 року за №0026971303 за позивачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 6708,69 грн., що складається з суми штрафу у розмірі 5681,58 грн. (10%) за період з 21.02.2014 року по 03.09.2014 року та пені у розмірі 1027,11 грн. (0,1% від суми недоїмки).
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості нарахованої суми штрафу та пені за період з 21.06.2014 року по 03.09.2014 рік, з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI на платника єдиного внеску покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон №1669-VII, що набув чинності 15.10.2014 року, який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Статтею 1 Закону №1669 визначено, що період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (далі - Указ № 405) та датою набрання чинності Указом Президента України “Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України”.
Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу №405.
Підпунктом б пункту 8 статті 14-1 Закону №1669-VII розділ VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464-VI було доповнено пунктом 9-3 такого змісту:
“ 9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Законом України від 02.03.2015 №219-VIII “Про внесення змін до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.
Таким чином, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, а змін безпосередньо до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.
На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.
Таким чином, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску не застосовуються.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах, у розумінні вказаної норми та враховуючи положення ст. 25 Закону № 2464 відповідальність, штрафні та фінансові санкції - це штраф та/або пеня.
При цьому, пункт 9.4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України №2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю двох умов, це перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція та штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
При цьому суд звертає увагу, що штрафні санкції та пеня не є складовою недоїмки з єдиного внеску, тому для звільнення від штрафу та/або пені, на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо - не потребується, та пунктом 9-4 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №2464 не передбачено.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України” від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція” до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Слов'янськ.
Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02 грудня 2015 року “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України”.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Слов'янськ.
Як вже встановлено судом вище, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецькій області, знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводиться антитерористична операція.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що до позивача не підлягають застосуванню штрафні санкції у вигляді штрафу та пені, передбачені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” за невиконання або несвоєчасне виконання обов'язків платника єдиного внеску за період з травня по липень 2014 року.
Таким чином, з огляду на той факт, що порушення строків сплати єдиного внеску відбулось не з вини позивача, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за вказаний період.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 13.09.2017 року №0026971303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 6707,60 грн.
Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.308 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3399/17-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі № 805/3399/17-а - залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді І.В.Сіваченко
ОСОБА_3