01 березня 2018 року справа № 265/5024/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Василенко Л.А., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області у справі № 265/5024/17 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року (головуючий І інстанції Костромітіна О.О.), складену в повному обсязі 14 листопада 2017 року в м. Маріуполь за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання дій протиправними щодо припинення виплати пенсії, зобов'язання поновити виплату пенсії та виплатити виниклу заборгованість, , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати дії Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя щодо зупинення виплати пенсії з 01.04.2017 року неправомірними;
зобов'язати Лівобережне об'єднане управління пенсійного фонду України м.Маріуполя поновити виплату пенсії починаючи з дня прийняття судом рішення у справі; справі;
зобов'язати Лівобережне об'єднане управління пенсійного фонду України м.Маріуполя сплатити виниклу заборгованість з пенсії за період з 01.04.2017 року та по день прийняття судом рішення у справі. (арк.справи 1,2)
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року у справі № 265/5024/17 позовні вимоги - задоволені; визнано протиправними дії Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1; зобов'язано Лівобережне об'єднане управління пенсійного фонду України м.Маріуполя поновити виплату пенсії ОСОБА_1, з 01 квітня 2017 року та сплатити виниклу заборгованість; стягнуто з Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя. (арк.справи 49-56)
Постанова мотивована тим, що зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, а саме, отримання пенсії. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідач, не виплачуючи позивачу пенсію з квітня 2017 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1 шляхом визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.
З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою, у якій вказав, що відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування є порушенням обов'язкової умови для отримання соціальних виплат відповідно до ст. 7 Закону № 1706-VII. Вважає, що були підстави для припинення пенсійних виплат та підстав для поновлення пенсійних виплат немає.
Просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області. Виплату пенсії переведено з територіального управління ПФУ в м. Донецьк. ОСОБА_1 взято на облік за адресою АДРЕСА_1, як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою №0000198248 від 05 травня 2017 року. Вказана довідка видана після скасування 09 березня 2017 року попередньої довідки на підставі ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньої переміщених осіб», що не заперечувалося сторонами.
З квітня 2017 року позивачу було зупинено виплату пенсії на підставі скасування 09 березня 2017 року довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої на імя позивача, Управлінням соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради, про що не заперечує відповідач у своєму запереченні проти позовних вимог.
Спірним питанням у даній справі є правомірність (протиправність) дій відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з квітня 2017 року на підставі не підтвердження його місця перебування.
Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Закон № 1058-VI або інший закон з питань пенсійного забезпечення не передбачає будь-яких підстав призупинення виплати пенсій, є тільки підстави припинення виплати відповідно достатті 49 цього Закону, але жоден з таких випадків управлінням не застосований та не доведений.
Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-VI визначено виключний перелік підстав для припинення виплати пенсії:
Виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
Положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 25-рп/2009 від 07.10.2009}
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 ст. 49 зазначеного Закону України поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Отже, в статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відсутня така підстава як «не підтвердження місця перебування», як про це заявляє відповідач. Також, в цій статті відсутні такі підстави як не проживання у місті тимчасової реєстрації чи повернення до місця реєстрації.
Колегією суддів встановлено, що, не зважаючи на фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, рішення територіальним органом Пенсійного фонду щодо припинення виплати позивачеві пенсії не приймалося.
Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач, припинивши виплату пенсії та не виплачуючи позивачу пенсію з квітня 2017 року діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підлягають захисту порушені права пенсіонера ОСОБА_1, в тому числі шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу пенсію за весь час затримки.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області у справі № 265/5024/17 на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 листопада 2017 року - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 01 березня 2018 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя А.В. Гайдар
Судді Л.А.Василенко
ОСОБА_2